Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною

      Характер спілкування у суспільстві постійно змінюється, що зумовлено соціальними, політичними впливами та науково-технічним прогресом. Однак найважливішою причиною цих змін є персоніфікація особистості, тобто усвідомлення людиною індивідуальної неповторності, несхожості на інших людей.

      Персоніфікація впливає на мобільність, культуру особистості, почуття власної гідності, духовні й матеріальні потреби. Із персоніфікацією пов’язані вибір цінностей, прийняття самостійних рішень; зменшується час, протягом якого людина спілкується з близькими їй людьми, але відповідно збільшується час комунікації з новими, часто чужими і неприємними людьми; зростає дистанція між поколіннями; збільшується кількість мікрогруп у колективах, кількість об’єднань людей за груповими інтересами.

      Персоніфікація особистості значною мірою позначається на спілкуванні, яке в сучасному суспільстві характеризується певними особливостями.

      1. Розширюються сфери спілкування.
      2. Час спілкування з тими, хто цікавить особистість, неухильно скорочується; багато часу забирає робота, транспорт; на спілкування з близькими залишається все менше часу.
      3. Збільшується питома вага коротких, поверховий мовленнєвих контактів; люди відучуються виголошувати розлогі монологи.
      4. Скорочується час спілкування з людьми за рахунок зростання часу «спілкування» із засобами масової інформації.
      5. Ухиляння від спілкування в силу перевантаженості різноманітними типами комунікації протягом дня. Люди втомлюються від спілкування з різними малознайомими чи навіть незнайомими людьми, виконуючи різноманітні службові обов’язки. За спостереженнями сучасних психологів, людина, яка живе у великому місті й добирається до місця роботи кількома видами транспорту, зустрічається за день як мінімум з 10-ма тисячами незнайомих людей, що провокує втому й небажання спілкуватися вдома.
      6. Збільшується час примусового спілкування людей похилого віку в сім’ї: в окремих сім’ях старші люди тижнями спілкуються лише з близькими.
      7. Розширюється примусове спілкування за місцем роботи. Результат праці людини залежить від узгодженої та ефективної співпраці з іншими колегами, тому надзвичайно важливим чинником є формування доброзичливої атмосфери за місцем роботи.
      8. Інтенсифікується спілкування у сфері обслуговування.
      9. Зростає рівень знеосіблення спілкування збільшується кількість ситуацій, в котрих люди спілкуються, не знайомлячись, не вступаючи в особистісні стосунки; відбувається лише інформаційний обмін без налагодження духовних зв’язків.
      10. Накопичення інформації поглинає значно більше часу, ніж її обговорення. Люди дивляться фільми, читають газети, слухають радіо, але менше обговорюють інформацію, яку вони отримали.
      11. Зростає частка емоційного спілкування в загальному обсязі комунікації. Часто спілкування набирає форму емоційного вибуху.
      12. Розширюється сфера застосування усного мовлення. Люди все менше листуються, частіше спілкування відбувається по телефону, із застосуванням різноманітних месенджерів тощо. Катастрофічне знижується культура писемного мовлення, погіршується грамотність.
      13. Зростає частка спілкування за допомогою засобів сучасного зв’язку (соціальні мережі, електронна пошта, месенджери та ін.).
      14. Скорочується ініціативне спілкування, але збільшується частка спілкування офіційного, примусового, рольового, фатичного.

      Отже, персоніфікація об’єктивно стала причиною ускладнення міжособистісного спілкування, збільшення комунікативних конфліктів та інших типів непорозумінь у спілкуванні людей. Цим і зумовлена необхід­ність цілеспрямованого формування культури спілкування, оскільки вона — важливий чинник суспільної інтеграції. Над собою треба працювати!!!

