Поділитися новиною
Характер спілкування у суспільстві постійно змінюється, що зумовлено соціальними, політичними впливами та науково-технічним прогресом. Однак найважливішою причиною цих змін є персоніфікація особистості, тобто усвідомлення людиною індивідуальної неповторності, несхожості на інших людей.
Персоніфікація впливає на мобільність, культуру особистості, почуття власної гідності, духовні й матеріальні потреби. Із персоніфікацією пов’язані вибір цінностей, прийняття самостійних рішень; зменшується час, протягом якого людина спілкується з близькими їй людьми, але відповідно збільшується час комунікації з новими, часто чужими і неприємними людьми; зростає дистанція між поколіннями; збільшується кількість мікрогруп у колективах, кількість об’єднань людей за груповими інтересами.
Персоніфікація особистості значною мірою позначається на спілкуванні, яке в сучасному суспільстві характеризується певними особливостями.
- Розширюються сфери спілкування.
- Час спілкування з тими, хто цікавить особистість, неухильно скорочується; багато часу забирає робота, транспорт; на спілкування з близькими залишається все менше часу.
- Збільшується питома вага коротких, поверховий мовленнєвих контактів; люди відучуються виголошувати розлогі монологи.
- Скорочується час спілкування з людьми за рахунок зростання часу «спілкування» із засобами масової інформації.
- Ухиляння від спілкування в силу перевантаженості різноманітними типами комунікації протягом дня. Люди втомлюються від спілкування з різними малознайомими чи навіть незнайомими людьми, виконуючи різноманітні службові обов’язки. За спостереженнями сучасних психологів, людина, яка живе у великому місті й добирається до місця роботи кількома видами транспорту, зустрічається за день як мінімум з 10-ма тисячами незнайомих людей, що провокує втому й небажання спілкуватися вдома.
- Збільшується час примусового спілкування людей похилого віку в сім’ї: в окремих сім’ях старші люди тижнями спілкуються лише з близькими.
- Розширюється примусове спілкування за місцем роботи. Результат праці людини залежить від узгодженої та ефективної співпраці з іншими колегами, тому надзвичайно важливим чинником є формування доброзичливої атмосфери за місцем роботи.
- Інтенсифікується спілкування у сфері обслуговування.
- Зростає рівень знеосіблення спілкування збільшується кількість ситуацій, в котрих люди спілкуються, не знайомлячись, не вступаючи в особистісні стосунки; відбувається лише інформаційний обмін без налагодження духовних зв’язків.
- Накопичення інформації поглинає значно більше часу, ніж її обговорення. Люди дивляться фільми, читають газети, слухають радіо, але менше обговорюють інформацію, яку вони отримали.
- Зростає частка емоційного спілкування в загальному обсязі комунікації. Часто спілкування набирає форму емоційного вибуху.
- Розширюється сфера застосування усного мовлення. Люди все менше листуються, частіше спілкування відбувається по телефону, із застосуванням різноманітних месенджерів тощо. Катастрофічне знижується культура писемного мовлення, погіршується грамотність.
- Зростає частка спілкування за допомогою засобів сучасного зв’язку (соціальні мережі, електронна пошта, месенджери та ін.).
- Скорочується ініціативне спілкування, але збільшується частка спілкування офіційного, примусового, рольового, фатичного.
Отже, персоніфікація об’єктивно стала причиною ускладнення міжособистісного спілкування, збільшення комунікативних конфліктів та інших типів непорозумінь у спілкуванні людей. Цим і зумовлена необхідність цілеспрямованого формування культури спілкування, оскільки вона — важливий чинник суспільної інтеграції. Над собою треба працювати!!!
