Мовне дослідження до Міжнародного дня рідної мови

Міжнародний день рідної мови, який ми святкуємо щороку 21 лютого, спонукав мене до проведення дослідження, мета якого полягала в «ревізії» міських вивісок, афіш, реклам на предмет дотримання рекламодавцями мовних норм.

У Конституції нашої країни задекларовано, що українська мова є державною мовою України, що держава сприяє розвитку і функціонуванню української мови в усіх сферах життєдіяльності. Не є винятком і сфера реклами. Часто в україномовних рекламних текстах спостерігаємо вплив норм чужої мови. Ось, для прикладу, автомагазин «Гараж» пропонує для продажу товари по самим низьким цінам, але порушує при цьому норму правильного вживання форми найвищого ступеня порівняння прикметника в словосполученні за найнижчими цінами.

Мова реклами в сфері торгівлі містить чужі запозичені лексичні елементи або розмовні словоформи. Так, у рекламі про купівлю рекламодавець уживає лексему чеснок замість українського слова часник, розмовним словом зернята замінює збірний іменник насіння у значенні зерна соняшника чи гарбуза. До речі, у літературній мові є слово зернятка, яке вживається як зменшено-пестлива форма до слів зерня, зерно для позначення в розмовно-побутовому мовленні соняшникового насіння. Крім цього, в інформаційному тексті про купівлю фіксуємо також помилку у вживанні відмінкових форм іменників. Дієслово куплю вимагає після себе іменника, ужитому в знахідному відмінку, тобто: куплю (що?) горіхи, квасолю, соняшникове насіння, шипшину, часник.

У рекламних текстах, розміщених зокрема на банківських установах, можна побачити слова-кальки. Лексема розстрочка у повідомленні Надаємо розстрочку під 0 % – найпоширеніший приклад кальки. Буквальний переклад іншомовного елемента подано як розстрочка, тоді як в українській мові є лексичний відповідник виплата.

Поряд із лексичними і граматичними помилками в рекламних текстах досить поширені помилки орфографічні. Найчастіше рекламодавці помиляються в написанні складних слів, наприклад, слово салон-перукарня пишуть окремо, хоча нормативне вживання через дефіс.

 

 

Ще однією поширеною помилкою є написання подвоєних приголосних на межі різних морфем. Так, у рекламі меблевого магазину фіксуємо неправильне написання прикметника кухонні у словосполученні кухоні меблі. Якщо пригадати особливості творення цього прикметника, який утворено від іменника кух-ня (кух-онь), то можна зрозуміти, що в слові кух-он-н-і маємо збіг однакових літер на межі суфіксів -он- і -н-.

Переконана, що мовні помилки в рекламних текстах мають негативний вплив на сучасне україномовне середовище, вони аж ніяк не сприяють підвищенню грамотності населення, а особливо молодого покоління. Кожна мовна помилка, яку суспільство не виправляє, згодом переростає у глобальну проблему культурного невігластва. Сьогодні варто уважно споживати рекламний контент та наголошувати на допущених помилках. Задля подальшого розвитку української мови в нашій країні необхідно змінювати своє ставлення до мовної та мовленнєвої грамотності. Допускати помилки – це не погано, погано їх не виправляти!

 

Олена Войтенко, студентка ІІІ курсу факультету філології та журналістики