Діалектологічна практика
Мета діалектологічної практики – закріпити знання з української діалектології, набуті на лекційних, практичних та лабораторних заняттях; ознайомитися з живим говірковим мовленням; зібрати відповідні діалектні матеріали для подальших діалектологічних студій, класифікувати та лінгвістично пояснювати їх.
Завдання діалектологічної практики:
навчальне: поглибити й розширити знання з української діалектології;
наукове: виробити навики науково-дослідної роботи у процесі збирання й вивчення українського діалектного мовлення; виробити навички об’єктивної фіксації діалектного мовлення з наступною їх систематизацією і класифікацією;
виховне: виховувати у студентів любов до рідного краю, до мови, звичаїв, обрядів свого народу;
професійне: виявити принципові відмінності діалектної мови від літературної; сформувати у студентів-філологів навики виявлення впливу діалектного оточення на усне і писемне мовлення;
прагматичне: зібрати науково достовірні матеріали для подальших діалектологічних студій.
Діалектологічна практика здійснюється експедиційним методом дослідження, який передбачає виїзд студентів на чолі з керівником практики у населені пункти Східного Поділля (західні райони Черкаської та Кіровоградської областей, східні – Вінницької, південно-західні Київської, північно-східні Одеської і північно-західні Миколаївської областей) та проведення там польової діалектичної роботи.
