Факультет
Факультет філології та журналістики – осередок досвідчених і молодих, перспективних і самобутніх особистостей, де культивують національні цінності, шанують і поважають українські традиції та звичаї, визнають креативний тип мислення й акумулюють світоглядні позиції та культуру інших народів.
Одним із пріоритетних напрямів роботи факультету є підвищення якості освітніх послуг, забезпечення їх відповідності національним і міжнародним стандартам, а також удосконалення професійної майстерності науково-педагогічних працівників.
Факультет розпочинає свою історію з 1930 року як відділ мови і літератури у складі Інституту соціального виховання із трьохрічним терміном навчання. Відтак, у 1933 році здійснює свій перший випуск – 23 вчителя мови та літератури. У цьому ж році освітній заклад реорганізовано в Інститут педагогічного виховання, а в 1955 році – в Уманський педагогічний інститут.
У 1992 році в Уманському державному педагогічному інституті ім. П. Г. Тичини було відновлено навчання вчителів-філологів за спеціальністю «Початкове навчання та українська мова і література» в межах факультету підготовки вчителів початкових класів. Станом на 1 вересня 1993 року контингент студентів філологічних спеціальностей педагогічного факультету сягнув 215 осіб денної форми навчання.
У 1993 році у зв’язку із початком підготовки майбутніх учителів за новими спеціальностями було створено філологічний факультет (наказ № 104 від 31 серпня 1993 року). На факультеті здійснювали підготовку фахівців подвійної спеціальності – «Українська мова і література та народознавство», «Українська мова і література та англійська мова».
Із 1994–1995 н. р. розпочато набір за спеціальністю «Українська мова і література» (без подвійної спеціальності). У той час на денному відділенні факультету навчалися 460 студентів, на заочному відділенні (існує з 1993 р.) – 140. У 2001 році контингент студентів складав понад 800 осіб (денна форма – близько 600, заочна – понад 200).
У ході розбудови вищої школи та настійної необхідності вдосконалення освітнього процесу відповідно до навчальних планів факультету здійснювалися переформування структурних підрозділів. Із 1994 року в межах Уманського педагогічного інституту фіксуємо: кафедру філології (наказ № 179 від 31 серпня 1987 р.); наступний її поділ на кафедру іноземних мов і кафедру російської та української мов із методиками їх навчання в початкових класах (наказ № 170 від 8 вересня 1989 р.); створення кафедри українознавства (наказ № 104 від 31 серпня 1993 року); реорганізацію кафедри української і російської мов у кафедру української філології (наказ № 69 від 17 травня 1994 р.).
За тривалий період існування та невпинного розвою філологічного факультету відбувалися зміни кадрового забезпечення з відповідними реорганізаційними модифікаціями кафедр. Еволюція створення та оновлення кафедр факультету виглядає наступним чином: кафедра української філології (1994 р.; 2001 р.); кафедра української мови (1997 р.; 2005 р.; 2009 р.), кафедра української літератури та народознавства (1997 р.; 2007 р.); кафедра методики викладання і культури української мови (2000 р.), кафедра зарубіжної літератури та російської мови (2000 р.); кафедра української літератури, народознавства та риторики (2004 р.); кафедра української літератури (2005 р.), кафедра риторики та народознавства (2005 р.), кафедра практичного мовознавства (2005 р.); кафедра світової літератури та російської мови (2012 р.), кафедра української мови та методики її навчання (2012 р.); кафедра світової літератури та слов’янських мов (2013 р.); кафедра української літератури, українознавства та методики їх навчання (2014 р.); кафедра слов’янських мов та зарубіжної літератури (2015 р.); кафедра прикладної лінгвістики та журналістики (2022 р.); кафедра прикладної лінгвістики, зарубіжної літератури та журналістики (2023 р.).
Із 2002 року на філологічному факультеті Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини можна було здобути також історичну освіту як додаткову спеціалізацію до спеціальності «Українська мова і література» («Українська мова і література та історія»), а з 2003 р. уже як спеціальність – «Історія та правознавство». У 2005 році оголошено набір на спеціалізації «Російська мова», «Редагування освітніх видань».
У 2005 році у зв’язку з реформаційними процесами в освітній галузі, зокрема у вищій школі, відбувся ряд змін у структурі університету: утворення Інституту філології та реорганізація філологічного факультету (наказ № 200 від 15 липня 2005 р.), на базі якого сформувалися 3 підрозділи: факультет української філології, факультет іноземної філології, історичний факультет.
У 2006 році Інститут філології перейменовано на Інститут філології та суспільствознавства (наказ № 25 від 26 січня 2006 р.), який у подальшому ліквідовано (наказ № 546 о/д від 1 липня 2015 р.).
