Екскурсія до неМузею «Таємниці будинку Файншейна»

Студентки факультету філології та журналістики разом із викладачками Тетяною Тищенко (кафедра української мови та методики її навчання) та Наталею Зарудняк (кафедра української літератури, українознавства та методик їх навчання) здійснили часове переміщення, відвідавши ажіотажний, нашумілий у місті та за його межами неМузей «Таємниці будинку Файншейна».

«Будинок» надзвичайно атмосферний, таємничий, з підвалом, який заглиблюється під міську площу, аркою, особливим освітленням, ошатними столиками, екраном, старовиною і самою Оксаною КНЯЗЕВОЮ… От дуже цікаво: Князева – це справжнє прізвище екскурсовода чи, так би мовити, сценічне? Якщо справжнє, то це теж якийсь містичний збіг, адже ми перебували годину в атмосфері аристократичної величі нашого міста. І Умань з «Будинку Файнштейна» – це столиця України, аристократи якої задля кохання здатні вразити світ (це і «Софіївка», і найкращий подарунок до дня одруження дітей – нова мелодія, яка увіковічує подію), це струнний оркестр на другому поверсі готелю…

А ще… занурення у трипільську культуру, у світ козацтва, привідкривання завіси старовинної аптекарської та друкарської справ; можливість потримати артефакти з інших століть, бо ж «неМузей».

І пізнавали ми все через серію інтерактивних завдань, екскурсовод так і сипав гіпотезами (питання про науковість відкрите, але який простір для фантазії!) і контрольний вистріл – танго у виконанні аристократичних пар на екрані, і ще один: хочете уявити себе в минулому столітті – приміряйте одяг цього століття…

Звичайно ж, після «Таємниць будинку Файнштейна» студенти ще більше закохалися в овіяну легендами Умань.

Р.S. До речі, ще один штрих, який робить Оксану Князеву ще особливішою, привабливішою: вона родом із Донеччини. Отак треба любити Землю, на якій живеш, і тоді ніхто навіть не мріяв би нас захапати!!!