Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною
      Ономастико-діалектологічна практика: навчання через дослідження

      28 травня  2024 року на факультеті філології та журналістики відбувся захист ономастико-діалектологічної практики – свято не просто рідної,  а найріднішої мови, яку чули з дитинства, яку перейняли від дідусів і бабусь, батька-матері, мови  рідної говірки наших першокурсників.

      Учасників конференції вітає декан факультету – професор Валентина Коваль

      Присутні на заході – декан факультету філології та журналістики Валентина Коваль, відповідальна за стажування студентів та керівник практик по університету Світлана Роєнко, керівник практик на факультеті філології та журналістики Любов Пархета, викладачі кафедр та студенти факультету – мали можливість пересвідчитися, що компетентності, передбачені ОК «Ономастико-діалектологічна практика» відповідно до ОПП «Середня освіта  (Українська мова і література. Мова та література (англійська))», у студентів 12 групи сформовані на високому рівні.

      Захист практики В. Гущиною

      На підсумковій конференції студенти представляли індивідуальні проєкти з діалектології та ономастики та колективні проєкти «Діалектологічна мапа 12 групи ФФЖ».

      Колективний проєкт «Діалектологічна карта 12 групи ФФЖ»

      На завершення конференції керівник практики Тетяна Тищенко презентувала 4 авторські карти з серії «Діалектологічна мапа ФФЖ УДПУ» як подарунок для студентів та викладачів факультету.

      Діалектологічна мапа  факультету  філології та журналістики

      Відгуки про ономастико-діалектологічну практику та підсумкову конференцію за її результатами залишили студенти та викладачі.

      Уляна Бакута: Сьогодні я представила номінацію ремесла «Копати кирницю» (саме так говорять у с. Красненьке Миколаївської області). Збирати матеріал я почала під час  фольклорної практики, оскільки саме цим ремеслом займався все життя мій дідусь, Котовський Григорій Іванович, і всі кирниці в нашому селі викопав він. Дуже вдячна, що Тетяна Миколаївна запропонувала мені продовжити працювати з цією ідеографічною сферою та тематичною групою лексики: це дало мені можливість ще більше записати діалектного матеріалу. На виконання колективних проєктів із діалектології нас надихнула Тетяна Миколаївна також, коли ми разом збирали матеріал до «Діалектологічної мапи ФФЖ УДПУ», яку сьогодні вона нам презентувала. Особливо дякую нашим керівникам проєктів  з діалектології Тетяні Миколаївні Тищенко та з ономастики Ірині Семенівні Гонці за те, що були постійно з нами на зв’язку. Неймовірний конект ми відчули, шкода, що на діалектологію, на нашу думку, відвели нам так мало часу, але ми дуже вдячні за таку постійну взаємодію з нами.

      Ліза Кривошея: Дякую керівнику практики, що я мала можливість обирати, із якою тематичною групою лексики працювати. Під час перегляду сімейного альбому з весільними фото я зрозуміла: ця практика – це не тільки збереження мовних скарбів, ця практика – про сімейні цінності. Я багато дізналася про весільні звичаї, обряди, символи, їх називання у Чечельнику Вінницької області і дуже хочу, щоб колись і я своїм дітям та онукам розповідала про  українські традиції.

      Ігор Косівець: Діалектологічна практика була захопливою та дуже цікавою. Розмовляючи з респондентами та  обробляючи записи, я, як філолог,  по-новому відкрив для себе  говірку рідного села, дізнався більше про називання у весільній  обрядовості та звичаї.  Крім того, я  оцифрував весільні фото своїх батьків, виконуючи індивідуальний проєкт «Весільний фотоархів моєї родини», який  хочу подарувати тепер їм на річницю шлюбу. Щиро бажаю, аби й майбутні студенти проходили таку практику, адже це величезний пласт необхідних знань, які допоможуть сформувати самоідентичність.

