Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною

      Не менш цікавою була й тематика презентації, адже за основу було взято твір Марини Степанівни Павленко “Русалонька із 7 – В”. Саме Русалонька загітувала одинадцятикласника Івана стати на філологічну стежину, а талановиті першокурсники показали йому, що філологія – це цікаво та небанально.
      Так, дівчата з 11 групи у запеклому поєдинку між свекрухою та невісткою довели, що твори української літератури є актуальними як сотні років тому, так і зараз. Звісно ж, поєдинок закінчився нічиєю, адже немає нічого важливішого за родинну злагоду! Артистичні та креативні студентки 12 групи змогли інтерпретувати казку “Колобок” на сучасний лад, у результаті чого вийшла доволі неординарна та гумористична сценка, в якій кожен зміг побачити себе.


      Без сліз та клубка в горлі неможливо згадати виступ 13 групи, оскільки їхня чуттєвість та ніжність зі сцени торкнула серце кожного. На нашу думку, Василь Сухомлинський у своєму творі “Сьома дочка”, який група власне і демонструвала, писав саме про таких тендітних дівчаток, як і наші студентки.
      14 ж група додала презентації першого курсу своєрідного пафосу, возвеличивши країну Філологію, і то було чарівно.


      Досвідчений та впевнений у собі педколедж укотре довів, що молодь сьогодні може поєднувати минуле та сучасне у єдиний потік літературного та хореографічного мистецтва.


      Родзинкою ж свята став запальний танець-сюрприз, який презентувала група студкураторів. Наприкінці дійства, легко помітити, що головний герой таки схиляється до думки, що бути йому філологом. А філолог той, хто любить слово! Той, для кого Франко – не каменяр, а бунтар у вишиванці та костюмі.

      Той, у свідомості якого Шевченко зняв шапку й кожуха і пішов у танок, бо ж кучері поетів не сивіють. Той, Русалонька якого або Дністровая, або ж із 7 – В, про “Дісней” мови і не йтиме. Цьогоріч у руки саме таким, жагучим філологам втрапив надзвичайно талановитий перший курс. І завдяки палкій любові до слова факультету української філології, вдалося створити гідне свято, що прославило філологічну родину Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини! Далі – буде!
      Матеріал на сайт підготували: Софія Терлецька  (студентка 33 групи, автор ідеї та сценарію), Олександра Можайкіна  (студентка 21 групи, студкуратор 12 групи)

      " data-title="Презентація філологів-першокурсників — 2019">

      Презентація філологів-першокурсників — 2019

      Презентація І курсу – це завжди відповідальне завдання, як для колишніх школярів, так і для організаторів дійства. 11 листопада 2019 року актова зала університету побачила неймовірний вир емоцій та талантів наших новоспечених студентів. Кожна група показала та розкрила себе якнайкращим чином, в чому їм також допомогли завзяті та зацікавлені у результаті студкуратори.


      Не менш цікавою була й тематика презентації, адже за основу було взято твір Марини Степанівни Павленко “Русалонька із 7 – В”. Саме Русалонька загітувала одинадцятикласника Івана стати на філологічну стежину, а талановиті першокурсники показали йому, що філологія – це цікаво та небанально.
      Так, дівчата з 11 групи у запеклому поєдинку між свекрухою та невісткою довели, що твори української літератури є актуальними як сотні років тому, так і зараз. Звісно ж, поєдинок закінчився нічиєю, адже немає нічого важливішого за родинну злагоду! Артистичні та креативні студентки 12 групи змогли інтерпретувати казку “Колобок” на сучасний лад, у результаті чого вийшла доволі неординарна та гумористична сценка, в якій кожен зміг побачити себе.


      Без сліз та клубка в горлі неможливо згадати виступ 13 групи, оскільки їхня чуттєвість та ніжність зі сцени торкнула серце кожного. На нашу думку, Василь Сухомлинський у своєму творі “Сьома дочка”, який група власне і демонструвала, писав саме про таких тендітних дівчаток, як і наші студентки.
      14 ж група додала презентації першого курсу своєрідного пафосу, возвеличивши країну Філологію, і то було чарівно.


      Досвідчений та впевнений у собі педколедж укотре довів, що молодь сьогодні може поєднувати минуле та сучасне у єдиний потік літературного та хореографічного мистецтва.


      Родзинкою ж свята став запальний танець-сюрприз, який презентувала група студкураторів. Наприкінці дійства, легко помітити, що головний герой таки схиляється до думки, що бути йому філологом. А філолог той, хто любить слово! Той, для кого Франко – не каменяр, а бунтар у вишиванці та костюмі.

      Той, у свідомості якого Шевченко зняв шапку й кожуха і пішов у танок, бо ж кучері поетів не сивіють. Той, Русалонька якого або Дністровая, або ж із 7 – В, про “Дісней” мови і не йтиме. Цьогоріч у руки саме таким, жагучим філологам втрапив надзвичайно талановитий перший курс. І завдяки палкій любові до слова факультету української філології, вдалося створити гідне свято, що прославило філологічну родину Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини! Далі – буде!
      Матеріал на сайт підготували: Софія Терлецька  (студентка 33 групи, автор ідеї та сценарію), Олександра Можайкіна  (студентка 21 групи, студкуратор 12 групи)

      18.11.2019

      Переглядів 184