Круглий стіл «Мій Шевченко»

10 березня викладачі кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Тетяна Володимирівна Лопушан та Наталя Іванівна Зарудняк провели для першокурсників факультету філології та журналістики круглий стіл «Мій Шевченко», приурочений до шевченківських днів. До заходу долучилися студенти 11 та 12 груп.

Першим зі своїм поетичним баченням Шевченка виступив поет, мовознавець Василь Вікторович Денисюк, як завжди, з незмінним гумором та проникливістю.

Доцент Тетяна Володимирівна Лопушан представила доповідь про традицію вшанування Кобзаря уманською громадою. Зокрема, особливий інтерес викликала історія про працю в цій царині мистецько-літературного гуртка, очолюваного Ю. Крамаренком на межі ХІХ-ХХ століть, культурницьку діяльність Уманської кооперативної спілки у 20-х роках ХХ ст. тощо.

Анна Доценко, студентка 11 групи, підготувала оригінальну доповідь на тему: «Образ Тараса Шевченка у фольклорі та літературі».

Надзвичайно цікавим був виступ Анни Перенчук (студентки 12 групи) – «Шевченко в українському образотворчому мистецтві», у якому вона визнає Кобзаря генієм українського мистецтва, зауважує, що «в його картинах відбилася вся глибина і самобутність його особистості. Те, що пережив і передумав, зображено в його творчості, вищою мірою виявляє сутність людини взагалі. Його картини пронизані печаттю могутньої й неповторної індивідуальності, засвідчуючи невичерпне розмаїття людського духу».

Усі учасники круглого столу мали можливість поділитися з присутніми своїм баченням Шевченка.

Згадуються слова Кобзаря про свою тотальну самотність:

Якби з ким сісти хліба з’їсти,

Промовить слово, то воно б,

Хоч і як-небудь на сім світі,

А все б таки якось жилось.

Сподіваємося, серед учасників заходу Шевченко побачив би не одну рідну душу. Він уже в кращих світах, але його Слово з нами, підтримує у важку хвилину, надихає, позбавляє самотності. Через віки автор спілкується зі своїми земляками, навічно залишаючись живим у Слові, образотворчому мистецтві, наших серцях.