У 2008 році було започатковано підготовку студентів-філологів за спеціалізаціями «Польська мова», із 2014 року – «Історія» і «Практична психологія».
Важлива роль у становленні іміджу факультету належить кандидатові філологічних наук, доценту Лозебному І. С., викладачеві української мови Сіукаєвій О. В. Біля витоків формування майбутнього покоління філологів, підготовки висококваліфікованих кадрів для загальноосвітньої та вищої школи були Сивачук Н. П., Коваль В. О., Молодичук О. А., Новаківська Л. В., Павленко М. С., Петриченко Н. Г., Ріднева Л. Ю., Торчинський М. М., Шевчук І. Л., Лінчевська В. В., Марун М. Є., Ямчук П. М.
На факультеті працювали відомі вітчизняні вчені, академіки та професори: доктор філологічних наук, професор Жайворонок В. В., доктор філологічних наук, професор Франчук В. Ю., доктор філологічних наук, професор Півторак Г. П. (Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України); доктор філологічних наук, професор Гриценко П. Ю., кандидат філологічних наук, професор Симоненко Л. О. (Інститут української мови НАН України); доктор філологічних наук Пелешенко Ю. В. (Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України); доктор філологічних наук, професор Полюга Л. М. (Інститут українознавства імені І. Крип’якевича НАН України); доктор філологічних наук, професор Дмитренко М. К. (Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України); кандидат філологічних наук, професор Чумак В. В. (Український мовно-інформаційний фонд НАН України); доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент Академії педагогічних наук України Волошина Н. Й.; історик, археолог, культуролог, літератор Шилов Ю. О. (Інститут археології НАН України); доктор філологічних наук, професор Мойсієнко А. К., доктор філологічних наук, професор Мосенкіс Ю. Л., доктор педагогічних наук, доктор наук з риторики, професор Сагач Г. М., доктор філологічних наук, професор Тимошик М. С. (Київський національний університет імені Тараса Шевченка); кандидат педагогічних наук, доцент Бондаренко Г. Л. (Київський університет імені Бориса Грінченка); доктор філологічних наук, професор Торчинський М. М. (Хмельницький національний університет); доктор філологічних наук, професор Бацевич Ф. С. (Львівський національний університет імені Івана Франка); доктор філологічних наук, професор Клочек Г. Д. (Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка); кандидат філологічних наук, доцент Непийвода Н. Ф. (Черкаський технологічно-інженерний інститут); доктор філологічних наук, професор Олексенко В. П. (Херсонський національний університет).
Факультет постав потужною фундацією підготовки науково-педагогічних кадрів, формування нової генерації перспективної молоді для рідної альма-матер: Безлюдна В. В., Безлюдний Р. О., Білецька І. О., Бойко Я. А., Гонца І. С., Гончарук В. А., Григоренко Т. В., Дуденко О. В., Дудник Н. В., Заболотна О. А., Йовенко Л. І., Кириченко В. Г., Коломієць І. І., Комар О. С., Комарова З. І., Лукіна Л. Р., Лукіянчук І. В., Маслюк К. А., Осіпенко Н. С., Поліщук Л. Б., Постоленко І. С., Роєнко С. О., Санівський О. М., Семенчук В. В., Терешко І. Г., Циганок О. О., Яценко Л. І. та ін.
У різний час керманичами факультету були: доктор філологічних наук, професор Торчинський М. М.; кандидат філологічних наук, доцент Прокоф’єв Г. Л.; кандидат філологічних наук, доцент Кирилюк М. А.; кандидат педагогічних наук, доцент Волошина Г. П.; кандидат філологічних наук, доцент Лопушан Т. В.; кандидат філологічних наук, доцент Черевченко О. М.
Із 2011 року очолює факультет української філології доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України Коваль Валентина Олександрівна, яка спільно з професорсько-викладацьким колективом упроваджує сучасну модель мовно-літературної підготовки педагога-новатора.
У 2022 році з огляду на суспільний запит інформаційної доби та формування контингенту здобувачів освіти, введення в дію освітньої-професійної програми «Журналістика» за спеціальністю 061 «Журналістика» факультет української філології перейменовано на факультет філології та журналістики (наказ № 724 о/д від 30 травня 2022 р.).
Стратегічним курсом діяльності факультету виступає безперервність та багаторівневість підготовки фахівців, динамічність у зміні профілів, підвищення престижу знань, сучасні педагогічні технології, відповідність освіти загальнодержавним стандартам, диплом європейського зразка, міжнародні програми та конкурси на здобуття грантів для навчання та наукової роботи у провідних закордонних закладах вищої освіти.
