Поділитися новиною
Анджейкі відзначаються в Польщі в ніч з 29 на 30 листопада, напередодні дня Святого Анджея. Цей вечір вважається особливим, тому що, за традицією, Святий Анджей відкриває завісу таємниці для всіх, хто хоче знати, яке майбутнє його чекає.
Як свідчить стара польська приказка, «Na świętego Andrzeja błyska pannom nadzieja» («На Святого Анджея панам спалахує надія»). Переддень дня Святого Анджея, в народі званий Анджейкамі, з незапам’ятних часів є традиційним вечором ворожінь. Дівчата виявляють всю винахідливість, щоб дізнатися про своє майбутнє. Чарівним покровителем усіх цих ворожінь був Святий Анджей – хранитель дівчат на виданні, особливо доброчесних і побожних. Він допомагав дізнатися ім’я майбутнього чоловіка, його походження і фінансовий стан. Він також вважався найкращим захисником дівочих бажань і молитов про вдале заміжжя і взаємну любов.
Студенти спеціалізації «Польська мова» факультету української філології під керівництвом викладача кафедри слов’янських мов та зарубіжної літератури Лукіної Лії Русланівни теж долучилися до святкування цього містичного свята.
Лія Русланівна розповіла про історію зародження Анджейок, наголосила, що перша письмова згадка про цей день у Польщі належить до 1557 року і пов’язується з польським істориком Марчином Бєльським (пол. Marcin Bielski), який першим почав вести хроніку подій Польщі саме польською мовою. Виявляється, в сучасній Польщі, як і століття тому, цей день, а якщо бути точним, ця ніч, супроводжується містичним дійством. Ніч на День Андрія до наших днів залишається у слов’ян воржільним часом.
Ворожба відображена в білоруській назві – «Андрей-Варажбiт». Українська назва – «Свято Андрiя». У ньому ворожіння не простежується, але присутній укорінений в історичній пам’яті містицизм. Польська назва – «Анджейкі» – загубила містичний відтінок і набула більш яскравий і святковий характер. Але дійства, що відбуваються в ніч на Святого Андрія, між собою схожі. Викладач відзначила, що коріння Анджейкового ворожіння залишаються для вчених білою плямою в історії, проте деякі автори вказують на грецьке походження традиції, підкреслюючи грецький корінь андрос – чоловік, людина, інші ж через більш складну систему міркувань відносять ворожіння до римських традицій. У Польщі ж Святий Андрій вважається покровителем сімей, мореплавців, рибалок, шахтарів і водовозів.
У Анджейкових ворожіннях також використовували символіку предметів: квітка означає staropanieństwo (дівчина залишається старою панною – старою дівою), obrączka, тобто обручку – заміжжя. Протягом вечора гадань використовувалася також допомога тварин. За одними переказами, незаміжні дівчата готували делікатеси, які ставили перед собою на тарілках, а потім впускали собаку. Раніше за всіх вийде заміж та дівчина, чию страву вибере пес. Проте найпопулярнішим «andrzejkowym» обрядом, який проводиться у вечір ворожінь, і на сьогодні є плавлення воску.
Студенти факультету української філології мали можливість поринути в атмосферу чарів та передріздвяного дива. Гості свята отримали нагоду дізнатися про своє майбутнє. Найбільшу зацікавленість викликало ворожіння на воді і свічках. Учасники свята через вушко величезного ключа наливали в воду розтоплений віск і намагалися в отриманій фігурці розгледіти знайомі форми або предмети (колись, як свідчить повір’я, використовували олово або цинк з рам костьольних вікон; вони символізували твердість і сталість стосунків; переливання металу через отвір ключа означало відкриття воріт часу; зараз це лише весела забава, яка ґрунтується на формі тіні, яку відкидає застиглий віск), магічне дійство полонило уяву і занурювало у таємничий світ незвіданого.
Крім того, у ворожіннях використовували яблука. Різні народи з давніх часів наділяли яблуко магічними властивостями, його використовували в ритуалах, гаданнях, ним піддобрювали духів і Богів, тому не обійшлося і без гадання на цьому магічному фрукті: з допомогою ритуальних дій можна було дізнатися першу літеру імені майбутнього супутника життя.
А ще кожен з присутніх на святі отримав печиво з передбаченнями майбутнього та побажаннями здоров’я, кохання, щастя та успіхів у наступному році.
Веселим та енергійним виявилося гадання, коли вибудовували в ряд взуття до дверей. Та дівчина, чий черевик першим торкнеться порога, має всі шанси зустріти в прийдешньому році своє кохання.
Тепла атмосфера цього незвичайного дійства відкрила для студентів багато нового, допомогла краще пізнати звичаї та традиції Польщі та чудово провести час.
