Проблеми підготовки студентів-філологів до українознавчої роботи в школі
Керівник науково-дослідної лабораторії – кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Наталія Петрівна Сивачук.
Лабораторія має завдання – виявити перспективні напрями вдосконалення навчально-пізнавальної, науково-дослідної діяльності, навчальної (фольклорної) і педагогічної практик з метою формування національно свідомого учителя-патріота, культуромовної творчої особистості на засадах регіонального українознавства.
Мета діяльності лабораторії – розвиток фундаментальних і прикладних досліджень проблем підготовки майбутнього вчителя-філолога на засадах словесної спадщини регіону в загальноукраїнському контексті.
Основні завдання лабораторії – дослідження актуальних проблем вербального українознавства, апробація та впровадження його результатів у теорію і практику підготовки майбутнього вчителя-філолога до українознавчої роботи в школі.
Структурні підрозділи лабораторії:
- Науково-методичний центр дослідження фольклору історичної Уманщини.
- Науково-методичний центр художньо-педагогічної творчості імені Степана Павленка.
- Науково-методичний центр дослідження народної вишивки історичної Уманщини.
- Театр Слова.
- Літературно-методичний кабінет.
- Науковий архів.
- Музейна колекція.
- Науково-методичний центр дослідження фольклору історичної Уманщини
Центр очолює канд. пед. наук, професор Наталія Петрівна Сивачук.
Мета центру – збирання, збереження, дослідження і пропаганда регіональної усної народної словесної творчості та підготовка майбутніх учителів-філологів на її засадах.
Збирання фольклору – це передусім організація і проведення фольклорних практик здобувачів вищої освіти.
Весь зібраний матеріал належним чином оформляється, класифікується і зберігається у науковому архіві при лабораторії.
Зібраний фольклорний матеріал досліджується здобувачами вищої освіти, аспірантами, викладачами кафедри, які проводять локальне та регіональне дослідження фольклорної традиції історичної Уманщини.
Тактична мета такої роботи – створення фольклорних довідників одного села, а стратегічна – створення великої монографії «Фольклорна спадщина історичної Уманщини» з метою збереження фольклорної пам’яті регіону.
Пропаганда фольклорної спадщини історичної Уманщини – це організація свята пісні, звітних концертів за результатами експедицій, активна співпраця із сільськими самодіяльними шкільними та клубними колективами, організація дозвілля на засадах українознавства.
Координує роботу центру відділ фольклористики інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України (м. Київ).
- Науково-методичний центр художньо-педагогічної творчості імені Степана Павленка
Координують роботу центру донька Степана Онисимовича Павленка – член Національної спілки письменників України, канд. пед. наук, доцент Марина Степанівна Павленко, його учениця – старший викладач Наталя Іванівна Зарудняк та канд. філол. наук, доцент Тетяна Володимирівна Лопушан.
Методичною роботою центру керує канд. пед. наук, доцент Любов Петрівна Пархета.
Центр об’єднує, координує діяльність наукових і навчальних закладів, мистецьких, громадських організацій і приватних осіб з метою тісної співпраці з творчими особистостями, зокрема вчителями; відродження культури Слова; усвідомлення молоддю значущості науково-методичних та мистецьких надбань Уманщини й залучення громадян до духовної спадщини рідного краю. Центр має ім’я Степана Онисимовича Павленка (1949–2003), сільського вчителя-словесника, автора численних художніх творів та літературознавчих і методичних праць. Центр покликаний представляти і пропагувати учителя саме як ТВОРЧУ особистість.
Основним завданням центру є становлення творчої особистості майбутнього фахівця-філолога на засадах літературно-культурної спадщини Уманщини, здобутків творчої інтелігенції, талановитих педагогів, митців і школярів.
- Науково-методичний центр дослідження вишивки історичної Уманщини
Координує роботу центру канд. пед. наук, доцент, член Національної спілки народних майстрів України Наталія Сергіївна Осіпенко.
Мета діяльності центру – становлення культуромовної творчої особистості майбутнього фахівця-філолога у процесі осмислення символічної мови полотняного літопису українців історичної Уманщини (Східного Поділля і Південної Київщини) під час навчально-пізнавальної, науково-дослідної діяльності, навчальної (фольклорної) практики.
Головні напрями діяльності центру: 1. Вишивка історичної Уманщини. 2. Старовинні вишивані рушники Уманщини. 3. Особливості крою та орнаментації традиційної жіночої сорочки Уманщини. 4. Особливості крою та орнаментації традиційної чоловічої сорочки Уманщини. 5. Традиційний вишитий дитячий одяг Уманщини. 6. Етнолінгвістичний зміст вишиваних рушників історичної Уманщини.
- Театр Слова
Координує роботу Театру Слова канд. пед. наук, доцент Олександр Михайлович Санівський.
