Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною

      Цьогоріч студентам-словесникам таки вдалося виявити свою безкраю любов до українського слова, традицій, предків! Завдячуючи невтомній праці викладачів кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання, кожен охочий зумів перенестися на двісті-триста років назад: вдихнути на повні груди українськості та жару молодечого гурту колядників, що несуть Різдво у кожну хату, чи то бідну, чи багату. Більш того, Коза, яку Дідо за традицією водив серед юрби, то оживала, то падала горілиць, що ще більше наблизило наше маленьке дійство до традиційної вечірньої розваги величних пращурів! Були серед нас і маленькі діточки, які теж палко виспівували новорічні побажання усім присутнім! А Ганнуся, голубоока та дуже щира дівчинка, співала так, немов прагнула вчарувати кожну душу у свята Різдвяного циклу. Та найбільшого запалу, атмосфери, надавав саме славнозвісний факультет мистецтв, співпрацею з якими ми можемо тільки пишатися! І хурделиця мела у танці, й чорт із Солохою такі викаблуки виробляли, що годі й казати! Та всього того не вийшло б, якби не величний народний аматорський колектив «Софія», що вщент знищив усі, крім Новорічних, думки у залі. Співали так, немов ми таки побували у далекому, яскравому минулому. Хоча, хтозна, може таки побували?…. Дякуємо нашим улюбленим викладачам-організаторам за змогу відроджувати звичаї рідної країни!!!

      Студрада факультету української філології

      " data-title="«А ми Козу водили…»">

      «А ми Козу водили…»

      Яке то щастя бути студентом факультету української філології Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини!

      Цьогоріч студентам-словесникам таки вдалося виявити свою безкраю любов до українського слова, традицій, предків! Завдячуючи невтомній праці викладачів кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання, кожен охочий зумів перенестися на двісті-триста років назад: вдихнути на повні груди українськості та жару молодечого гурту колядників, що несуть Різдво у кожну хату, чи то бідну, чи багату. Більш того, Коза, яку Дідо за традицією водив серед юрби, то оживала, то падала горілиць, що ще більше наблизило наше маленьке дійство до традиційної вечірньої розваги величних пращурів! Були серед нас і маленькі діточки, які теж палко виспівували новорічні побажання усім присутнім! А Ганнуся, голубоока та дуже щира дівчинка, співала так, немов прагнула вчарувати кожну душу у свята Різдвяного циклу. Та найбільшого запалу, атмосфери, надавав саме славнозвісний факультет мистецтв, співпрацею з якими ми можемо тільки пишатися! І хурделиця мела у танці, й чорт із Солохою такі викаблуки виробляли, що годі й казати! Та всього того не вийшло б, якби не величний народний аматорський колектив «Софія», що вщент знищив усі, крім Новорічних, думки у залі. Співали так, немов ми таки побували у далекому, яскравому минулому. Хоча, хтозна, може таки побували?…. Дякуємо нашим улюбленим викладачам-організаторам за змогу відроджувати звичаї рідної країни!!!

      Студрада факультету української філології

      27.12.2019

      Переглядів 297