Поділитися новиною
Доцент кафедри української літератури, українознавства та методики їх викладання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, член Національної спілки письменників України Марина Степанівна Павленко на запрошення читачів із Кропивницького, серед яких були і наші колишні випускники, відвідала ряд шкіл та бібліотек міста Кропивницький.
Розмови насамперед стосувалася повісті Марини Павленко «Русалонька із 7-В…», яка включена до шкільної програми сьомих класів. Але не обмежувалась лише «програмовим» твором. Це були розмови про книгу, про читання, про українську літературу, про українське майбутнє.
Як завжди, Марина Павленко намагалася зруйнувати усталені ще з радянських часів стереотипи щодо мови, літератури і книжки й переконати присутніх, що замість переляканого «благоговіння» у ставленні до книг, до письменників і до шкільної програми їх краще просто читати: не погоджуючись, захоплюючись і дискутуючи. «Хай книжка просто працює, і тоді любов до літератури прийде сама», – каже вона.
«Я вважаю, що наша мова не лише калинова і солов’їна, вона може бути і картопляною, і автобусною, – сказала Марина Павленко в інтерв’ю на місцевому радіо. – Може бути такою, як у «Кайдашевій сім’ї». У цьому й цінність, що вона годиться не лише для свят, коли ми її, як незручні підбори, взуваємо, побудемо трохи, а потім з полегкістю скидаємо вдома і переходимо на «общєпонятний». Наша мова універсальна, безмежна, багатогранна! І збіднювати її, відмовляючись від якогось пласту, мені здається, нерозумно».
Розповідала Марина Степанівна і про свою роботу на факультеті української філології Уманського державного педуніверситету, про діяльність університетського літоб’єднання імені Миколи Бажана.
Присутні на зустрічі журналісти, зокрема Анаталій Саржевський та Олена Горобець, мерщій надрукували про це матеріал у місцевих виданнях.
Творчі зустрічі в Кропивницькому
Доцент кафедри української літератури, українознавства та методики їх викладання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, член Національної спілки письменників України Марина Степанівна Павленко на запрошення читачів із Кропивницького, серед яких були і наші колишні випускники, відвідала ряд шкіл та бібліотек міста Кропивницький.
Розмови насамперед стосувалася повісті Марини Павленко «Русалонька із 7-В…», яка включена до шкільної програми сьомих класів. Але не обмежувалась лише «програмовим» твором. Це були розмови про книгу, про читання, про українську літературу, про українське майбутнє.
Як завжди, Марина Павленко намагалася зруйнувати усталені ще з радянських часів стереотипи щодо мови, літератури і книжки й переконати присутніх, що замість переляканого «благоговіння» у ставленні до книг, до письменників і до шкільної програми їх краще просто читати: не погоджуючись, захоплюючись і дискутуючи. «Хай книжка просто працює, і тоді любов до літератури прийде сама», – каже вона.
«Я вважаю, що наша мова не лише калинова і солов’їна, вона може бути і картопляною, і автобусною, – сказала Марина Павленко в інтерв’ю на місцевому радіо. – Може бути такою, як у «Кайдашевій сім’ї». У цьому й цінність, що вона годиться не лише для свят, коли ми її, як незручні підбори, взуваємо, побудемо трохи, а потім з полегкістю скидаємо вдома і переходимо на «общєпонятний». Наша мова універсальна, безмежна, багатогранна! І збіднювати її, відмовляючись від якогось пласту, мені здається, нерозумно».
Розповідала Марина Степанівна і про свою роботу на факультеті української філології Уманського державного педуніверситету, про діяльність університетського літоб’єднання імені Миколи Бажана.
Присутні на зустрічі журналісти, зокрема Анаталій Саржевський та Олена Горобець, мерщій надрукували про це матеріал у місцевих виданнях.
Переглядів 126
