Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною
      Комунікативний кодекс

      Комунікативний кодекссистема принципів, правил і конвенцій спілкування, які регулюють мовленнєву поведінку учасників кому­нікації й ґрунтуються на певних категоріях і критеріях.

      В основі комунікативного кодексу — комунікативна мета і комунікативний намір. Ці фундаментальні кате­горії виконують регулятивну функцію у спілкуванні, приводячи в дію критерії, правила і принципи мовлен­нєвого спілкування.

      Складники комунікативного кодексу. До них нале­жать принципи, правила і конвенції спілкування: прин­ципи спілкування — найзагальніші вимоги до процесу інтеракції в межах комунікативного акту, вимоги до всіх учасників спілкування; правила спілкування — це вимоги до одного з учасників комунікації (адресанта чи адресата), яких він повинен дотримуватись у процесі інтеракції; конвенції спілкування — звичаї (або домовле­ності) у процесах спілкування, певні елементи культури, які можуть варіюватися, не впливаючи на стратегії.

      Основні принципи спілкування та максими їх уті­лення. Найважливішими принципами міжособистісного спілкування вважають принцип Кооперації (Співро­бітництва), сформульований американським логіком Г.-П. Грайсом, і принцип Ввічливості (Етикетності), опи­саний американським дослідником прагматики мов­лення Дж. Лічем.

      Принцип Кооперації. Це єдність максим (лат. maxi­ma — основне правило), які, на думку Г.-П. Грайса, ви­значають внесок учасників комунікативного акту в мов­леннєву ситуацію. Кожна максима складається з кількох постулатів. Грайс виокремлює чотири максими: повноти інформації, якості інформації, релевантності, манери.

      Максима повноти інформації. Пов’язана з кількістю (точніше, дозуванням) інформації, «задіяної» в комуні­кативному акті.

      Постулати цієї максими:

      • висловлювання повинно мати не менше інформа­ції, ніж потрібно;
      • висловлювання повинно мати не більше інформа­ції, ніж потрібно.

      Максима якості інформації. Передбачає істинність висловлювання. Максима реалізується в таких посту­латах:

      • не говори того, що вважаєш неістинним;
      • не говори того, для чого у тебе немає достатній підстав.

      Максима релевантності (відношення). Суть її в тому, що учасники спілкування для досягнення комуні­кативної мети повинні здійснювати доцільні комуніка­тивні вчинки, які не суперечать кооперативній інтеракції.

      Найважливіші постулати цієї максими:

      • не відхилятися від теми;
      • бути релевантним, тобто говорити по суті.

      Максима манери (способу). Полягає у зверненні до способу передавання інформації, тобто пов’язана не з тим, про що говориться, а з тим, як говориться.

      Ця максима втілюється в один загальний постулат:

      • висловлюйся чітко

      і кілька додаткових:

      • уникай незрозумілих висловів;
      • уникай неоднозначності;
      • будь лаконічним;
      • будь організованим.

      Принцип Ввічливості (Етикетності). Дотримання принципу Ввічливості створює прий­нятну атмосферу спілкування, нормальне тло для реалі­зації комунікативних стратегій. Найважливіші максими цього принципу: тактовності, великодушності, схвалення, скромності, згоди, симпатії.

      Максима тактовності. Це максима меж особистісної сфери (приховані комунікативні наміри, уникнення потенційно небезпечних тем, тем, неприємних співбе­сідникові та ін.), обережності у поводженні з комунікативною стратегією співбесідника. Вона враховує чинник дистанції стосовно мовної комунікації: начальник — підлеглий, колега — колега, друг — друг, ворог — ворог тощо.

      Максима великодушності. Сутність її — у необтяжуваності співбесідників розмовою, в захисті їх від пос­тійного домінування у процесі комунікативного акту. Комунікативний акт повинен будуватись відповідно до принципу рівно­мірного розподілу мовленнєвої ініціативи.

      Максима схвалення. Це максима позитивної оцінки інших. Позитивність як принцип оцінювання має бути основою світогляду мовця. Йдеться про максиму позитивної налаштованості в комунікації: «Не засуджуй інших», «Не підважуй мовленнєвої репутації інших».

      Максима скромності. Полягає у відхиленні ком­пліментів (похвал) на власну адресу. Однак це слід зро­бити у такій формі, щоб не образити того, хто хвалить. Ідеться про міру самооцінки мовця, яка не повинна бу­ти заниженою чи завищеною.

      Максима згоди. Це максима неопозиційності у спіл­куванні, протилежність стереотипному твердженню, що у суперечці народжується істина. Сучасна версія цього твердження така: «У суперечці народжується істина, але гине симпатія».

      Максима симпатії. Вона полягає в доброзичливості й часто виступає умовою «роботи» інших максим етикетності.

      Однак жодна з максим не здатна гарантувати вдалий комунікативний акт. Більше того, окремі максими можуть не узгоджува­тися з іншими, заперечувати одна одну.