Володіння мистецтвом Слова у наш час стає визначальною умовою професійного успіху та обов’язковим атрибутом іміджу інтелігентного, кваліфікованого фахівця. Від 60-х років ХХ століття розпочався період ренесансу риторики, яка повернулась із забуття завдяки новим ціннісним орієнтаціям. Сьогодні риторика знову стає «царицею наук», «княгинею мистецтв», постає як давня і водночас нова лінгвокультурологічна дисципліна, як важлива навчальна філологічна дисципліна. Це – наука лінгвістична, тобто мовознавча, а надто живомовна. Лінгвістична риторика має універсальний характер, оскільки вона потрібна в усіх сферах людської діяльності, де мова є рушійною силою і засобом творення суспільно корисних людських цінностей. Риторика – це наука народження і виголошення тексту. Окрім уміння творення та виголошення тексту, здобувачі вищої освіти набувають умінь виразного читання, розігрують народні діалогічні обрядові дійства, як-от: «Вертеп», «Коза», «Маланка» та ін.
Завдання Театру Слова – формувати гуманістично орієнтовану риторичну творчу особистість фахівця-філолога відповідно до мети, призначення й умов спілкування у процесі їхньої майбутньої професійної діяльності.
- Літературно-методичний кабінет
Завідує літературно-методичним кабінетом канд. пед. наук, доцент Любов Петрівна Пархета.
У літературному кабінеті зберігається наукова література з українознавства, народознавства, фольклору, етнографії, антропології, української літератури, літературознавства, літературного краєзнавства, словники, довідники, фахова періодика, підручники, посібники, методичні рекомендації та ін.
- Науковий архів
Науковий архів лабораторії становлять:
- звіти фольклорної практики філологів;
- фонотека (записи матеріалів фольклорних експедицій на електронні носії);
- матеріали фольклорних експедицій (предмети побуту, гончарні вироби, вишивані рушники, сорочки, домоткані вироби і т. ін.);
- зразки народного малярства;
- документований каталог фольклорних записів;
- документований каталог вишиваних рушників Східного Поділля;
- документований каталог сорочок історичної Уманщини;
- архів номерів часопису «Народна творчість та етнографія»;
- архів номерів часопису «Берегиня»;
- архів номерів часопису «Українознавство»;
- наукова література;
- наукові автореферати;
- дисертаційні роботи науковців лабораторії;
- кваліфікаційні роботи здобувачів вищої освіти.
- Музейна колекція
До складу музейної колекції входять:
- колекція вишиваних рушників ХІХ – ХХ століть;
- колекція вишиваних сорочок ХІХ – ХХ століть;
- гончарні вироби ХІХ – ХХ століть;
- гончарні вироби часів Трипілля;
- предмети побуту;
- ікони;
- вироби народного ткацтва;
- вишивані ікони (роботи здобувачів вищої освіти).
Упродовж 2019–2021 років науковцями лабораторії:
– видано: 4 монографії; 1 підручник; 16 навчальних посібників; 4 статті у виданнях Web of Science та Scopus; 2 статті в закордонних виданнях; 16 статей у виданнях категорії Б; 41 стаття в інших виданнях України; 86 тез.
– організовано та проведено: 2 Всеукраїнські науково-практичні конференції, 1 Всеукраїнський та 25 регіональних науково-методичних семінарів;
– отримано 18 свідоцтв про реєстрацію авторського права на твір;
– захищено 1 дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук (Віта Григорівна Кириченко);
– Оксані Олександрівні Циганок присвоєно вчене звання доцента кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання (атестат доцента АД 009512).
При науково-дослідній лабораторії «Проблеми підготовки студентів-філологів до українознавчої роботи в школі» багато років поспіль здійснюється вагома позааудиторна робота зі здобувачами вищої освіти. Це захопливий вир заходів, конкурсів, майстер-класів, українознавчих свят, нескінченний потік натхнення, тут кожен знайде щось до душі: від народної традиції до авторського мистецтва слова.
Народний аматорський колектив «Софія»
Народний аматорський колектив «Софія» створений у 1999 році за ініціативи завкафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання, професора Наталії Петрівни Сивачук, у його складі – студенти факультету філології та журналістики, факультету мистецтв. Колектив очолює завідувач кафедри музикознавства та вокально-хорового мистецтва Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, доцент, заслужений працівник культури України Василь Васильович Семенчук.
Основу репертуару становлять українські народні пісні в близькоавтентичному виконанні (фольклорно-репродуктивний спів) та в обробках (переважну їх більшість записано на Уманщині під час фольклорно-етнографічних експедицій) та твори українських композиторів. Для колективу характерні чистота і злагодженість звучання, висока виконавська культура і художній смак.
Народний аматорський колектив «Софія» веде активну концертну діяльність, є лауреатом обласних та Всеукраїнських фестивалів, пропагує українську народну пісенну культуру. Виступи користуються заслуженим успіхом і популярністю.
Театр-студія «ВЕРВЕЧКА»
Керівник – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри хореографії та художньої культури Інна Григорівна Терешко – у 2008 році «прив’язала» до колиски народного мистецтва міцну вервечку талановитої студентської молоді факультету філології та журналістики, факультету мистецтв, не байдужої до народної творчості, шанувальників фольклору, поціновувачів народного хореографічного мистецтва.
