Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною

      Так складається, що останнім часом теми засідань обираються досить жартівливі. Хоч, звісно, це не значить, що молоді автори не пишуть серйозних текстів і що їм не болять події в Україні.

      Цього разу домашнє завдання було не для слабаків: перша тема – «Наче Леся Українка прописала», а друга, альтернативна, заодно й з нагоди Дня міста, – «Гуманські новели».

      Софія Кримовська ідеально впоралась із обома завданнями й змусила присутніх і ридати, і плакати над своїми новими текстами.

      Те саме зробила й Софія Терлецька, яка прочитала досить оригінальні поезії на обидві теми.

      Як завжди, порадував усіх і В’ячеслав Буян: йому було персональне завдання на тему «Любов у гримерці». Більше того: надихнуті вдалим виконанням, дівчата на наступний раз задали йому нову, ще важчу тему: «Любов у космосі».

      Багато персональних завдань на наступний раз отримав і Богдан Гроза. Серед них і написати текст від імені дуже ніжної закоханої дівчини.

      Олександра Бондаренко поділилась новим оповіданням із її прозового циклу «Роман з містом».

      Проникливого вірша прочитала Наталя Кучеренко.

      Для Євгенії Адаменко взагалі цього разу був дебют: вона вперше винесла на суд студійців свою поезію. Хочеться вірити, що вона про це не шкодує.

      Яна Баліцька продекламувала цікавий вірш своєї подруги. Інтриги додало й те, що імені авторки розкрито так і не було.

      Неабияк заінтригував усіх і Дмитро Герасименко, який завітав на подібні засідання вперше. Він тільки сказав, що пише прозу й є переможцем деяких літературних конкурсів, але жодного роману чи бодай повісті так і не зачитав.

      Його супутниця Вероніка Вишинська продекламувала тільки одного вірша, але якого!.. Тут ставимо тільки три крапки, бо це треба лише чути й бачити, але неможливо переказати.

      Як, власне, й неможливо передати всіх пережитих вражень.

      Наступне завдання: «Інфузорія в туфельках» (альтернативні: «Амеба НЕзвичайна» й «Евглена НЕзелена»), безсумнівно, підкине нових відкриттів, емоцій та інтриг.

      " data-title="Нові поетичні відкриття">

      Нові поетичні відкриття

      Кожне нове засідання університетського літературного об’єднання імені Миколи Бажана приносить нові емоції й відкриття.


      Так складається, що останнім часом теми засідань обираються досить жартівливі. Хоч, звісно, це не значить, що молоді автори не пишуть серйозних текстів і що їм не болять події в Україні.

      Цього разу домашнє завдання було не для слабаків: перша тема – «Наче Леся Українка прописала», а друга, альтернативна, заодно й з нагоди Дня міста, – «Гуманські новели».

      Софія Кримовська ідеально впоралась із обома завданнями й змусила присутніх і ридати, і плакати над своїми новими текстами.

      Те саме зробила й Софія Терлецька, яка прочитала досить оригінальні поезії на обидві теми.

      Як завжди, порадував усіх і В’ячеслав Буян: йому було персональне завдання на тему «Любов у гримерці». Більше того: надихнуті вдалим виконанням, дівчата на наступний раз задали йому нову, ще важчу тему: «Любов у космосі».

      Багато персональних завдань на наступний раз отримав і Богдан Гроза. Серед них і написати текст від імені дуже ніжної закоханої дівчини.

      Олександра Бондаренко поділилась новим оповіданням із її прозового циклу «Роман з містом».

      Проникливого вірша прочитала Наталя Кучеренко.

      Для Євгенії Адаменко взагалі цього разу був дебют: вона вперше винесла на суд студійців свою поезію. Хочеться вірити, що вона про це не шкодує.

      Яна Баліцька продекламувала цікавий вірш своєї подруги. Інтриги додало й те, що імені авторки розкрито так і не було.

      Неабияк заінтригував усіх і Дмитро Герасименко, який завітав на подібні засідання вперше. Він тільки сказав, що пише прозу й є переможцем деяких літературних конкурсів, але жодного роману чи бодай повісті так і не зачитав.

      Його супутниця Вероніка Вишинська продекламувала тільки одного вірша, але якого!.. Тут ставимо тільки три крапки, бо це треба лише чути й бачити, але неможливо переказати.

      Як, власне, й неможливо передати всіх пережитих вражень.

      Наступне завдання: «Інфузорія в туфельках» (альтернативні: «Амеба НЕзвичайна» й «Евглена НЕзелена»), безсумнівно, підкине нових відкриттів, емоцій та інтриг.

      23.10.2017

      Переглядів 112