Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною

      Дорогі співвітчизники, філологи, цінителі рідного слова! Щороку в лютому ми відзначаємо Міжнародний день нашої рідної української мови – ДНК нації! Українська мова оповита милозвучністю, красою, та, звичайно ж, неповторністю. Говорячи рідною мовою, ми відчуваємо гордість, радість, піднесеність та віру в те, що наш народ невмирущий та буде славитись на весь світ. Тож до такого прекрасного свята рідної мови пропонуємо цікавинки про нашу українську мову:

      1. В українській мові існує три форми майбутнього часу! Проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму і т.д.
      2. У 448 р. н.е. візантійський історик Пріск Панікійський, перебуваючи у таборі гунського володаря Аттіли, (на території сучасної України), того самого Аттіли, який розгромив Римську імперію, записав слова “мед” і “страва”.
      3. У 1918—1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки.
      4. Українська дуже тісно пов’язана з праслов’янською — спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян, так само як санскрит є мовою, найближчою до спільної мови перших індоєвропейців (арійців). До речі, в українській мові є багато слів, які майже ідентичні словам у санскриті: “повітря”, “кохати”, “кінь”, “дерево”, “вогонь”.
      5. Учений В. Кобилюх довів, що українська мова сформувалася в Х–IV тисячоліттях до нашої ери. Тому походження найважливіших українських слів слід шукати саме в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах, які виникли значно пізніше.
      6. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово “вороги” – “вороженьки”.
      7. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один із них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний, існує також у граматиках латині, грецької та (опціонально) в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).
      8. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.
      9. Починаючи з вісімнадцятого і до дев’ятнадцятого століття в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма (але не письмен). Тому за кількістю правописів (але не письмен), українська мова перевершує найскладнішу – монгольську.
      10. У кінці шістнадцятого — на початку дев’ятнадцятого століть в Україні використовувалася особлива система письма («козацький скоропис», укр.), де накреслення деяких букв відрізнялися від прийнятих у кирилиці.
      11. За межами Європи українська мова має напівофіційний статус у США (округ Кук штату Іллінойс). Відомо, що округ Кук у штаті Іллінойс – це 16-й з набільших у світі урядів місцевого самоврядування. У цьому окрузі проживає близько 5,5 мільйона населеня, до складу округу входить місто Чикаго разом із передмістями. Українська мова була обрана як одна з найбільш уживаних мов у цьому регіоні.
      12. В українській мові й донині збереглися назви місяців із давньослов’янського календаря — сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік ; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп» , що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).
      13. Відповідно до видання «Короткий словник синонімів української мови», в якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45 синонімів.
      14. Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної академії наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в наш час.
      15. Дослідники довели, що чимало вживаних сьогодні українських слів та мовних коренів були поширені ще в часи трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклонницьких часів та значний слід у древньоіндійській мові — ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас із давнини у 5 тисяч років.

      Тож діліться цією інформацією та своїми знаннями з друзями, близкими, популяризуйте українську мову, адже говорити українською – це круто!

      Підготувала студентка 34 групи ФУФ Вергізова Катерина

       

      " data-title="21 лютого – Міжнародний день рідної мови">

      21 лютого – Міжнародний день рідної мови

      Дорогі співвітчизники, філологи, цінителі рідного слова! Щороку в лютому ми відзначаємо Міжнародний день нашої рідної української мови – ДНК нації! Українська мова оповита милозвучністю, красою, та, звичайно ж, неповторністю. Говорячи рідною мовою, ми відчуваємо гордість, радість, піднесеність та віру в те, що наш народ невмирущий та буде славитись на весь світ. Тож до такого прекрасного свята рідної мови пропонуємо цікавинки про нашу українську мову:

      1. В українській мові існує три форми майбутнього часу! Проста, складна і складена. Майбутній час першої особи однини недоконаного виду в українській має іншу форму без префікса: знатиму, говоритиму, робитиму і т.д.
      2. У 448 р. н.е. візантійський історик Пріск Панікійський, перебуваючи у таборі гунського володаря Аттіли, (на території сучасної України), того самого Аттіли, який розгромив Римську імперію, записав слова “мед” і “страва”.
      3. У 1918—1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки.
      4. Українська дуже тісно пов’язана з праслов’янською — спільною мовою предків всіх сучасних слов’ян, так само як санскрит є мовою, найближчою до спільної мови перших індоєвропейців (арійців). До речі, в українській мові є багато слів, які майже ідентичні словам у санскриті: “повітря”, “кохати”, “кінь”, “дерево”, “вогонь”.
      5. Учений В. Кобилюх довів, що українська мова сформувалася в Х–IV тисячоліттях до нашої ери. Тому походження найважливіших українських слів слід шукати саме в санскриті, а не в російській, німецькій, турецькій, грецькій та інших мовах, які виникли значно пізніше.
      6. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово “вороги” – “вороженьки”.
      7. Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один із них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов’янських. Сьомий, кличний, існує також у граматиках латині, грецької та (опціонально) в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).
      8. Назви всіх дитинчат тварин в українській мові відносяться до середнього роду.
      9. Починаючи з вісімнадцятого і до дев’ятнадцятого століття в українській мові використовувалося до п’ятдесяти різних систем письма (але не письмен). Тому за кількістю правописів (але не письмен), українська мова перевершує найскладнішу – монгольську.
      10. У кінці шістнадцятого — на початку дев’ятнадцятого століть в Україні використовувалася особлива система письма («козацький скоропис», укр.), де накреслення деяких букв відрізнялися від прийнятих у кирилиці.
      11. За межами Європи українська мова має напівофіційний статус у США (округ Кук штату Іллінойс). Відомо, що округ Кук у штаті Іллінойс – це 16-й з набільших у світі урядів місцевого самоврядування. У цьому окрузі проживає близько 5,5 мільйона населеня, до складу округу входить місто Чикаго разом із передмістями. Українська мова була обрана як одна з найбільш уживаних мов у цьому регіоні.
      12. В українській мові й донині збереглися назви місяців із давньослов’янського календаря — сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік ; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп» , що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі).
      13. Відповідно до видання «Короткий словник синонімів української мови», в якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45 синонімів.
      14. Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної академії наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в наш час.
      15. Дослідники довели, що чимало вживаних сьогодні українських слів та мовних коренів були поширені ще в часи трипільської культури, про що свідчать топографічні назви, народні пісні сонцепоклонницьких часів та значний слід у древньоіндійській мові — ведичному санскриті, джерела якого дійшли до нас із давнини у 5 тисяч років.

      Тож діліться цією інформацією та своїми знаннями з друзями, близкими, популяризуйте українську мову, адже говорити українською – це круто!

      Підготувала студентка 34 групи ФУФ Вергізова Катерина

       

      21.02.2021

      Переглядів 189