Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною
      Суперечка

      Суперечка – постійний супутник ділового життя людини. У процесі ділового спілкування співрозмовники постійно стикаються з різними точками зору, оцінками, поглядами, думками щодо виробничих проблем як всередині фірм, організацій, так і на державному рівні. У цьому випадку виникає суперечка, під час якої кожна зі сторін відстоює свою позицію. Для кожного з нас уміння вести суперечку, захищати свою точку зору набуває в сучасних умовах особливої актуальності, бо становлення ринкових відносин відбувається в умовах протиріч, протистоянь.

      Культура ділової суперечки – це показник рівня виховання її учасників.

      Суперечка – це словесне змагання між двома або кількома сторонами, під час якого кожна зі сторін відстоює своє розуміння обговорюваного питання та спростовує думку опонента. Досягнення результату в суперечці йде шляхом подолання перешкод, опору, проте отриманий результат може бути не тільки негативним, але й позитивним.

      У сучасних умовах суперечка стає методом спілкування, тому необхідно володіти її прийомами. Досвід свідчить, що ефективна та суперечка, яка вносить ясність в обговорюване питання, підводить до істини. Особливо слід стежити за тим, щоб суперечка не перетворилася на самоціль, коли увага зосереджена на тому, аби вийти переможцем будь-що. Такі суперечки перетворюються на лайку, плітки тощо, все зводиться до негативної характеристики опонента, до образливих епітетів.

      Назвемо типові комунікативні прийоми під час суперечки:

      Втрата або підміна тези.

      У запалі суперечки можна втратити сенс судження. Тому постійно треба стежити за плином власної думки, перевіряти себе. Якщо втрата тези є мимовільною помилкою, то підміна – свідчення недобросовісності. Часто цей прийом використовують, коли не можуть довести висунуте положення або щоб переключити увагу на другорядне питання. Досить поширений варіант підміни – прагнення перекласти на обставини та інших своє невміння керувати. Найбільш неприйнятна форма підміни – “пошук ворога”. Варіантом логічної підміни є замовчування у суперечці невигідних фактів та подій.

      Невизначеність та суперечливість тези

      Розпливчастість формулювань у процесі суперечки ускладнює обмін думками, призводять до плутанини. Наприклад: “Факти не залишають сумнівів у тому, що обстановка на фірмі є такою, якою вона склалася”.

      Безпідставне звинуваченнялогічне посилання або навмисний прийом, коли на основі окремих спостережень намагаються вивести загальні закономірності.

      Важливе місце у суперечці займає логічне спростування, тобто доказ хибності або неспроможності будь-якої тези опонента. Простий та надійний спосіб спростування – факти, а найефективніший – зведення до абсурду.

      Епатажскандальна витівка. Засобом епатажу може бути “чіпляння ярликів”.

      Ще в суперечах часто використовуються такі прийоми, як компромат, гра на самолюбстві,  гра в авторитети та ін.

      Які ж типові помилки під час суперечки?

      Виявляється, найчастіше ми не вміємо уважно слухати та вловлювати думки співрозмовника, стримувати бажання висловити свою (не завжди логічно обґрунтовану) думку. Поспішаємо спростувати опонента. Не дослухавши, перебиваємо. Не зважаємо на його мотиви. Вважаючи, що істина на нашому боці, заздалегідь налаштовуємося на незгоду з думкою супротивника, переоцінюємо власні можливості. Вважаємо, що наша думка повинна викликати в інших такі самі емоції. Ця помилка пов’язана з тим, що емоції залежать перш за все від мотивів, які непросто виявити і зрозуміти. Ми надмірно апелюємо до розуму партнера, приділяючи недостатньо уваги емоційному впливу.

      На сьогодні існує велика кількість методик навчання ведення діалогу, спору в різних сферах суспільного життя, зокрема для вирішення складних проблем ділового життя. Хто має бажання, завжди може підвищити свій рівень культури ведення суперечки.

