Поділитися новиною

10 лютого 2021 року філологічна родина зібралася біля екранів комп’ютерів та телефонів, аби розділити СВЯТО з нагоди присвоєння освітнього ступеня «Магістр» студентам факультету української філології Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Для «винуватців» свята пролунали щирі вітання від декана факультету української філології, доктора педагогічних наук, професора, Заслуженого працівника освіти України Валентини Олександрівни Коваль. У вітальному слові декан побажала випускникам-філологам бути волелюбними, працьовитими, патріотами, адже ці риси, що ґрунтуються на фундаменті фахових знань, обов’язково проростуть у дерево успіху.

Душевні слова-привітання пролунали від Світлани Анатоліївни Січкар, кандидата філологічних наук, доцента кафедри практичного мовознавства, куратора 251м групи.

Період студентства не випадково називають найкращим у житті. Він не обмежується парами, однокурсниками й гуртожитком. Це щось набагато більше. Цілий світ, який допомагає виплекати Особистість. Завдяки рокам, проведеними в Університеті, кожен має нагоду стати тим, ким він завжди мріяв, займатися тим, до чого найбільше лежить душа, студентські роки залишаються в пам’яті назавжди.

Від випускниці Марини Король з особливим трепетом пролунали слова вдячності батькам за любов і підтримку, викладачам – за науку й пізнання таїни Слова, а також одногрупникам – за щиру дружбу, взаєморозуміння та радість спілкування впродовж навчання в університеті.

Наші магістри талановиті, багатогранні у своїй творчості, про що засвідчило відеопривітання від випускниці Дарини Куян.

Від імені студентського самоврядування, молодших друзів вітальну промову випускникам виголосила Софія Терлецька: «Дорогі друзі, старші товариші, юні приклади для наслідування! Від імені всього студентського колективу факультету української філології хочу поздоровити вас з офіційним вступом на тернистий шлях учителя-мовника, педагога, що торкає душі, вирощує національно свідомих громадян та дарує українській мові надійний захист од усього лихого, ворожого. Сьогодні той особливий день, коли лекції остаточно вичитано, пари безкомпромісно дороблено, екзамени складено і шляху назад немає! Уже не доведеться зазирати до деканату в пошуках журналу, телефонувати старості в одвічній спробі виправдати вкотре проспану першу пару, проводити безсонні ночі за книгою чи конспектом… Ви ті, хто пам’ятає стрічку часу, і «спочатку було слово, і слово було від Бога, і слово було Бог…». Ви ті, хто точно знає, як писати заяву, доручення, скаргу, бо ще на І курсі добру купу А-4 спустили на відточування цих навичок. Ви ті, хто добре запам’ятав, чому Франкова революційна діяльність не була пролетарською. Ті, кому згадати ціну проїзду важко, а будь-яку поезію Шевченка – справа кількох секунд. Ті, для кого між праукраїнською та старослов’янською є не просто принципова різниця, а разюча мовна прірва! Ті, до кого нам ще вчитися та вчитися, вдосконалюватися та вдосконалюватися. Дякуємо за право мати вас за взірець студенства нового покоління, філологів нової країни! Успіхів, снаги до педагогічної праці та філологічної боротьби! І нехай у вашому серці невтомно бринить синім небом та жовтим полем рідне до болю слово «Україна»!

Заряд щемних почуттів онлайн-випуску переповнював кожного від перегляду відео «Калейдоскоп студентських років».

Адже роки навчання в аlma mater промайнули, як один день! І радісно, і трохи щемливо на серці. Всіх огортають добрі, світлі спогади про багатогранність студентського життя, про друзів і викладачів, з якими крокували щодня до філфаківського корпусу.