Мета діяльності колективу – вивчення і відтворення на сцені і в житті автентичних українських танців, народних обрядів родинного та календарного циклів.
Танці, обрядодії зібрано безпосередньо під час експедиційної діяльності здобувачів вищої освіти та співробітників науково-дослідної лабораторії «Проблеми підготовки студентів-філологів до українознавчої роботи в школі» в селах історичної Уманщини (Уманський, Монастирищенський, Тальнівський, Христинівський, Маньківський райони Черкаської області).
У репертуарі театру-студії:
- дитячі хороводні ігри Уманщини («Мак», «Подоляночка», «Воротар», «Кривий танець», «А ми просо сіяли», «Жучок», «Шум»);
- хороводи («Вербовая дощечка», «А вже весна»);
- побутові танці («Коробочка», «Карапет», «Краков’як», «Уманська полька», «Ойра», «Кужіль», «Уманський вальс», «Метелиця»);
- сюжетні танці («Надя», «Жіночі вибрики», хореографічна картинка «Якось в Умані»);
- фрагменти обрядів «Весілля», «Стрітення», «Колодія», свят «Івана Купала», «Калити», «Коляди»;
- розваги української молоді «Вечорниці» та «Вулиця», жінок «Годенки»;
- традиційний уманський ярмарок та інші.
Колектив є неодноразовим учасником університетських, міських, районних, обласних, Всеукраїнських свят, фестивалів, концертів.
Майстер-клас «Театр Слова»
Керівники – кандидат педагогічних наук, професор Наталія Петрівна Сивачук, кандидат педагогічних наук, доцент Оксана Олександрівна Циганок, кандидат педагогічних наук, доцент Олександр Михайлович Санівський.
Метою майстер-класу є формування духовно-моральної, мисленнєвої, комунікативної та сценічної культури, адже театральна культура, виконавське мистецтво (артистизм) управління жестами, мімікою, позою, ходою є важливим професійним інструментом майбутнього педагога.
У ході занять здобувачі вищої освіти вчаться: вільно виступати перед аудиторією та емоційно впливати на слухача; вести розгорнутий монолог із фахової проблематики; володіти полемічним мистецтвом, культурою конструктивного діалогу в нестандартних, конфліктних ситуаціях та полілогу, а також мистецтвом виразного читання художніх творів; керувати властивостями голосу, підкоряючи їх конкретному змісту, думкам і меті мовлення; створювати індивідуальний образ педагога-декламатора, педагога-оратора, власний ораторський стиль.
У процесі участі в роботі «Театру Слова» студентська молодь влаштовує щорічні звітні концерти з декламування віршів визначних українських митців слова, інсценізацію народних свят («Фольклорний театр»), літературні вечори, конкурси педагогічної та риторичної майстерності.
Майстер-клас «Українська вишивка в етнолінгвістичному вимірі»
При науково-методичному центрі дослідження вишивки Умащини з 2002 року діє майстер-клас «Українська вишивка в етнолінгвістичному вимірі» (керівник – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України Наталія Сергіївна Осіпенко), учасники якого осмислюють значення вишиваних символів, вивчають народні техніки вишивання, створюють схеми орнаментів, відтворюють старовинні рушники, жіночі та чоловічі сорочки тощо.
Учасники майстер-класу беруть активну участь у різноманітних заходах, а саме: Регіональному науково-методичному семінарі «Народна вишивка України: знак, символ, текст-джерело», Міжнародному художньому симпозіумі-пленері «Мистецтво без обмежень»; презентації віртуального музею «Відкрита скриня» (с. Легедзине, ДІКЗ «Трипільська культура»; Всеукраїнському культурно-мистецькому проєкті «Військово-польовий Арт» та ін.
Традиційними для діяльності майстер-класу стали етнофестивалі, ярмарки, зустрічі з майстрами, відзначення Дня вишиванки, благодійні акції, конкурси, досить широкою є географія виставкової діяльності. У травні 2011 році в Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара», що в Києві, відбулася виставка доробку в галузі дослідження, збереження та популяризації традиційної народної культури історичної Уманщини, високу оцінку отримали традиційні вишиті сорочки та рушники на Міжнародній виставці мистецтв у Туркменістані (червень, 2013 рік).
Вишиті вироби та сувеніри є завжди незамінним презентом для гостей університету та міста.
Гурток «Народна іграшка»
Керівники – доктор педагогічних наук, професор кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Лариса Іванівна Йовенко, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Наталія Сергіївна Осіпенко.
Мета гуртка – доповнити набуті знання про народну іграшку, навчити студентів практичних навичок виготовлення народної ляльки-мотанки.
Завдання гуртка: поглибити та розширити знання здобувачів вищої освіти з історії та побутування української народної іграшки; підвищити інтерес майбутніх філологів до української традиційної іграшки; сформувати у них необхідні вміння й навички виготовлення традиційної ляльки-мотанки.
