Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною
      Конституція України

      Один із найголовніших законів у новітній історії України – “Про забезпечення функціонування української мови як державної” – набув чинності чотири року тому, 16 липня 2019 року.

      Він став міцним опертям в імплементації 10 статті Конституції України, яка визначає українську мову як єдину державну в Україні та гарантує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на території України.

      Десятиліттями в країні вирували ризиковані дискусії, політичні маніпуляції та ворожі ігрища довкола мови. Однак 14 липня 2019 року Конституційний Суд України поставив остаточну крапку, визнавши мовний закон конституційним та обов’язковим до виконання.

      Окрім того, що Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної в різних сферах суспільного життя, створюючи належні умови для забезпечення і захисту мовних прав і потреб українців, він містить і фундаментальні, засадничі положення.

      Так, зокрема, зазначено, що українська мова – визначальний чинник і головна ознака ідентичності української нації, яка виконує державотворчу та консолідаційну функцію, відіграє одну з ключових ролей у забезпеченні територіальної цілісності та національної безпеки України.

      Більшість норм Закону набули чинності одразу, однак імплементація окремих статей відбувалася щопівроку і потребувала ґрунтовної інформаційно-роз’яснювальної роботи.

      З 6 листопада 2019 року почала функціонувати Національна комісія зі стандартів державної мови – центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовує та координує Кабінет Міністрів України через міністра, який очолює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти й науки [https://mova.gov.ua/].

      16 січня 2020 року набула чинності стаття 32, яка визначила застосування державної мови у сфері реклами; 16 липня 2020 року – статті 22, 31, 36 та 37, що унормували застосування державної мови у сферах науки, охорони здоров’я, транспорту, у технічній та проєктній документації, діловодстві тощо.

      Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 р. № 852-р на посаду уповноваженого із захисту державної мови призначено КРЕМЕНЯ Тараса Дмитровича [https://mova-ombudsman.gov.ua/upovnovazhenij-iz-zahistu-derzhavnoyi-movi].

      З 16 січня 2021-го, попри скептичні прогнози і шалений опір проросійських сил, запрацювала 30 стаття мовного закону – використання української стало обов’язковим у сфері обслуговування.

      У липні того ж року набули чинності статті 7 та 10, які дали старт іспитуванню на рівень володіння державної мови для державних службовців, та осіб, які хочуть набути громадянство України; почали діяти статті 23 і 26, які регламентують використання державної мови у сфері культури, книговидавництві й книгорозповсюдженні [https://mova.gov.ua/diyalnist-i-proyekti/ispit-na-riven-volodinnya-derzhavnoyu-movoyu].

      Із 16 січня 2022 року друковані ЗМІ загальнодержавної та регіональної сфер розповсюдження в Україні видаються державною мовою (стаття 25). Проведена превентивна робота забезпечила виконання цієї норми Закону видавцями загальнодержавних та регіональних ЗМІ. З наступного року ця вимога стане обов’язковою і для місцевих видань.

      Частини 2 та 6 статті 27 мовного Закону, що почали діяти з 16 липня минулого року, регламентують використання української мови в інтернеті та в інтерфейсах комп’ютерних програм товарів. Ця стаття – серед з тих, що суттєво посилила статус української мови як державної та захищає права громадян України на отримання інформації та послуг державною мовою.

      Повномасштабне вторгнення росії 24 лютого 2022 року спричинило кардинальні зміни у свідомості мільйонів громадян України і ще більше утвердило державну мову. В умовах великої війни українська набула найбільшого звучання, посилився і сам мовний фронт. Реальні загрози державній мові суттєво вплинули як на поліпшення рівня володіння нею, так і на зростання її присутності в усіх сферах [https://www.facebook.com/govuamova].

       

      Кандидат філологічних наук,

      доцент кафедри прикладної лінгвістики

       та журналістики Лариса ЗАДОЯНА

      " data-title="ГОВОРЮ ЯК ДИХАЮ Українська мова – державна мова">

      ГОВОРЮ ЯК ДИХАЮ Українська мова – державна мова

      Конституція України

      Один із найголовніших законів у новітній історії України – “Про забезпечення функціонування української мови як державної” – набув чинності чотири року тому, 16 липня 2019 року.

