Про батьківщину моїх знань

Ще вчора я сама була абітурієнткою, яка тільки-но склала НМТ і готувалася до надзвичайно важливого кроку – вибору ВНЗ. Тож можу сказати, що розумію всі почуття та емоції колишніх школярів.

Навчання в університеті – найбільш цікаві та плідні роки в житті людини, оскільки вона здобуває необхідний їй фах і будує перші сходинки свого майбутнього. Університет – це місце особистісного зростання. Для мене таким місцем став Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини. Саме тут я здобуваю освіту за освітньо-професійною програмою «Журналістика».

Зізнаюся чесно, що про альма-матер та свій майбутній фах можу говорити довго. Скажу відверто, дуже хвилювалася, коли поїхала до університету подавати документи, але як тільки потрапила до приймальної комісії – всі хвилювання відразу зникли, тому що відчула доброзичливу атмосферу, приязне ставлення викладачів.

Після закінчення першого курсу можу сказати, що навчатися було комфортно й цікаво. Наша студентська спільнота – згуртована, вмотивована та відкрита. Я справді пишаюся моєю групою, яка протягом навчального року показувала високі результати. До речі, ми вивчали велику кількість справді цікавих дисциплін, наприклад, теорію масової комунікації та інформації, журналістську етику, історію журналістики та навіть психологію.

 

Наш факультет – велика сім’я, де панує атмосфера довіри, де тобі допоможуть і підтримають. Ми постійно перебуваємо в русі, адміністрація та викладацький склад роблять все можливе, щоб надати нам максимальні знання.

Я зрозуміла, що не помилилася з вибором університету і спеціальності, як тільки вперше зайшла в авдиторію. Студенти – дружні, намагаються підтримувати одне одного, патріотично спрямовані. Викладачі – люди, які справді люблять свою професію, які допомагають і надихають.

Особливої уваги заслуговують різноманітні заходи, які організовують в університеті і на факультеті. Протягом навчального року ми були на зустрічі з журналісткою, яка є членкинею Національної спілки журналістів України, на презентації книги, відвідували різноманітні конференції, психологічні тренінги. Багато з нас уже дебютували в науковій сфері, презентувавши свої статті. Також дуже важливою є можливість вивчення іноземних мов. Окрім мов, передбачених спеціальністю, ви можете вивчати й інші. Наприклад, на журналістиці іноземна мова – англійська, але я протягом шести місяців відвідувала мовні курси польської і маю підтверджений рівень володіння нею.

Надзвичайно високий рівень організації практики. Ми практикувалися на базі газети, радіо, і вже маємо хоч і невеликий, але досвід роботи у ЗМІ.

Не секрет, що для ефективного навчання потрібно докладати максимум зусиль, і наш університет – це місце, де ваші старання справді оцінять.

Не хочу давати величезну кількість порад, але найголовніше – це прислухатися до самого себе. У рамках профорієнтаційних заходів я відвідувала різні навчальні заклади, мала змогу поспілкуватися з викладачами різних ВНЗ, коли брала участь у конкурсах, але лише в УДПУ справді відчула себе вдома, зрозуміла, що завдяки навчанню за освітньою програмою «Журналістика» зможу себе реалізувати. Тож слухайте самих себе, заручіться підтримкою близьких і ласкаво просимо до нашої академічної родини!

 

Лілія Джемесюк