Поділитися новиною
Авторка праць «Паралельні форми в українській мові, їх значення для стилю», «Матеріали до української діалектології та фольклористики», «Словник ботанічної номенклатури», підручників «Початкова граматика української мови», «Курс українського правопису». Одна з найбiльш цiкавих в робiт — «Уваги до сучасної української літературної мови», яка вийшла в 1923 р. i тричi перевидавалась за її життя.
Уклала «Російсько-український словничок медичної термінології», «Словник української фізичної термінології (Проєкт)» (обидва – 1918), «Словник хемичної термінології (Проєкт)» (1923), редагувала «Словник ботанічної номенклятури» (1928; усі – Київ).
Від 1921 – старший науковий співробітник Інституту української наукової мови ВУАН, від 1930 – заступник директора, голова відділу сучасної (живої) української мови Ін-ту мовознавства ВУАН.
Уклала проєкт правопису чужих слів.
Член Етнографічної комісії, Комісії краєзнавства та Діалектологічної комісії ВУАН.
Була звинувачена в буржуазному націоналізмі і в 1938-го засуджена на 8 років заслання. На волю Олена Курило вийшла через 8 років – у 1946-му. З того часу подальша її доля невідома. Реабілітована 1989 р.
Тому хочеться cкласти шану видатній постаті Олени Борисівни Курило, яка віддала свою кваліфікацію, досвід, працю, а зрештою й життя українській нації та українській науці.
Джерела: https://uk.wikipedia.org/wiki/Курило_Олена_Борисівна; http://encyclopedia.kyiv.ua/kurylo/; https://zbruc.eu/node/42766
" data-title="130 років від дня народження Олени Курило">130 років від дня народження Олени Курило
19 жовтня виповнюється 130 років від дня народження Олени Борисівни Курило – української мовознавиці, діалектологині, розробниці української наукової термінології, викладача Київського інституту народної освіти (нині – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова), члена термінологічної комісії Українського наукового товариства, заступниці директора й голови відділу сучасної української мови Інституту української наукової мови ВУАН (нині – Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України), дійсного члена Діалектологічної комісії Всеукраїнської академії наук.
Авторка праць «Паралельні форми в українській мові, їх значення для стилю», «Матеріали до української діалектології та фольклористики», «Словник ботанічної номенклатури», підручників «Початкова граматика української мови», «Курс українського правопису». Одна з найбiльш цiкавих в робiт — «Уваги до сучасної української літературної мови», яка вийшла в 1923 р. i тричi перевидавалась за її життя.
Уклала «Російсько-український словничок медичної термінології», «Словник української фізичної термінології (Проєкт)» (обидва – 1918), «Словник хемичної термінології (Проєкт)» (1923), редагувала «Словник ботанічної номенклятури» (1928; усі – Київ).
Від 1921 – старший науковий співробітник Інституту української наукової мови ВУАН, від 1930 – заступник директора, голова відділу сучасної (живої) української мови Ін-ту мовознавства ВУАН.
Уклала проєкт правопису чужих слів.
Член Етнографічної комісії, Комісії краєзнавства та Діалектологічної комісії ВУАН.
Була звинувачена в буржуазному націоналізмі і в 1938-го засуджена на 8 років заслання. На волю Олена Курило вийшла через 8 років – у 1946-му. З того часу подальша її доля невідома. Реабілітована 1989 р.
Тому хочеться cкласти шану видатній постаті Олени Борисівни Курило, яка віддала свою кваліфікацію, досвід, працю, а зрештою й життя українській нації та українській науці.
Джерела: https://uk.wikipedia.org/wiki/Курило_Олена_Борисівна; http://encyclopedia.kyiv.ua/kurylo/; https://zbruc.eu/node/42766
Переглядів 184
