Поділитися новиною
5 березня у рамках вшанування пам’яті Тараса Шевченка проведено годину куратора «Тарас Шевченко: постать крізь століття» зі студентами 23 (освітня програма «Середня освіта (Українська мова і література). Психологія») та 25 (освітня програма «Середня освіта (Українська мова і література). Українознавство») груп.
Куратор Валентина Гончарук у вступному слові зазначила: «Тарас Григорович Шевченко – український велетень, предтеча нашого українського майбутнього, духовний батько сучасної української людини, автор національного імперативу, зрештою, творець сутнісної нашої ідеологічної системи».
Студенти Вікторія Заячковська (23 група), Дар’я Яцина (23 група) і Богдана Кравчук (25 група) вразили всіх цікавими фактами з життя Тараса Шевченка, висловили своє бачення осягнення біографії та творчості цієї особистості. Вікторія Заячковська виклала по-справжньому філософські думки в написаному спеціально до цього заходу вірші.
У поезії українських митців образ Тараса Шевченка є символом української державності, української нації, національної єдності українців, символом поступу до внутрішньої свободи, чесності, правди, самовираження, символом, що надихає жити, боротися, кохати – як вічна святиня, як уособлення найвищого розуму і непізнаного духу, як невмируща душа і пам’ять української нації…
Він був як полум’я. Його рядки –
Дзвінкі і небезпечні, наче криця,
Переживуть і жито, і пшеницю,
І хліб, і сіль, і війни, і віки.
Він був як полум’я. Свої слова –
Легкі, як небо, сині, наче квіти,
Що ними тільки правду говорити,
Він в наші душі спраглі наливав…
(Леонід Кисельов «Він був як полум’я»).
Студенти виразно прочитали поезії Тараса Шевченка, які їм припали до душі.
У кінці заходу студенти разом із куратором зробили висновок про сучасність Поета в усі віки, про потребу вивчення його особистості по-новому, про сприйняття молодими людьми його як людини, а не як об’єкта поклоніння. Цю думку підтвердили словами Олександра Іщука (канд. істор. наук, наук. співробітника Центру досліджень визвольного руху): «Якби Тарас Шевченко жив у ХХІ ст., він цікавився б новинками в інтернеті, писав би вірші, боровся проти соціальної та політичної несправедливості й мріяв жити на берегах Дніпра».
Година куратора «Тарас Шевченко: постать крізь століття»
На крилах часу летить наша пам’ять і торкається своєю вічністю минулого. Вічним в історії України, української поезії і культури залишається ім’я Тараса Шевченка – людини-генія, що прославив український народ у всьому світі, створивши неперевершену культурну спадщину.
5 березня у рамках вшанування пам’яті Тараса Шевченка проведено годину куратора «Тарас Шевченко: постать крізь століття» зі студентами 23 (освітня програма «Середня освіта (Українська мова і література). Психологія») та 25 (освітня програма «Середня освіта (Українська мова і література). Українознавство») груп.
Куратор Валентина Гончарук у вступному слові зазначила: «Тарас Григорович Шевченко – український велетень, предтеча нашого українського майбутнього, духовний батько сучасної української людини, автор національного імперативу, зрештою, творець сутнісної нашої ідеологічної системи».
Студенти Вікторія Заячковська (23 група), Дар’я Яцина (23 група) і Богдана Кравчук (25 група) вразили всіх цікавими фактами з життя Тараса Шевченка, висловили своє бачення осягнення біографії та творчості цієї особистості. Вікторія Заячковська виклала по-справжньому філософські думки в написаному спеціально до цього заходу вірші.
У поезії українських митців образ Тараса Шевченка є символом української державності, української нації, національної єдності українців, символом поступу до внутрішньої свободи, чесності, правди, самовираження, символом, що надихає жити, боротися, кохати – як вічна святиня, як уособлення найвищого розуму і непізнаного духу, як невмируща душа і пам’ять української нації…
Він був як полум’я. Його рядки –
Дзвінкі і небезпечні, наче криця,
Переживуть і жито, і пшеницю,
І хліб, і сіль, і війни, і віки.
Він був як полум’я. Свої слова –
Легкі, як небо, сині, наче квіти,
Що ними тільки правду говорити,
Він в наші душі спраглі наливав…
(Леонід Кисельов «Він був як полум’я»).
Студенти виразно прочитали поезії Тараса Шевченка, які їм припали до душі.
У кінці заходу студенти разом із куратором зробили висновок про сучасність Поета в усі віки, про потребу вивчення його особистості по-новому, про сприйняття молодими людьми його як людини, а не як об’єкта поклоніння. Цю думку підтвердили словами Олександра Іщука (канд. істор. наук, наук. співробітника Центру досліджень визвольного руху): «Якби Тарас Шевченко жив у ХХІ ст., він цікавився б новинками в інтернеті, писав би вірші, боровся проти соціальної та політичної несправедливості й мріяв жити на берегах Дніпра».
Переглядів 168