Кандидат філологічних наук,
доцент кафедри прикладної лінгвістики
та журналістики Лариса ЗАДОЯНА
" data-title="ГОВОРЮ ЯК ДИХАЮ Персоніфікація особистості: вплив на культуру спілкування">
ГОВОРЮ ЯК ДИХАЮ Персоніфікація особистості: вплив на культуру спілкування
Характер спілкування у суспільстві постійно змінюється, що зумовлено соціальними, політичними впливами та науково-технічним прогресом. Однак найважливішою причиною цих змін є персоніфікація особистості, тобто усвідомлення людиною індивідуальної неповторності, несхожості на інших людей.
Персоніфікація впливає на мобільність, культуру особистості, почуття власної гідності, духовні й матеріальні потреби. Із персоніфікацією пов’язані вибір цінностей, прийняття самостійних рішень; зменшується час, протягом якого людина спілкується з близькими їй людьми, але відповідно збільшується час комунікації з новими, часто чужими і неприємними людьми; зростає дистанція між поколіннями; збільшується кількість мікрогруп у колективах, кількість об’єднань людей за груповими інтересами.
Персоніфікація особистості значною мірою позначається на спілкуванні, яке в сучасному суспільстві характеризується певними особливостями.
- Розширюються сфери спілкування.
- Час спілкування з тими, хто цікавить особистість, неухильно скорочується; багато часу забирає робота, транспорт; на спілкування з близькими залишається все менше часу.
- Збільшується питома вага коротких, поверховий мовленнєвих контактів; люди відучуються виголошувати розлогі монологи.
- Скорочується час спілкування з людьми за рахунок зростання часу «спілкування» із засобами масової інформації.
- Ухиляння від спілкування в силу перевантаженості різноманітними типами комунікації протягом дня. Люди втомлюються від спілкування з різними малознайомими чи навіть незнайомими людьми, виконуючи різноманітні службові обов’язки. За спостереженнями сучасних психологів, людина, яка живе у великому місті й добирається до місця роботи кількома видами транспорту, зустрічається за день як мінімум з 10-ма тисячами незнайомих людей, що провокує втому й небажання спілкуватися вдома.
- Збільшується час примусового спілкування людей похилого віку в сім’ї: в окремих сім’ях старші люди тижнями спілкуються лише з близькими.
- Розширюється примусове спілкування за місцем роботи. Результат праці людини залежить від узгодженої та ефективної співпраці з іншими колегами, тому надзвичайно важливим чинником є формування доброзичливої атмосфери за місцем роботи.
- Інтенсифікується спілкування у сфері обслуговування.
- Зростає рівень знеосіблення спілкування збільшується кількість ситуацій, в котрих люди спілкуються, не знайомлячись, не вступаючи в особистісні стосунки; відбувається лише інформаційний обмін без налагодження духовних зв’язків.
- Накопичення інформації поглинає значно більше часу, ніж її обговорення. Люди дивляться фільми, читають газети, слухають радіо, але менше обговорюють інформацію, яку вони отримали.
- Зростає частка емоційного спілкування в загальному обсязі комунікації. Часто спілкування набирає форму емоційного вибуху.
- Розширюється сфера застосування усного мовлення. Люди все менше листуються, частіше спілкування відбувається по телефону, із застосуванням різноманітних месенджерів тощо. Катастрофічне знижується культура писемного мовлення, погіршується грамотність.
- Зростає частка спілкування за допомогою засобів сучасного зв’язку (соціальні мережі, електронна пошта, месенджери та ін.).
- Скорочується ініціативне спілкування, але збільшується частка спілкування офіційного, примусового, рольового, фатичного.
Отже, персоніфікація об’єктивно стала причиною ускладнення міжособистісного спілкування, збільшення комунікативних конфліктів та інших типів непорозумінь у спілкуванні людей. Цим і зумовлена необхідність цілеспрямованого формування культури спілкування, оскільки вона — важливий чинник суспільної інтеграції. Над собою треба працювати!!!
Кандидат філологічних наук,
доцент кафедри прикладної лінгвістики
та журналістики Лариса ЗАДОЯНА
Переглядів 301