Czas na wróżbę, або польські Анджейкі
Анджейкі відзначаються в Польщі в ніч з 29 на 30 листопада, напередодні дня Святого Анджея. Цей вечір вважається особливим, тому що, за традицією, Святий Анджей відкриває завісу таємниці для всіх, хто хоче знати, яке майбутнє його чекає.
Як свідчить стара польська приказка, «Na świętego Andrzeja błyska pannom nadzieja» («На Святого Анджея панам спалахує надія»). Переддень дня Святого Анджея, в народі званий Анджейкамі, з незапам’ятних часів є традиційним вечором ворожінь. Дівчата виявляють всю винахідливість, щоб дізнатися про своє майбутнє. Чарівним покровителем усіх цих ворожінь був Святий Анджей – хранитель дівчат на виданні, особливо доброчесних і побожних. Він допомагав дізнатися ім’я майбутнього чоловіка, його походження і фінансовий стан. Він також вважався найкращим захисником дівочих бажань і молитов про вдале заміжжя і взаємну любов.
Студенти спеціалізації «Польська мова» факультету української філології під керівництвом викладача кафедри слов’янських мов та зарубіжної літератури Лукіної Лії Русланівни теж долучилися до святкування цього містичного свята.
Лія Русланівна розповіла про історію зародження Анджейок, наголосила, що перша письмова згадка про цей день у Польщі належить до 1557 року і пов’язується з польським істориком Марчином Бєльським (пол. Marcin Bielski), який першим почав вести хроніку подій Польщі саме польською мовою. Виявляється, в сучасній Польщі, як і століття тому, цей день, а якщо бути точним, ця ніч, супроводжується містичним дійством. Ніч на День Андрія до наших днів залишається у слов’ян воржільним часом.
Ворожба відображена в білоруській назві – «Андрей-Варажбiт». Українська назва – «Свято Андрiя». У ньому ворожіння не простежується, але присутній укорінений в історичній пам’яті містицизм. Польська назва – «Анджейкі» – загубила містичний відтінок і набула більш яскравий і святковий характер. Але дійства, що відбуваються в ніч на Святого Андрія, між собою схожі. Викладач відзначила, що коріння Анджейкового ворожіння залишаються для вчених білою плямою в історії, проте деякі автори вказують на грецьке походження традиції, підкреслюючи грецький корінь андрос – чоловік, людина, інші ж через більш складну систему міркувань відносять ворожіння до римських традицій. У Польщі ж Святий Андрій вважається покровителем сімей, мореплавців, рибалок, шахтарів і водовозів.
У Анджейкових ворожіннях також використовували символіку предметів: квітка означає staropanieństwo (дівчина залишається старою панною – старою дівою), obrączka, тобто обручку – заміжжя. Протягом вечора гадань використовувалася також допомога тварин. За одними переказами, незаміжні дівчата готували делікатеси, які ставили перед собою на тарілках, а потім впускали собаку. Раніше за всіх вийде заміж та дівчина, чию страву вибере пес. Проте найпопулярнішим «andrzejkowym» обрядом, який проводиться у вечір ворожінь, і на сьогодні є плавлення воску.
Студенти факультету української філології мали можливість поринути в атмосферу чарів та передріздвяного дива. Гості свята отримали нагоду дізнатися про своє майбутнє. Найбільшу зацікавленість викликало ворожіння на воді і свічках. Учасники свята через вушко величезного ключа наливали в воду розтоплений віск і намагалися в отриманій фігурці розгледіти знайомі форми або предмети (колись, як свідчить повір’я, використовували олово або цинк з рам костьольних вікон; вони символізували твердість і сталість стосунків; переливання металу через отвір ключа означало відкриття воріт часу; зараз це лише весела забава, яка ґрунтується на формі тіні, яку відкидає застиглий віск), магічне дійство полонило уяву і занурювало у таємничий світ незвіданого.
Крім того, у ворожіннях використовували яблука. Різні народи з давніх часів наділяли яблуко магічними властивостями, його використовували в ритуалах, гаданнях, ним піддобрювали духів і Богів, тому не обійшлося і без гадання на цьому магічному фрукті: з допомогою ритуальних дій можна було дізнатися першу літеру імені майбутнього супутника життя.
А ще кожен з присутніх на святі отримав печиво з передбаченнями майбутнього та побажаннями здоров’я, кохання, щастя та успіхів у наступному році.
Веселим та енергійним виявилося гадання, коли вибудовували в ряд взуття до дверей. Та дівчина, чий черевик першим торкнеться порога, має всі шанси зустріти в прийдешньому році своє кохання.
Тепла атмосфера цього незвичайного дійства відкрила для студентів багато нового, допомогла краще пізнати звичаї та традиції Польщі та чудово провести час.
Переглядів 326
