Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною
      Андрій Ворона

      Андрій Ворона

      У перші осінні дні 22 група та члени гуртка «Літературне краєзнавство» підбили підсумки читацьких вражень літа-2023. Літо – це час для відпочинку. Що ж читають філологи у вільний від навчання час? А читають вони у парку, на пляжі, відгородившись від світу своєю кімнатою, разом із домашніми улюбленцями… От ідете містом і раптом бачите замріяну дівчину чи юнака з книжкою в руках… Правильно – це наші філологи.

      Здавалося б, відпочинок від університету, але… для Еріки Довгань «книгою літа» стала «Чудова відьма» Анни Джейн, бо авторка, на її думку, вміє писати історії саме про студентів, «без  зайвого трагізму, але такі глибокі. Головна героїня книги – мій особистий жіночий ідеал. Нею не можна не захоплювати, у неї хочеться багато чого навчитися: і стійкості, і сміливості, і сили духу, і непереможного оптимізму. Ця історія зачаровує, герої змушують закохуватися в них із перших сторінок. Прості події, щирий сюжет. Твір геніальний у своїй простоті».

      Найцікавішою  книгою літа для Андрія Ворони став «Відьмак» А. Сапковського, який занурює у дивний і небезпечний світ пригод, бандитизму, чудернацьких створінь. Сюжет надовго закарбовується в пам’яті.

      Ірина СтаринщукІрина Старинщук

      Магічний світ захопив і Ірину Саринщук. Її фавориткою стала книга «Дика відьма, або Бойове хрещення» Лене Кобербьоль. «Одного разу на сором’язливу дванадцятирічну Клару Ясен нападає Чорний кіт, її звичне життя летить шкереберть, а навкруги починають відбуватися дивні речі». Історія, на думку Ірини, вчить довіряти собі, спрямовує на розкриття власних здібностей, які є в кожного.

      Дар’я Степанова також потрапила в тенета фентезі, вона під враженням від бога вітру та бога землі з «Небесного благословення», історія часом змушувала ридати, «розписана аж на 5 томів, вона зробила літо значно цікавішим».

      Марину Ляховську вразила емоціями, героями, сюжетом, вишуканістю простоти і величі подій «Людина-бензопилка» Татцукі Фуджімото. І це знову світ фентезі: демони, які харчуються людськими страхами, але можуть наділяти людей новими силами за певну плату… Симпатію Марини викликає головний герой, який не має грандіозних цілей, а прагне просто нормально жити – смачно їсти, спати, приваблювати дівчат… У літературному витворі є безліч моментів, які вражають. У головному героєві читач бачить себе. Денджі зачаровує простодушністю, цінуєш кожен момент, проведений із героєм.

      Вадим Жимжим

      А от Вадим Жимжим та Сафонова Софія книгою літа обрали «Тріумфальну арку» Еріха Марії Ремарка. Не встояли перед популярним у світовій літературі мотивом «любов – найпотужніша сила»? Знайшли перегук із сучасними подіями? Вадим зізнається, що не особливо полюбляє читати важкі твори, але цей рекомендує всім. Софія ж була настільки вражена, що не зупинилася на «Тріумфальній арці», а прочитала ще і «Ніч у Лісабоні», історію «про війну, бруд і жорстокість, і водночас про силу почуттів, вірність і Велику Любов головних героїв. Книга змушує відчувати все, що в ній відбувається, ти проживаєш історію разом із персонажами, розумієш весь біль. З ними плачеш, моментами злишся та радієш. І постійно задаєшся питанням: а як би я вчинила на їхньому місці? Чи вистачило б духу пережити всі ті випробування?

      Я впевнена, що роман нікого не залишить байдужим і так само торкнеться вашої Душі».

      «Літо коротке, і життя коротке, але що робить його коротким? Те, що ми знаємо, що воно коротке. Хіба бродячі кішки знають, що життя коротке? Хіба знає про це птах? Метелик? Вони вважають його вічним. Ніхто їм цього не сказав. Навіщо ж нам сказали про це?».

      Юлія Андрієнко

      Юлія Андрієнко та Софія Фертак захопилися Люко Дашвар “.  Юлю підкупили містичні елементи, інтригуючий сюжет, переломні моменти («Ініціація»). У Софії ж романи «На запах м’яса» та «Покров» викликають двоякі емоції – це і захват, і розчарування, але все одно залишаються найяскравішими книжкам літа.

      Цілеспрямованість і налаштованість на вдосконалення себе Вікторією Дученко вражає: вона вибрала «книгою літа» «Сучасну українську мову» Оксани Микитюк. Викладачі мовних кафедр, аплодуйте!

      Затишна Таня Пісарогло обрала книгу із затишною назвою «Доки кава не охолоне» Тосікадзу  Тавагуті. У ній пригоди,  портал у минуле на час, доки кава не охолоне. І висновок: «Прочитавши цю книгу, я зрозуміла: треба цінувати кожну мить поряд із рідними, говорити все, що хочеш сказати, бо потім може бути пізно».

      Віктор Заленський

      Віктор Заленський виокремлює книгу Павла Нанієва «Тричі продана». «Зараз, мабуть, той час, коли варто цінувати, вивчати, зберігати все те своє, що ми маємо. І ця книга про нас, про нашу всесвітньовідому «Софіївку», про жінку,  на честь якої парк було створено».