Здобувачі освіти також зреалізовують своє право на академічну мобільність у формі навчально-наукового стажування за міжнародними програмами молодіжного обміну, на участь у міжнародних проєктах, у літніх тематичних школах (безпосередньо у партнерстві Республіки Польща, Литви) тощо.
Професорсько-викладацький склад факультету – це потужний колектив науковців, педагогів-однодумців, які прагнуть розвивати вітчизняну освіту й розширювати свої наукові горизонти, системно інтегруючись у європейський транснаціональний простір.
Освітній процес на факультеті забезпечують висококваліфіковані науково-педагогічні працівники, серед них докторів наук – 6, кандидатів наук – 24, викладачів – 8. З метою підвищення якості освіти вони вдосконалюють, розробляють і впроваджують в освітній процес інноваційні технології навчання, методики організації і контролю самостійної роботи здобувачів освіти, сучасні програмні ресурси дистанційного навчання.
Сьогодні до структури факультету філології та журналістики входить три кафедри:
– української мови та методики її навчання (завідувач – кандидат філологічних наук, доцент Розгон В. В);
– української літератури, українознавства та методик їх навчання (завідувач – кандидат педагогічних наук, професор Сивачук Н. П.);
– прикладної лінгвістики, зарубіжної літератури та журналістики (виконує обов’язки завідувача – кандидат філологічних наук, доцент Анікіна І. В.).
На факультеті із 2019 року функціонують сертифіковані курси підвищення кваліфікації для вчителів української мови, української та зарубіжної літератур.
Наукова інфраструктура факультету є розгалуженою та інноваційною.
Східноподільський лінгвокраєзнавчий науково-освітній центр – заснований у 2003 році за ініціативи Інституту української мови Національної академії наук України (керівник – кандидат філологічних наук, професор кафедри української мови та методики її навчання Тищенко Т. М). Мета його –хронотопографічне представлення ономастикону та говіркових рис східноподільського ареалу й суміжних територій української мови, вивчення специфіки функціювання мови в часі й просторі та впровадження результатів дослідження у вітчизняну науку, освіту, культуру, популяризація надбань українського народу.
У межах Центру функціонує Лінгвокраєзнавче студентське наукове товариство імені Агатангела Кримського, яке засноване 2013 року. Робота товариства сприяє виробленню у здобувачів освіти навиків проведення самостійних наукових досліджень, розвитку творчого мислення, виховання любові до рідного краю, до мови, звичаїв та обрядів свого народу та формуванню активної громадянської позиції.
Науково-дослідна лабораторія «Проблеми підготовки студентів-філологів до українознавчої роботи в школі» заснована 1998 року як науково-дослідна лабораторія «Етнологія Черкаського краю» (керівник – кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Сивачук Н. П.). Мета лабораторії – становлення творчої особистості майбутнього вчителя-філолога на засадах регіонального українознавства.
Структурні підрозділи лабораторії:
– Центр дослідження фольклорної спадщини історичної Уманщини, створений 1998 року (керівник – кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Сивачук Н. П.). Мета діяльності Центру – збирати, вивчати і зберігати фольклорну історичну спадщину регіону.
– «Театр Слова», створений 2001 року на базі однойменного майстер-класу, що розпочав свою роботу із 1998 року (керівник – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Санівський О. М.). Мета діяльності – формування риторичної особистості студента-філолога, а також – робота тематичних майстер-класів.
– Науково-методичний центр дослідження народної вишивки Східного Поділля, створений у 2011 році на базі майстер-класу з вишивки «Український рушник» (2002 р.). Мета Центру – комплексне дослідження народної вишивки Східного Поділля, збереження етнічної пам’яті регіону, реставрація та відтворення старовинних зразків вишивкарства, осмислення українського вишиваного рушника як тексту (керівник – член Черкаського обласного осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Осіпенко Н. С.).
– Науково-методичний центр художньо-педагогічної творчості імені Степана Павленка, заснований у 2012 році (керівник – доктор педагогічних наук, професор кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Новаківська Л. В.). Центр покликаний представляти і пропагувати педагога як ТВОРЧУ особистість, виховувати майбутнього вчителя-патріота, відданого громадянина своєї держави.
На базі лабораторії діє Студентське фольклорне наукове товариство імені Хрисанфа Ящуржинського, створене у 1996 році. Робота товариства зорієнтована на формування основ загальної наукової культури, дослідницьких умінь і навичок здобувачів освіти, залучення їх до різних форм наукової діяльності, виховання національно свідомих майбутніх учителів-словесників, відповідальних за збереження культурного спадку українців.