       

      Кандидат філологічних наук,

      доцент кафедри прикладної лінгвістики

       та журналістики Лариса ЗАДОЯНА

       

      " data-title="ГОВОРЮ ЯК ДИХАЮ Культура ділової суперечки">

      ГОВОРЮ ЯК ДИХАЮ Культура ділової суперечки

      Суперечка

      Суперечка – постійний супутник ділового життя людини. У процесі ділового спілкування співрозмовники постійно стикаються з різними точками зору, оцінками, поглядами, думками щодо виробничих проблем як всередині фірм, організацій, так і на державному рівні. У цьому випадку виникає суперечка, під час якої кожна зі сторін відстоює свою позицію. Для кожного з нас уміння вести суперечку, захищати свою точку зору набуває в сучасних умовах особливої актуальності, бо становлення ринкових відносин відбувається в умовах протиріч, протистоянь.

      Культура ділової суперечки – це показник рівня виховання її учасників.

      Суперечка – це словесне змагання між двома або кількома сторонами, під час якого кожна зі сторін відстоює своє розуміння обговорюваного питання та спростовує думку опонента. Досягнення результату в суперечці йде шляхом подолання перешкод, опору, проте отриманий результат може бути не тільки негативним, але й позитивним.

      У сучасних умовах суперечка стає методом спілкування, тому необхідно володіти її прийомами. Досвід свідчить, що ефективна та суперечка, яка вносить ясність в обговорюване питання, підводить до істини. Особливо слід стежити за тим, щоб суперечка не перетворилася на самоціль, коли увага зосереджена на тому, аби вийти переможцем будь-що. Такі суперечки перетворюються на лайку, плітки тощо, все зводиться до негативної характеристики опонента, до образливих епітетів.

      Назвемо типові комунікативні прийоми під час суперечки:

      Втрата або підміна тези.

      У запалі суперечки можна втратити сенс судження. Тому постійно треба стежити за плином власної думки, перевіряти себе. Якщо втрата тези є мимовільною помилкою, то підміна – свідчення недобросовісності. Часто цей прийом використовують, коли не можуть довести висунуте положення або щоб переключити увагу на другорядне питання. Досить поширений варіант підміни – прагнення перекласти на обставини та інших своє невміння керувати. Найбільш неприйнятна форма підміни – “пошук ворога”. Варіантом логічної підміни є замовчування у суперечці невигідних фактів та подій.

      Невизначеність та суперечливість тези

      Розпливчастість формулювань у процесі суперечки ускладнює обмін думками, призводять до плутанини. Наприклад: “Факти не залишають сумнівів у тому, що обстановка на фірмі є такою, якою вона склалася”.

      Безпідставне звинуваченнялогічне посилання або навмисний прийом, коли на основі окремих спостережень намагаються вивести загальні закономірності.

      Важливе місце у суперечці займає логічне спростування, тобто доказ хибності або неспроможності будь-якої тези опонента. Простий та надійний спосіб спростування – факти, а найефективніший – зведення до абсурду.

      Епатажскандальна витівка. Засобом епатажу може бути “чіпляння ярликів”.

      Ще в суперечах часто використовуються такі прийоми, як компромат, гра на самолюбстві,  гра в авторитети та ін.

      Які ж типові помилки під час суперечки?

      Виявляється, найчастіше ми не вміємо уважно слухати та вловлювати думки співрозмовника, стримувати бажання висловити свою (не завжди логічно обґрунтовану) думку. Поспішаємо спростувати опонента. Не дослухавши, перебиваємо. Не зважаємо на його мотиви. Вважаючи, що істина на нашому боці, заздалегідь налаштовуємося на незгоду з думкою супротивника, переоцінюємо власні можливості. Вважаємо, що наша думка повинна викликати в інших такі самі емоції. Ця помилка пов’язана з тим, що емоції залежать перш за все від мотивів, які непросто виявити і зрозуміти. Ми надмірно апелюємо до розуму партнера, приділяючи недостатньо уваги емоційному впливу.

      На сьогодні існує велика кількість методик навчання ведення діалогу, спору в різних сферах суспільного життя, зокрема для вирішення складних проблем ділового життя. Хто має бажання, завжди може підвищити свій рівень культури ведення суперечки.

       

      Кандидат філологічних наук,

      доцент кафедри прикладної лінгвістики

       та журналістики Лариса ЗАДОЯНА

       

      18.08.2023

      Переглядів 128