      Швець Світлана: Ономастико-діалектологічна практика збагатила мене знаннями про особливості живого народного мовлення нашого регіону. Під час практики я розвивала свої науково-дослідні уміння та комунікативні навички, здатність аналізувати лінгвістичні явища, порівнювати їх, робити відповідні висновки. Усе це, безумовно, сприятиме моєму подальшому професійному становленню і росту.  На мою думку, проходження такої практики теж буде цікавим  і корисним для інших студентів.

       Валентина Гончарук: Як керівник фольклорної практики і як викладач українознавства, я скільки сьогодні побачила точок перетину ономастики і діалектології з фольклором і українознавством. Хоч у студентів і не викладалось українознавство, але і весілля, і народне вбрання, і ремесла, і історія села, і історія родин українських, і господарська діяльність – усе це було представлено сьогодні через призму нашої мови. Підняти такий великий пласт інформації  про культуру, побут, говірку східних подолян за такий короткий термін – це величезне досягнення студентів і керівника. І я бажаю, щоб ті компетентності, які ви, дорогі студенти, сформували в собі під час практики,  тільки вдосконалювалися, а матеріал, який ви зібрали, використали під час написання курсових і кваліфікаційних робіт.

      Тетяна Тищенко: Від студентів іде така енергетика, такий молодіжний заряд, що з ними по-інакшому працювати не можна. Це і називається студентоцентризм. Це і є майбутні учителі, яких потребує наше суспільство, нова українська школа. Усі почули і побачили, як наші першокурсники вільно володіють матеріалом, як оперують мовознавчими термінами, як глибоко проводили мовний аналіз, як творчо виконали  індивідуальні та колективні проєкти. Учитель – це завжди лідер. Колективні проєкти дають можливість, на мою думку, розвивати лідерські якості та навички працювати в команді. Колективні проєкти з діалектології, представлені сьогодні, захопили студентів не тільки новим для них видом діяльності, а й спільною справою, тому дехто виконав більше запланованого. І я дуже вдячна студентам за таку роботу. Першокурсники підняли зразу високо планку досягнень не тільки для себе, а й для наступних поколінь  наших студентів.

      Роєнко Світлана: На звітній конференції за підсумками ономастико-діалектологічної практики, яка проходила на факультеті філології та журналістики, здобувачі вищої освіти І курсу продемонстрували власні наукові мініпроєкти. Відзначу, що кожен здобувач доклав максимум зусиль для того, щоб познайомити присутніх з особливостями говірок, які вони досліджували. Тематика проєктів («Весілля», «Копання криниці», «Бджільництво» та ін. ), їх творче представлення нікого не залишила байдужим, про що свідчили коментарі викладачів, студентів, які були присутніми на конференції.

      Поряд з одноосібними проєктами здобувачі вищої освіти представили укладені ними діалектологічні карти академічної групи.

      Власні напрацювання продемонструвала й груповий керівник практики – кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри української мови та методики її навчання Тищенко Тетяна Миколаївна. Така спільна діяльність студентів та керівника практики сприяє збереженню мовної та культурної спадщини різних регіонів України, а також науковому вивченню мовних явищ.

      Не менш цікавим було представлення інформації про історію походження назв сіл, міст, річок, тощо (керівник ономастичних проєктів – кандидат філологічних наук, доцент Гонца Ірина Семенівна). Реалізація завдань ономастико-діалектологічної практики дала можливість здобувачам вищої освіти краще пізнати рідний край, реконструювати історичні події, встановити їх хронологію.

      Бажаю керівникам практики та здобувачам вищої освіти успіхів у реалізації наступних проєктів та творчої наснаги.

      Пархета Любов: Практична підготовка здобувачів вищої освіти на факультеті філології та журналістики завершилась урочисто-піднесеним захистом навчальної ономастико-діалектологічної практики. Видно, що керівник практики доцент Тетяна Тищенко та керівник проєктів з ономастики Ірина Гонца, доклали чимало зусиль до того, щоб програма практики була не просто реалізована, а виконана на високому науковому та інноваційному рівні. Схвальним і вражаючим є те, що у своїх дослідженнях студенти не просто зібрали діалектний матеріал, а детально описали його та схарактеризували фонетичні, морфологічні, синтаксичні та лексичні явища в мовленні свої респондентів із різних регіонів України.