Літературне об’єднання імені Миколи Бажана, засноване 1996 року, має на меті виявлення і розвиток літературно-креативних здібностей майбутніх учителів-філологів, формування їхнього художньо-естетичного смаку, вміння шукати і знаходити оригінальне, нестандартне, небуденне Слово, шліфування мовностильової вправності (науковий керівник – старший викладач кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Зарудняк Н. І.).
Кабінет української мови та методики її навчання, літературно-методичний кабінет сприяють удосконаленню фахової підготовки студентів-філологів із дисциплін літературознавчого та лінгвістичного циклів із методиками їх викладання.
Діяльність наукової школи «Проблеми українознавства в освітньому просторі України» (керівник – кандидат педагогічних наук, професор завідувач кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Сивачук Н. П.) націлена на дослідження актуальних питань українознавства в освітньому просторі України у ХХІ ст., вивчення народної педагогіки та освітянської спадщини елітарних родин краю; а також організацію та проведення науково-практичних заходів із метою попкляризації матеріалів дослідження і впровадження їх результатів у теорію і практику професійної підготовки майбутніх учителів-філологів.
За ініціативи колективу факультету у 2011 році було засновано науковий журнал «Філологічний вісник Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини». Нині – «Філологічний часопис» (головний редактор – доктор філологічних наук, професор Шуляк С. А.). Із 2020 року журнал виходить як фахове видання України, що публікує наукові статті, словникові матеріали, рецензії, присвячені актуальним питанням слов’янської та романо-германської філології, знайомить науковців із новими здобутками в царині лінгвістики і літературознавства.
На факультеті системно й конструктивно відбуваються науково-практичні конференції та семінари різних рівнів.
Традиційним стало проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю «Динамічні процеси в лексиці та граматиці слов’янських мов», Всеукраїнської науково-практичної конференції «Слов’янська філологія: історія, сьогодення, перспективи», Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики», звітні науково-практичні конференції викладачів і здобувачів вищої освіти, регіональні семінари «Літературне краєзнавство Уманщини», «Народне рукомесництво Східного Поділля», «Риторична освіта молоді» та ін.
Збереженню духовних цінностей минулого і розвитку найкращих національних традицій у майбутньому сприяли видання на факультеті художньо-літературного альманаху «Садова, 28», часопису «Гумань», газети «Боговиця», низки збірників наукових праць студентів, магістрантів і молодих учених, зокрема «Наукові записки науково-дослідної лабораторії «Етнологія Черкаського краю», «Ятрань», «Літературне краєзнавство Уманщини», «Науковий часопис Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру», «Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики». Останнє видання у 2024 році реорганізовано в електронний ресурс збірника наукових соціогуманітарних праць здобувачів вищої освіти «Діє_слово».
Виховна робота на факультеті філології та журналістики має давні та міцні традиції й утверджувати національне в собі і світі – це і є її наскрізною ідеєю. Факультет в усі роки існування був і залишається центром української духовності та культурного життя міста та України.
Факультет є витоком відомих творчих колективів, зокрема народного аматорського колективу «Софія», фольклорного колективу «Лелія», театру-студії «Вервечка».
Дозвілля студентської молоді – це захоплюючий вир заходів, конкурсів, майстер-класів, літературних вечорів, українознавчих свят, нескінченний потік натхнення від народної звичаєвості до авторського мистецтва слова.
Справжнім осередком творчості та прояву креативності у майбутнього вчителя-філолога постали наступні заходи: Регіональний конкурс декламаторів поезії Т. Г. Шевченка та Регіональний конкурс з українознавства, науково-мистецьке дійство «Бажанівська осінь», «Тичининські читання»; тематичні дебюти першокурсників – «Корабель талантів», «Книга майстрів», «Прем’єра першокурсників», «Аліса в країні «Філологія»; українознавчі свята – «Андріївські вечорниці», «А вже весна скресла», «Уманський ярмарок», «Ой на Івана, ой на Купала», «Різдвяна інтермедія «Коза»» та ін.
Із метою об’єднання студентів-філологів усіх поколінь, професійної комунікації й обміну педагогічним досвідом, збереження і примноження традицій і духовних цінностей Університету на факультеті діє «Асоціація випускників». Члени Асоціації відображають свою діяльність у численних дописах, відгуках на сайті факультету й соцмережах Fasebook (група «Будні Авангардних Філологів», сторінка Літературного об’єднання імені Миколи Бажана), Телеграм, Instagram.
У нелегкі часи випробування нашої державності за ініціативи студентського самоврядування факультету філології та журналістики зорганізовано Культурний фронт на підтримку ЗСУ. Педагогічний колектив постійно долучається до благодійних заходів, аукціонів, ярмарків, акцій на підтримку наших славних воїнів-захисників.