      Він став міцним опертям в імплементації 10 статті Конституції України, яка визначає українську мову як єдину державну в Україні та гарантує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на території України.

      Десятиліттями в країні вирували ризиковані дискусії, політичні маніпуляції та ворожі ігрища довкола мови. Однак 14 липня 2019 року Конституційний Суд України поставив остаточну крапку, визнавши мовний закон конституційним та обов’язковим до виконання.

      Окрім того, що Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної в різних сферах суспільного життя, створюючи належні умови для забезпечення і захисту мовних прав і потреб українців, він містить і фундаментальні, засадничі положення.

      Так, зокрема, зазначено, що українська мова – визначальний чинник і головна ознака ідентичності української нації, яка виконує державотворчу та консолідаційну функцію, відіграє одну з ключових ролей у забезпеченні територіальної цілісності та національної безпеки України.

      Більшість норм Закону набули чинності одразу, однак імплементація окремих статей відбувалася щопівроку і потребувала ґрунтовної інформаційно-роз’яснювальної роботи.

      З 6 листопада 2019 року почала функціонувати Національна комісія зі стандартів державної мови – центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовує та координує Кабінет Міністрів України через міністра, який очолює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти й науки [https://mova.gov.ua/].

      16 січня 2020 року набула чинності стаття 32, яка визначила застосування державної мови у сфері реклами; 16 липня 2020 року – статті 22, 31, 36 та 37, що унормували застосування державної мови у сферах науки, охорони здоров’я, транспорту, у технічній та проєктній документації, діловодстві тощо.

      Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08 липня 2020 р. № 852-р на посаду уповноваженого із захисту державної мови призначено КРЕМЕНЯ Тараса Дмитровича [https://mova-ombudsman.gov.ua/upovnovazhenij-iz-zahistu-derzhavnoyi-movi].

      З 16 січня 2021-го, попри скептичні прогнози і шалений опір проросійських сил, запрацювала 30 стаття мовного закону – використання української стало обов’язковим у сфері обслуговування.

      У липні того ж року набули чинності статті 7 та 10, які дали старт іспитуванню на рівень володіння державної мови для державних службовців, та осіб, які хочуть набути громадянство України; почали діяти статті 23 і 26, які регламентують використання державної мови у сфері культури, книговидавництві й книгорозповсюдженні [https://mova.gov.ua/diyalnist-i-proyekti/ispit-na-riven-volodinnya-derzhavnoyu-movoyu].

      Із 16 січня 2022 року друковані ЗМІ загальнодержавної та регіональної сфер розповсюдження в Україні видаються державною мовою (стаття 25). Проведена превентивна робота забезпечила виконання цієї норми Закону видавцями загальнодержавних та регіональних ЗМІ. З наступного року ця вимога стане обов’язковою і для місцевих видань.

      Частини 2 та 6 статті 27 мовного Закону, що почали діяти з 16 липня минулого року, регламентують використання української мови в інтернеті та в інтерфейсах комп’ютерних програм товарів. Ця стаття – серед з тих, що суттєво посилила статус української мови як державної та захищає права громадян України на отримання інформації та послуг державною мовою.

      Повномасштабне вторгнення росії 24 лютого 2022 року спричинило кардинальні зміни у свідомості мільйонів громадян України і ще більше утвердило державну мову. В умовах великої війни українська набула найбільшого звучання, посилився і сам мовний фронт. Реальні загрози державній мові суттєво вплинули як на поліпшення рівня володіння нею, так і на зростання її присутності в усіх сферах [https://www.facebook.com/govuamova].

       

      Кандидат філологічних наук,

      доцент кафедри прикладної лінгвістики

       та журналістики Лариса ЗАДОЯНА

      19.07.2023

      Переглядів 121