Робота в МАН – запорука успішного навчання в університеті

24 – 25 жовтня 2017 року в м. Києві проходила Міжнародна виставка «Інноватика в сучасній освіті», під час якої працівники навчальних закладів – учасників виставки – репрезентували інноваційні форми роботи, проводили майстер-класи, круглі столи. Наш університет запропонував до обговорення проблему формування національної наукової еліти: «Від учасника Малої академії наук до науковця високого рангу».

Факультет української філології гідно представили професори кафедри української мови та методики її навчання Зелінська Оксана Юріївна, Тищенко Тетяна Миколаївна та студентка ІІІ курсу Мазурик Анастасія Сергіївна.

Відзначивши роботу Регіонального центру Малої академії наук як форми інноваційної діяльності УДПУ, Тищенко Тетяна Миколаївна зауважила, що традиційно найбільше перемог обласного та всеукраїнського етапів  конкурсу-захисту наукових робіт мають учасники МАН секції «українська мова» та «українська література», чому сприяє система заходів, розроблена на факультеті української філології,  щодо залучення учнів загальноосвітніх закладів до участі в МАН.

Зелінська Оксана Юріївна поділилася досвідом формування національно свідомої високоінтелектуальної особистості, зауваживши, що  випускники –члени МАН, учасники секції «мовознавство, літературознавство, фольклористика» легко вступають у конкуренцію і стають студентами не тільки Уманського педагогічного університету імені Павла Тичини, а й інших престижних столичних навчальних закладів, що свідчить про їхній високий інтелектуальний потенціал.

Мазурик Анастасія  розповіла, як їй та іншим студентам допомагає успішно навчатися в університеті,  триматися перед аудиторію, легко заводити друзів досвід роботи в МАН. Сьогодні на факультеті навчається більше 20 колишніх учасників МАН, вони активні в громадському житті, переможці Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, навчаються за міжнародними програмами.

Коли я навчалась у школі, я мала досвід написання дослідницької роботи. Мені цікавить усе, що супроводжується пошуком інформації і нових поглядів на висвітлення певних проблем. Саме Мала академія наук дала мені можливість поглибити і систематизувати знання у різних галузях науки, сформувала вміння, навички та культуру наукового дослідження.

Написання наукових робіт дисциплінує, адже все потрібно робити правильно і чітко. Тему потрібно обирати, орієнтуючись на власні вподобання та інтереси, враховуючи її перспективність і актуальність. Звичайно, велике значення для проведення дослідження має ґрунтовна різнопланова джерельна база.

Відбираючи літературу для дослідження, я користувалася бібліотечним фондом та інтернет-ресурсами. Це дозволило мені краще усвідомити суть свого дослідження, адже перечитуючи багато основної і додаткової літератури, я зрозуміла, як відбирати потрібну інформацію. Дуже важливо правильно скласти алгоритм виконання роботи і користуватися ним під час дослідження.

З упевненістю можу сказати, що Мала академія наук, а саме написання науково-дослідницької роботи, допомагає мені сьогодні в оформленні навчально-дослідних завдань та ґрунтовному підході до вибору тематики рефератів. Я чітко розумію поставлені завдання і намагаюся їх виконувати.

Такі конкурси допомагають побачити себе в науковому світі, долучитися до обговорення важливих проблем, порушених у різних публіцистичних та наукових статтях.

Дуже важливий етап – це конкурс-захист. Виконану науково-дослідницьку роботу ще треба захистити. Це означає: протягом кількох хвилин розповісти аудиторії про своє дослідження, підготувати презентацію, виокремивши головне. Не потрібно забувати про культуру мовлення, не треба засмічувати свою мову, недоцільно вживати ті наукові терміни, значення яких не зрозуміле самому, потрібно серйозно підходити до такого завдання. Виступ  має бути лаконічним, але разом з тим і розкривати всю суть дослідження. Трапляється, що часу, який надано, не вистачає, або через велику кількість учасників змінюється регламент виступу. Для таких незапланованих ситуацій я мала два виступи з різними тезами до нього, які відрізнялися між собою більшою чи меншою насиченістю інформації.

Працюючи в МАН,  я  отримала величезний досвід виступати перед публікою, і зараз я не боюся великих аудиторій, а навпаки, отримую задоволення від того, що я роблю.

Не потрібно боятися, потрібно діяти, якщо справді чогось дуже хочеш. Ти ростеш, розвиваєшся, пізнаєш нове і це найбільша нагорода. Співпраця з Малою академією наук не тільки залишила по собі приємні спогади, а й сформувала певні навички, які допомагають мені кожного разу, бо «досвід – найкращий наставник», як говорив Вергілій.

Анастасія Мазурик