       

      Кандидат філологічних наук,

      доцент кафедри прикладної лінгвістики

       та журналістики Лариса ЗАДОЯНА

      " data-title="ГОВОРЮ ЯК ДИХАЮ Комунікативний кодекс">

      ГОВОРЮ ЯК ДИХАЮ Комунікативний кодекс

      Комунікативний кодекс

      Комунікативний кодекссистема принципів, правил і конвенцій спілкування, які регулюють мовленнєву поведінку учасників кому­нікації й ґрунтуються на певних категоріях і критеріях.

      В основі комунікативного кодексу — комунікативна мета і комунікативний намір. Ці фундаментальні кате­горії виконують регулятивну функцію у спілкуванні, приводячи в дію критерії, правила і принципи мовлен­нєвого спілкування.

      Складники комунікативного кодексу. До них нале­жать принципи, правила і конвенції спілкування: прин­ципи спілкування — найзагальніші вимоги до процесу інтеракції в межах комунікативного акту, вимоги до всіх учасників спілкування; правила спілкування — це вимоги до одного з учасників комунікації (адресанта чи адресата), яких він повинен дотримуватись у процесі інтеракції; конвенції спілкування — звичаї (або домовле­ності) у процесах спілкування, певні елементи культури, які можуть варіюватися, не впливаючи на стратегії.

      Основні принципи спілкування та максими їх уті­лення. Найважливішими принципами міжособистісного спілкування вважають принцип Кооперації (Співро­бітництва), сформульований американським логіком Г.-П. Грайсом, і принцип Ввічливості (Етикетності), опи­саний американським дослідником прагматики мов­лення Дж. Лічем.

      Принцип Кооперації. Це єдність максим (лат. maxi­ma — основне правило), які, на думку Г.-П. Грайса, ви­значають внесок учасників комунікативного акту в мов­леннєву ситуацію. Кожна максима складається з кількох постулатів. Грайс виокремлює чотири максими: повноти інформації, якості інформації, релевантності, манери.

      Максима повноти інформації. Пов’язана з кількістю (точніше, дозуванням) інформації, «задіяної» в комуні­кативному акті.

      Постулати цієї максими:

      • висловлювання повинно мати не менше інформа­ції, ніж потрібно;
      • висловлювання повинно мати не більше інформа­ції, ніж потрібно.

      Максима якості інформації. Передбачає істинність висловлювання. Максима реалізується в таких посту­латах:

      • не говори того, що вважаєш неістинним;
      • не говори того, для чого у тебе немає достатній підстав.

      Максима релевантності (відношення). Суть її в тому, що учасники спілкування для досягнення комуні­кативної мети повинні здійснювати доцільні комуніка­тивні вчинки, які не суперечать кооперативній інтеракції.

      Найважливіші постулати цієї максими:

      • не відхилятися від теми;
      • бути релевантним, тобто говорити по суті.

      Максима манери (способу). Полягає у зверненні до способу передавання інформації, тобто пов’язана не з тим, про що говориться, а з тим, як говориться.

      Ця максима втілюється в один загальний постулат:

      • висловлюйся чітко

      і кілька додаткових:

      • уникай незрозумілих висловів;
      • уникай неоднозначності;
      • будь лаконічним;
      • будь організованим.

      Принцип Ввічливості (Етикетності). Дотримання принципу Ввічливості створює прий­нятну атмосферу спілкування, нормальне тло для реалі­зації комунікативних стратегій. Найважливіші максими цього принципу: тактовності, великодушності, схвалення, скромності, згоди, симпатії.

      Максима тактовності. Це максима меж особистісної сфери (приховані комунікативні наміри, уникнення потенційно небезпечних тем, тем, неприємних співбе­сідникові та ін.), обережності у поводженні з комунікативною стратегією співбесідника. Вона враховує чинник дистанції стосовно мовної комунікації: начальник — підлеглий, колега — колега, друг — друг, ворог — ворог тощо.

      Максима великодушності. Сутність її — у необтяжуваності співбесідників розмовою, в захисті їх від пос­тійного домінування у процесі комунікативного акту. Комунікативний акт повинен будуватись відповідно до принципу рівно­мірного розподілу мовленнєвої ініціативи.

      Максима схвалення. Це максима позитивної оцінки інших. Позитивність як принцип оцінювання має бути основою світогляду мовця. Йдеться про максиму позитивної налаштованості в комунікації: «Не засуджуй інших», «Не підважуй мовленнєвої репутації інших».

      Максима скромності. Полягає у відхиленні ком­пліментів (похвал) на власну адресу. Однак це слід зро­бити у такій формі, щоб не образити того, хто хвалить. Ідеться про міру самооцінки мовця, яка не повинна бу­ти заниженою чи завищеною.

      Максима згоди. Це максима неопозиційності у спіл­куванні, протилежність стереотипному твердженню, що у суперечці народжується істина. Сучасна версія цього твердження така: «У суперечці народжується істина, але гине симпатія».

      Максима симпатії. Вона полягає в доброзичливості й часто виступає умовою «роботи» інших максим етикетності.

      Однак жодна з максим не здатна гарантувати вдалий комунікативний акт. Більше того, окремі максими можуть не узгоджува­тися з іншими, заперечувати одна одну.

       

      Кандидат філологічних наук,

      доцент кафедри прикладної лінгвістики

       та журналістики Лариса ЗАДОЯНА

      02.10.2023

      Переглядів 125