Поділитися новиною

Вітальне слово казали серед інших і голова журі конкурсу Василь Пахаренко та член журі Марина Павленко. Вони наголошували на тому, як важливо сказати СВОЄ слово про Шевченка, уникнути штампів і шаблонів. Марина Степанівна навіть порадила “забути” все, що сказано про Поета раніше й уявити, наче бачиш книжку “Кобзар” уперше. Хай це, мовляв, будуть прості слова, але щирі, сказані власним болем і душею.

Василь Іванович зацитував деякі моменти зі статті «Садок вишневий і блокпост» Марини Павленко про Шевченка і сказав, що міркування, висловлені в цій статті, варті уваги й що уманським студентам пощастило мати таких викладачів.

Зі студентами уманським викладачам теж пощастило, адже приїхали боротися найкращі з найкращих.

Власне, як пощастило і з головою журі та всіма членами: ставлення до учасників було максимально привітне й демократичне, атмосфера сприяла творчості й натхненню.

Завдання було не з простих: скласти сценарій для фільму «У своїх хаті – своя правда, і сила, і воля», і Артем та Ліля зізналися, що перші хвилини були «у ступорі». Але потім у кожного вималювалася певна своя концепція, і робота закипіла.

Результатів ще не маємо, але, безперечно, кожен з учасників – уже переможець. Над собою, над своїми сумнівами і страхами, над невпевненістю тощо. Також кожен здобув неоціненний досвід, і це теж – прекрасно.

 

" data-title="ІІ етап Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Т.Шевченка">

ІІ етап Міжнародного мовно-літературного конкурсу імені Т.Шевченка

Цими днями в Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького відбувся ІІ етап Х Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка, в якому взяли участь і наші студенти, переможці попереднього етапу – Артем Гончарук та Лілія Пивовар.

Вітальне слово казали серед інших і голова журі конкурсу Василь Пахаренко та член журі Марина Павленко. Вони наголошували на тому, як важливо сказати СВОЄ слово про Шевченка, уникнути штампів і шаблонів. Марина Степанівна навіть порадила “забути” все, що сказано про Поета раніше й уявити, наче бачиш книжку “Кобзар” уперше. Хай це, мовляв, будуть прості слова, але щирі, сказані власним болем і душею.

Василь Іванович зацитував деякі моменти зі статті «Садок вишневий і блокпост» Марини Павленко про Шевченка і сказав, що міркування, висловлені в цій статті, варті уваги й що уманським студентам пощастило мати таких викладачів.

Зі студентами уманським викладачам теж пощастило, адже приїхали боротися найкращі з найкращих.

Власне, як пощастило і з головою журі та всіма членами: ставлення до учасників було максимально привітне й демократичне, атмосфера сприяла творчості й натхненню.

Завдання було не з простих: скласти сценарій для фільму «У своїх хаті – своя правда, і сила, і воля», і Артем та Ліля зізналися, що перші хвилини були «у ступорі». Але потім у кожного вималювалася певна своя концепція, і робота закипіла.

Результатів ще не маємо, але, безперечно, кожен з учасників – уже переможець. Над собою, над своїми сумнівами і страхами, над невпевненістю тощо. Також кожен здобув неоціненний досвід, і це теж – прекрасно.