Поділитися новиною
Свою діяльність музей започаткував у 1972 році під назвою «Музей історії села Піски» на родинному подвір’ї Тичини, де лише одна кімната музею була відведена поетові. Згодом, за клопотанням Анатолія Погрібного, який починав свою діяльність істориком у Пісківській школі, прийняли рішення, що в селі має бути Музей Тичини.
У травні 1981 року з нагоди відзначення 90-річчя з дня народження Павла Тичини відкрили відбудовану родинну хату поета, відтворену за кресленнями родича Тичини – архітектора Андрія Ноздріна та спогадами сестри поета Оксани Григорівни. Справжня хата Тичини була спалена у 1942 році.
Хата білостінна з обкладеною дошками призьбою, з голубими лиштвами, з світло-брунатними дверима. Просторі сіни, а за ними – перша кімната. Зараз тут розміщена етнографічна експозиція, яка відображає побут селян кінця XIX – початку XX століття. У центрі – селянська піч, ліворуч якої піл, де на ряднині стоять великі макітри, полив’яний ківш. На коминку – гасова лампа. На черені висушені польові та лугові трави, квіти. Меморіальних речей чи предметів побуту родини Тичин не збереглося. Однак один із листів, написаних бурсаком Тичиною додому, оздоблений малюнком, де зображена їхня родинна хата. Цей малюнок – втілення дитячої любові до своєї родини та до своєї домівки. У хаті розміщені автентичні речі селянського побуту, родинні фото матері, братів, сестер. Стіни прикрашені рушниками. На подвір’ї біля стін оселі стоїть пам’ятник поетові. Перед хатою – криниця.
У 2010 році з ініціативи Київського літературно-меморіального музею-квартири П. Г. Тичини музей перейменовано у Пісківський історико-меморіальний музей Павла Тичини, однак профіль музею залишено історичним.
У селі Піски покоїться прах батька і матері Павла Тичини. Ще й досі в центрі села росте старезна Тичинівська липа, яку мешканці села вважають своєю святинею. Саме про неї Тичина написав свій вірш «Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?»
Філологи відвідали Пісківський історико-меморіальний музей Павла Тичини
Викладачі кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання відвідали Пісківський історико-меморіальний музей Павла Тичини, який розташований у селі Піски Бобровицького району Чернігівської області.
Свою діяльність музей започаткував у 1972 році під назвою «Музей історії села Піски» на родинному подвір’ї Тичини, де лише одна кімната музею була відведена поетові. Згодом, за клопотанням Анатолія Погрібного, який починав свою діяльність істориком у Пісківській школі, прийняли рішення, що в селі має бути Музей Тичини.
У травні 1981 року з нагоди відзначення 90-річчя з дня народження Павла Тичини відкрили відбудовану родинну хату поета, відтворену за кресленнями родича Тичини – архітектора Андрія Ноздріна та спогадами сестри поета Оксани Григорівни. Справжня хата Тичини була спалена у 1942 році.
Хата білостінна з обкладеною дошками призьбою, з голубими лиштвами, з світло-брунатними дверима. Просторі сіни, а за ними – перша кімната. Зараз тут розміщена етнографічна експозиція, яка відображає побут селян кінця XIX – початку XX століття. У центрі – селянська піч, ліворуч якої піл, де на ряднині стоять великі макітри, полив’яний ківш. На коминку – гасова лампа. На черені висушені польові та лугові трави, квіти. Меморіальних речей чи предметів побуту родини Тичин не збереглося. Однак один із листів, написаних бурсаком Тичиною додому, оздоблений малюнком, де зображена їхня родинна хата. Цей малюнок – втілення дитячої любові до своєї родини та до своєї домівки. У хаті розміщені автентичні речі селянського побуту, родинні фото матері, братів, сестер. Стіни прикрашені рушниками. На подвір’ї біля стін оселі стоїть пам’ятник поетові. Перед хатою – криниця.
У 2010 році з ініціативи Київського літературно-меморіального музею-квартири П. Г. Тичини музей перейменовано у Пісківський історико-меморіальний музей Павла Тичини, однак профіль музею залишено історичним.
У селі Піски покоїться прах батька і матері Павла Тичини. Ще й досі в центрі села росте старезна Тичинівська липа, яку мешканці села вважають своєю святинею. Саме про неї Тичина написав свій вірш «Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?»
Переглядів 163
