Поділитися новиною
Після вступного слова й декламування кількох власних чудових поезій Тетяна Яковенко передала “естафету” своїм студентам. Свої ніжні вірші читали юні вінничани Оксана Некитюк і Вікторія Гоцан. А Володимир Парфьонов просто зачарував присутніх своєю харизматичною любовною і філософською лірикою.
Потім “партію” підхопила Марина Степанівна, розповівши коротенько про уманське літоб’єднання й передавши слово студентам факультету української філології УДПУ Наталі Кучеренко, Артурові Драгану, Вікторії Капуловській, Артемові Гончаруку, Насті Кириленко та Владові Шукайлу. Кожен з тих, хто виступав, був по-своєму прекрасним.
Тетяна Василівна та її підопічні тепло й гарно відгукувалися про почуте й побачене. А на завершення зацитуємо слова уманчанки Наталі Кучеренко, яка так відгукнулася про дійство на своїй сторінці “Фейсбуку”:
“Було атмосферно, по-домашньому тепло та невимушено. Захотілося навіть учинити, як лірична героїня одного з віршів Ліни Костенко: «Якби я знала, що то щастя, я б зупинила оту мить». Вдячна всім за підтримку! Це неабияка мотивація, щоб рухатися далі. Висновок: щасливим бути легко, треба лише обрати правильний факультет”.
Спільне засідання двох літературних об’єднань
Осінь надихає на масштабні поетичні акції. Нещодавно відбулося справжнє поетичне свято: у гості до університетського літоб’єднання імені Миколи Бажана, що діє при факультеті української філології УДПУ (керівник – Марина Степанівна Павленко), завітала літературна студія “Словоцвіт” Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу разом зі своїм засновником і керівником, членом Національної спілки письменників України Тетяною Василівною Яковенко.
Після вступного слова й декламування кількох власних чудових поезій Тетяна Яковенко передала “естафету” своїм студентам. Свої ніжні вірші читали юні вінничани Оксана Некитюк і Вікторія Гоцан. А Володимир Парфьонов просто зачарував присутніх своєю харизматичною любовною і філософською лірикою.
Потім “партію” підхопила Марина Степанівна, розповівши коротенько про уманське літоб’єднання й передавши слово студентам факультету української філології УДПУ Наталі Кучеренко, Артурові Драгану, Вікторії Капуловській, Артемові Гончаруку, Насті Кириленко та Владові Шукайлу. Кожен з тих, хто виступав, був по-своєму прекрасним.
Тетяна Василівна та її підопічні тепло й гарно відгукувалися про почуте й побачене. А на завершення зацитуємо слова уманчанки Наталі Кучеренко, яка так відгукнулася про дійство на своїй сторінці “Фейсбуку”:
“Було атмосферно, по-домашньому тепло та невимушено. Захотілося навіть учинити, як лірична героїня одного з віршів Ліни Костенко: «Якби я знала, що то щастя, я б зупинила оту мить». Вдячна всім за підтримку! Це неабияка мотивація, щоб рухатися далі. Висновок: щасливим бути легко, треба лише обрати правильний факультет”.
17.10.2018
Переглядів 128