      Програму ономастико-діалектологічної практики здобувачі вищої освіти виконували в якісно новій формі, оскільки на захисті було представлено індивідуальні та групові проєкти. Причому кожен із проєктів мав не лише науково-дослідницьке значення, а ще й був глибоко національним та щемно-духовним. Бо студенти мали можливість поспілкуватися зі старшим поколінням своєї родини, із близькими родичами, сусідами, односельцями. Відповідною є тематика проєктів – «Весільний альбом нашої родини», «Українські криниці», «Бжільництво в нашій родині», «Діти і дитинство» тощо.

      І щоб наше українське коріння не зміліло, і щоб наше гілля родове не змаліло, надзвичайно важливим є збереження українських говірок, прилучення молоді до таких досліджень, які розтлумачать, хто ми є, звідки родом і якою багатою і невичерпною є наша рідна мова, наші традиції. Вважаю, що особливо важливими такі завдання є сьогодні,  у воєнну добу, коли московити намагаються знищити все українське.

      Щиро дякую кожному зі студентів, котрі прилучили всіх присутніх до невичерпних мовних джерел, продемонстрували високий рівень володіння новими технологіями у дослідженнях, виявили велику шану до українських традицій та продемонстрували навички діалектолога-ономаста-дослідника.

      Приємно зворушена подарунком для всіх викладачів факультету, котрі взяли участь в опитуванні, від Тетяни Тищенко! Це – Діалектологічна мапа ФФЖ! Дякую, колего!

      Звісно, веде за собою той, хто сам іде. Керівникам практики та проєктів дякую не просто за захист, а за неймовірне свято рідної мови. Упевнена, якщо у нас є такі креативні, допитливі і мотивовані здобувачі вищої освіти, то в нас є майбутнє.

       

            Тетяна Тищенко

      " data-title="Свято найріднішої мови (підсумки ономастико-діалектологічної практики )">

      Свято найріднішої мови (підсумки ономастико-діалектологічної практики )

      Ономастико-діалектологічна практика: навчання через дослідження

      28 травня  2024 року на факультеті філології та журналістики відбувся захист ономастико-діалектологічної практики – свято не просто рідної,  а найріднішої мови, яку чули з дитинства, яку перейняли від дідусів і бабусь, батька-матері, мови  рідної говірки наших першокурсників.

      Учасників конференції вітає декан факультету – професор Валентина Коваль

      Присутні на заході – декан факультету філології та журналістики Валентина Коваль, відповідальна за стажування студентів та керівник практик по університету Світлана Роєнко, керівник практик на факультеті філології та журналістики Любов Пархета, викладачі кафедр та студенти факультету – мали можливість пересвідчитися, що компетентності, передбачені ОК «Ономастико-діалектологічна практика» відповідно до ОПП «Середня освіта  (Українська мова і література. Мова та література (англійська))», у студентів 12 групи сформовані на високому рівні.

      Захист практики В. Гущиною

      На підсумковій конференції студенти представляли індивідуальні проєкти з діалектології та ономастики та колективні проєкти «Діалектологічна мапа 12 групи ФФЖ».

      Колективний проєкт «Діалектологічна карта 12 групи ФФЖ»

      На завершення конференції керівник практики Тетяна Тищенко презентувала 4 авторські карти з серії «Діалектологічна мапа ФФЖ УДПУ» як подарунок для студентів та викладачів факультету.

      Діалектологічна мапа  факультету  філології та журналістики

      Відгуки про ономастико-діалектологічну практику та підсумкову конференцію за її результатами залишили студенти та викладачі.

