Поділитися новиною
3 квітня маємо нагоду вшанувати річницю з дня народження талановитого українського письменника Олеся Терентійовича Гончара (1918 – 1995 ). Кожен із нас вивчав його твори в школі, у радянську добу окремі його книги намагалися трактувати відповідно до ідеології того часу, інші – забороняли або не популяризували.
У цьому дописі прагну звернути вашу увагу на діяльність Олеся Гончара як поборника і захисника нашої рідної української мови. Безперечно, уся його письменницька діяльність – це вершина вияву любові до рідної мови, однак Олесь Гончар мовні питання порушував і в статтях, виступах, залишив чимало міркувань у щоденникових записах.
Стаття письменника «Цвіт слова народного» є величною одою українській мові. Звертаючись до молодих митців, Олесь Гончар писав: «Коли йдеться про майстерність письменника, про його професійну підготовленість до нелегкої й відповідальної творчої праці, коли хочемо визначити справжність таланту, що йде в літературу, то неодмінною ознакою тут буде, мабуть, саме це: вміння молодого митця вслухатися в мову народу, всією душею сприймати й відчувати народне слово, його інтонаційні відтінки, всю його багатобарвність, розмаїття, красу, часом глибоко приховану. Бо ж і у тім то й місія майстра, щоб цю красу видобути, викресати зі слова навіть найбуденнішого, створивши йому відповідне сусідство, надавши слову таке місце у творі, де б воно само оновилося, набуло свіжості, сяйнуло, розквітло!».
Цими словами письменника можемо схарактеризувати і сутність та завдання учителя української мови і літератури.
Про погляди письменника на вагомість рідної мови можемо дізнатися, прочитавши дописи, вміщені в третьому томі «Щоденника», де він називає мову духовним кодом нації, вищим виявом духовності етносу, наголошує, що мова того чи того народу становить собою не тільки національну, а й вселюдську цінність.
Рекомендую ознайомитися з такими статтями:
Степаненко М. Олесь Гончар – історик, теоретик, практик української лексикографії. Українська мова, 2013, № 3. С. 27–38.
Олесь Гончар про мову (до 60-річчя з дня народження письменника) http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine14-2.pdf.
А також маємо нагоду перечитати його твори, заглибитись у таїну його мовотворення.
Оксана Зелінська
" data-title="БЕРЕГ ЛЮБОВІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА">БЕРЕГ ЛЮБОВІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА
Все найкраще, все найдорожче, що я чув у житті, було сказано мені українською мовою (Олесь Гончар)
3 квітня маємо нагоду вшанувати річницю з дня народження талановитого українського письменника Олеся Терентійовича Гончара (1918 – 1995 ). Кожен із нас вивчав його твори в школі, у радянську добу окремі його книги намагалися трактувати відповідно до ідеології того часу, інші – забороняли або не популяризували.
У цьому дописі прагну звернути вашу увагу на діяльність Олеся Гончара як поборника і захисника нашої рідної української мови. Безперечно, уся його письменницька діяльність – це вершина вияву любові до рідної мови, однак Олесь Гончар мовні питання порушував і в статтях, виступах, залишив чимало міркувань у щоденникових записах.
Стаття письменника «Цвіт слова народного» є величною одою українській мові. Звертаючись до молодих митців, Олесь Гончар писав: «Коли йдеться про майстерність письменника, про його професійну підготовленість до нелегкої й відповідальної творчої праці, коли хочемо визначити справжність таланту, що йде в літературу, то неодмінною ознакою тут буде, мабуть, саме це: вміння молодого митця вслухатися в мову народу, всією душею сприймати й відчувати народне слово, його інтонаційні відтінки, всю його багатобарвність, розмаїття, красу, часом глибоко приховану. Бо ж і у тім то й місія майстра, щоб цю красу видобути, викресати зі слова навіть найбуденнішого, створивши йому відповідне сусідство, надавши слову таке місце у творі, де б воно само оновилося, набуло свіжості, сяйнуло, розквітло!».
Цими словами письменника можемо схарактеризувати і сутність та завдання учителя української мови і літератури.
Про погляди письменника на вагомість рідної мови можемо дізнатися, прочитавши дописи, вміщені в третьому томі «Щоденника», де він називає мову духовним кодом нації, вищим виявом духовності етносу, наголошує, що мова того чи того народу становить собою не тільки національну, а й вселюдську цінність.
Рекомендую ознайомитися з такими статтями:
Степаненко М. Олесь Гончар – історик, теоретик, практик української лексикографії. Українська мова, 2013, № 3. С. 27–38.
Олесь Гончар про мову (до 60-річчя з дня народження письменника) http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine14-2.pdf.
А також маємо нагоду перечитати його твори, заглибитись у таїну його мовотворення.
Оксана Зелінська
Переглядів 1563