       

                                  Кандидат філологічних наук,

      доцент кафедри прикладної лінгвістики

       та журналістики Лариса ЗАДОЯНА

       

      " data-title="ГОВОРЮ ЯК ДИХАЮ Персоніфікація особистості: вплив на культуру спілкування">

      ГОВОРЮ ЯК ДИХАЮ Персоніфікація особистості: вплив на культуру спілкування

      Характер спілкування у суспільстві постійно змінюється, що зумовлено соціальними, політичними впливами та науково-технічним прогресом. Однак найважливішою причиною цих змін є персоніфікація особистості, тобто усвідомлення людиною індивідуальної неповторності, несхожості на інших людей.

      Персоніфікація впливає на мобільність, культуру особистості, почуття власної гідності, духовні й матеріальні потреби. Із персоніфікацією пов’язані вибір цінностей, прийняття самостійних рішень; зменшується час, протягом якого людина спілкується з близькими їй людьми, але відповідно збільшується час комунікації з новими, часто чужими і неприємними людьми; зростає дистанція між поколіннями; збільшується кількість мікрогруп у колективах, кількість об’єднань людей за груповими інтересами.

      Персоніфікація особистості значною мірою позначається на спілкуванні, яке в сучасному суспільстві характеризується певними особливостями.

      1. Розширюються сфери спілкування.
      2. Час спілкування з тими, хто цікавить особистість, неухильно скорочується; багато часу забирає робота, транспорт; на спілкування з близькими залишається все менше часу.
      3. Збільшується питома вага коротких, поверховий мовленнєвих контактів; люди відучуються виголошувати розлогі монологи.
      4. Скорочується час спілкування з людьми за рахунок зростання часу «спілкування» із засобами масової інформації.
      5. Ухиляння від спілкування в силу перевантаженості різноманітними типами комунікації протягом дня. Люди втомлюються від спілкування з різними малознайомими чи навіть незнайомими людьми, виконуючи різноманітні службові обов’язки. За спостереженнями сучасних психологів, людина, яка живе у великому місті й добирається до місця роботи кількома видами транспорту, зустрічається за день як мінімум з 10-ма тисячами незнайомих людей, що провокує втому й небажання спілкуватися вдома.
      6. Збільшується час примусового спілкування людей похилого віку в сім’ї: в окремих сім’ях старші люди тижнями спілкуються лише з близькими.
      7. Розширюється примусове спілкування за місцем роботи. Результат праці людини залежить від узгодженої та ефективної співпраці з іншими колегами, тому надзвичайно важливим чинником є формування доброзичливої атмосфери за місцем роботи.
      8. Інтенсифікується спілкування у сфері обслуговування.
      9. Зростає рівень знеосіблення спілкування збільшується кількість ситуацій, в котрих люди спілкуються, не знайомлячись, не вступаючи в особистісні стосунки; відбувається лише інформаційний обмін без налагодження духовних зв’язків.
      10. Накопичення інформації поглинає значно більше часу, ніж її обговорення. Люди дивляться фільми, читають газети, слухають радіо, але менше обговорюють інформацію, яку вони отримали.
      11. Зростає частка емоційного спілкування в загальному обсязі комунікації. Часто спілкування набирає форму емоційного вибуху.
      12. Розширюється сфера застосування усного мовлення. Люди все менше листуються, частіше спілкування відбувається по телефону, із застосуванням різноманітних месенджерів тощо. Катастрофічне знижується культура писемного мовлення, погіршується грамотність.
      13. Зростає частка спілкування за допомогою засобів сучасного зв’язку (соціальні мережі, електронна пошта, месенджери та ін.).
      14. Скорочується ініціативне спілкування, але збільшується частка спілкування офіційного, примусового, рольового, фатичного.

      Отже, персоніфікація об’єктивно стала причиною ускладнення міжособистісного спілкування, збільшення комунікативних конфліктів та інших типів непорозумінь у спілкуванні людей. Цим і зумовлена необхід­ність цілеспрямованого формування культури спілкування, оскільки вона — важливий чинник суспільної інтеграції. Над собою треба працювати!!!

       

                                  Кандидат філологічних наук,

      доцент кафедри прикладної лінгвістики

       та журналістики Лариса ЗАДОЯНА

       

      15.08.2023

      Переглядів 301