      Уляна Бакута: Сьогодні я представила номінацію ремесла «Копати кирницю» (саме так говорять у с. Красненьке Миколаївської області). Збирати матеріал я почала під час  фольклорної практики, оскільки саме цим ремеслом займався все життя мій дідусь, Котовський Григорій Іванович, і всі кирниці в нашому селі викопав він. Дуже вдячна, що Тетяна Миколаївна запропонувала мені продовжити працювати з цією ідеографічною сферою та тематичною групою лексики: це дало мені можливість ще більше записати діалектного матеріалу. На виконання колективних проєктів із діалектології нас надихнула Тетяна Миколаївна також, коли ми разом збирали матеріал до «Діалектологічної мапи ФФЖ УДПУ», яку сьогодні вона нам презентувала. Особливо дякую нашим керівникам проєктів  з діалектології Тетяні Миколаївні Тищенко та з ономастики Ірині Семенівні Гонці за те, що були постійно з нами на зв’язку. Неймовірний конект ми відчули, шкода, що на діалектологію, на нашу думку, відвели нам так мало часу, але ми дуже вдячні за таку постійну взаємодію з нами.

      Ліза Кривошея: Дякую керівнику практики, що я мала можливість обирати, із якою тематичною групою лексики працювати. Під час перегляду сімейного альбому з весільними фото я зрозуміла: ця практика – це не тільки збереження мовних скарбів, ця практика – про сімейні цінності. Я багато дізналася про весільні звичаї, обряди, символи, їх називання у Чечельнику Вінницької області і дуже хочу, щоб колись і я своїм дітям та онукам розповідала про  українські традиції.

      Ігор Косівець: Діалектологічна практика була захопливою та дуже цікавою. Розмовляючи з респондентами та  обробляючи записи, я, як філолог,  по-новому відкрив для себе  говірку рідного села, дізнався більше про називання у весільній  обрядовості та звичаї.  Крім того, я  оцифрував весільні фото своїх батьків, виконуючи індивідуальний проєкт «Весільний фотоархів моєї родини», який  хочу подарувати тепер їм на річницю шлюбу. Щиро бажаю, аби й майбутні студенти проходили таку практику, адже це величезний пласт необхідних знань, які допоможуть сформувати самоідентичність.

      Швець Світлана: Ономастико-діалектологічна практика збагатила мене знаннями про особливості живого народного мовлення нашого регіону. Під час практики я розвивала свої науково-дослідні уміння та комунікативні навички, здатність аналізувати лінгвістичні явища, порівнювати їх, робити відповідні висновки. Усе це, безумовно, сприятиме моєму подальшому професійному становленню і росту.  На мою думку, проходження такої практики теж буде цікавим  і корисним для інших студентів.

       Валентина Гончарук: Як керівник фольклорної практики і як викладач українознавства, я скільки сьогодні побачила точок перетину ономастики і діалектології з фольклором і українознавством. Хоч у студентів і не викладалось українознавство, але і весілля, і народне вбрання, і ремесла, і історія села, і історія родин українських, і господарська діяльність – усе це було представлено сьогодні через призму нашої мови. Підняти такий великий пласт інформації  про культуру, побут, говірку східних подолян за такий короткий термін – це величезне досягнення студентів і керівника. І я бажаю, щоб ті компетентності, які ви, дорогі студенти, сформували в собі під час практики,  тільки вдосконалювалися, а матеріал, який ви зібрали, використали під час написання курсових і кваліфікаційних робіт.

      Тетяна Тищенко: Від студентів іде така енергетика, такий молодіжний заряд, що з ними по-інакшому працювати не можна. Це і називається студентоцентризм. Це і є майбутні учителі, яких потребує наше суспільство, нова українська школа. Усі почули і побачили, як наші першокурсники вільно володіють матеріалом, як оперують мовознавчими термінами, як глибоко проводили мовний аналіз, як творчо виконали  індивідуальні та колективні проєкти. Учитель – це завжди лідер. Колективні проєкти дають можливість, на мою думку, розвивати лідерські якості та навички працювати в команді. Колективні проєкти з діалектології, представлені сьогодні, захопили студентів не тільки новим для них видом діяльності, а й спільною справою, тому дехто виконав більше запланованого. І я дуже вдячна студентам за таку роботу. Першокурсники підняли зразу високо планку досягнень не тільки для себе, а й для наступних поколінь  наших студентів.

      Роєнко Світлана: На звітній конференції за підсумками ономастико-діалектологічної практики, яка проходила на факультеті філології та журналістики, здобувачі вищої освіти І курсу продемонстрували власні наукові мініпроєкти. Відзначу, що кожен здобувач доклав максимум зусиль для того, щоб познайомити присутніх з особливостями говірок, які вони досліджували. Тематика проєктів («Весілля», «Копання криниці», «Бджільництво» та ін. ), їх творче представлення нікого не залишила байдужим, про що свідчили коментарі викладачів, студентів, які були присутніми на конференції.

      Поряд з одноосібними проєктами здобувачі вищої освіти представили укладені ними діалектологічні карти академічної групи.

      Власні напрацювання продемонструвала й груповий керівник практики – кандидат філологічних наук, доцент, професор кафедри української мови та методики її навчання Тищенко Тетяна Миколаївна. Така спільна діяльність студентів та керівника практики сприяє збереженню мовної та культурної спадщини різних регіонів України, а також науковому вивченню мовних явищ.

      Не менш цікавим було представлення інформації про історію походження назв сіл, міст, річок, тощо (керівник ономастичних проєктів – кандидат філологічних наук, доцент Гонца Ірина Семенівна). Реалізація завдань ономастико-діалектологічної практики дала можливість здобувачам вищої освіти краще пізнати рідний край, реконструювати історичні події, встановити їх хронологію.

      Бажаю керівникам практики та здобувачам вищої освіти успіхів у реалізації наступних проєктів та творчої наснаги.

      Пархета Любов: Практична підготовка здобувачів вищої освіти на факультеті філології та журналістики завершилась урочисто-піднесеним захистом навчальної ономастико-діалектологічної практики. Видно, що керівник практики доцент Тетяна Тищенко та керівник проєктів з ономастики Ірина Гонца, доклали чимало зусиль до того, щоб програма практики була не просто реалізована, а виконана на високому науковому та інноваційному рівні. Схвальним і вражаючим є те, що у своїх дослідженнях студенти не просто зібрали діалектний матеріал, а детально описали його та схарактеризували фонетичні, морфологічні, синтаксичні та лексичні явища в мовленні свої респондентів із різних регіонів України.

      Програму ономастико-діалектологічної практики здобувачі вищої освіти виконували в якісно новій формі, оскільки на захисті було представлено індивідуальні та групові проєкти. Причому кожен із проєктів мав не лише науково-дослідницьке значення, а ще й був глибоко національним та щемно-духовним. Бо студенти мали можливість поспілкуватися зі старшим поколінням своєї родини, із близькими родичами, сусідами, односельцями. Відповідною є тематика проєктів – «Весільний альбом нашої родини», «Українські криниці», «Бжільництво в нашій родині», «Діти і дитинство» тощо.

      І щоб наше українське коріння не зміліло, і щоб наше гілля родове не змаліло, надзвичайно важливим є збереження українських говірок, прилучення молоді до таких досліджень, які розтлумачать, хто ми є, звідки родом і якою багатою і невичерпною є наша рідна мова, наші традиції. Вважаю, що особливо важливими такі завдання є сьогодні,  у воєнну добу, коли московити намагаються знищити все українське.

      Щиро дякую кожному зі студентів, котрі прилучили всіх присутніх до невичерпних мовних джерел, продемонстрували високий рівень володіння новими технологіями у дослідженнях, виявили велику шану до українських традицій та продемонстрували навички діалектолога-ономаста-дослідника.

      Приємно зворушена подарунком для всіх викладачів факультету, котрі взяли участь в опитуванні, від Тетяни Тищенко! Це – Діалектологічна мапа ФФЖ! Дякую, колего!

      Звісно, веде за собою той, хто сам іде. Керівникам практики та проєктів дякую не просто за захист, а за неймовірне свято рідної мови. Упевнена, якщо у нас є такі креативні, допитливі і мотивовані здобувачі вищої освіти, то в нас є майбутнє.

       

            Тетяна Тищенко

      07.06.2024

      Переглядів 64