      Анна Перенчук виділила автобіографічну новелу «Кіт усередині» Вільяма Барроуза, в якій автор згадує історії зі своїми домашніми улюбленцями. Разом із цим він роздумує над цінністю «маленького» життя і невиправданої жорстокості людей до всього, що їх оточує. У творі порушено екологічну проблему. «Джунглі Борнео і Південної Америки зникають… щоб розчистити дорогу для кого?» Навіть не дивує, що Аню привабив саме В. Барроуз.

      Анастасія Петрян. Книга літа – «Квіти для Елджернона» Деніел Кіз. Твір – геніальний, м’яка наукова фантастика, вражає своєю морально-етичною складовою. Зацитую лише одну фразу: «Будь таким, як ти є, інші ролі зайняті».

      Настя Люльченко

      Настя Люльченко цього літа насолоджувалася детективними сюжетами «Легендарного Пуаро» Агати Крісті, особливо вразило «Вбивство в Месопотамії». Ірина Бондренко обрала детектив Дена Брауна «Код да Вінчі». Книга зацікавила релігійними таємницями, неординарними персонажами.

      Не можна втриматися, щоб не зацитувати Ірину Хімченко повністю: «Читаючи книгу «Сяйво» Стівена Кінга влітку, я відчула особливу атмосферу жаху та надприродності, яка гармонійно впліталася в спекотний сезон. Кажучи про враження від прочитання цієї книги влітку, хочу виділити кілька ключових моментів.

      По-перше, почуття надзвичайної теплоти та одночасного холоду. У книзі багато сцен, які відбуваються в гарячий літній період і вплітають цю теплоту в жахливу атмосферу. Однак, коли ви занурюєтеся в історію готелю «Оверлук», ви відчуваєте холодну душу цього місця, що створює приємний контраст та підсилює враження.

      По-друге, дія великою частиною відбувається на узбіччі. Читаючи «Сяйво» під яскравим сонцем літа, ви можете відчувати себе на дачі або в ізольованому місці на природі, що підсилює відчуття відокремленості та загрози, які виходять від ізоляції героїв.

      По-третє, внутрішній жах персонажів. Влітку, коли все зазвичай вибухає життям та радістю, прочитувати про внутрішніх та зовнішніх демонів героїв книги може бути особливо вражаючим. Ізоляція в готелі і заглиблення в мрії та кошмари персонажів надає книзі особливої глибини.

      І найголовніше – це захопливий сюжет. «Сяйво» має динамічний сюжет, який не дає вам відпочити від переворотів подій. Це чудово підходить для літнього читання, коли ви можете поглиблюватися в історію, не переключаючись на буденні справи.

      У цілому, читання «Сяйва» влітку може бути надзвичайно насиченим та вражаючим досвідом. Книга створює особливу атмосферу, яка допомагає вам пережити жах та суспільну ізоляцію героїв на кшталт власних переживань під час літнього відпочинку.

      Загалом, «Сяйво» – це шедевр жанру жахів і одна з вражаючих книг Стівена Кінга. Її глибокий психологізм, страхітливий сюжет і незабутні персонажі роблять її обов’язковою для читання всім шанувальникам цього жанру. Коли ви беретеся за цю книгу, готуйтеся до того, що вона вас вразить і не відпустить до останньої сторінки.

      Анна Ільницька

      Анна Ільницька відчула магію слова під час прочитання  твору Марини Павленко «Щоденник закоханої ідіотки», емоційної, з яскравими персонажами. «Ця книга надихнула мене подумати про те, як важливо бути вірною собі та долати життєві труднощі, не піддаватися імпульсивності, прагнути завжди здоровим глуздом оцінювати ситуації і не жити лише мріями та згадками».

      Ірина Поліщук назвала улюбленою трилогію Олександра Дюма «Королева Марго», «Графина де Монсоро», «Сорок п’ять», яка «захоплює відразу і не відпускає до кінця. Політичні інтриги, кохання, підступні змови, трохи містики, дружба. Неймовірно гарні в автора описи кімнат і потаємних коридорів (хотіла б я походити ними). Найбільше мені сподобались картини полювання. Вузькі стежки між деревами… Хоч Дюма багато додав та вигадав, думаю, дійсність була ще цікавіша».

      Віктор Жариков: «Цього літа найбільше вплинула на мене і моє мислення книга Джеймса Доті «Компас серця» про практики взаємодії серця та мозку, про те, як завдяки особливим технікам, досягти своїх мрій та цілей. Книга розповідає про покрокове планування життя, прислуховування до своїх бажань та внутрішніх відчуттів. Як висновок, хочу виділити цитату з книги, яка має мотиваційну для мене силу: «Розум володіє дивовижною силою, але щоб він допоміг досягти того, про що мріємо, для початку необхідно відкрити серце».

      Вероніка Єрмоленко виокремила книгу клінічного психолога Мег Джей «Важливі роки»: «Вона розповідає про те, чому не варто відкладати початок дорослого життя на потім і що потрібно робити у віці від 20-ти до 30-ти. Ця книга сподобалася мені тим, що вона як корисна, так і цікава. Дізнаєшся щось нове, робиш висновки, набираєшся порад від автора. Такі книжки допомагають при зіткненні з труднощами дорослого та самостійного життя».

      Олександр Цимбал

      Олександр Цимбал: «Мій вибір – «Порцеляновий погляд» Дмитра Безверхнього: сюжет як шахова партія з автором, атмосферність і… ох, ці жінки, їх варто остерігатися!»

      Аліна Кашнер – сама авторка, і влітку працювала над своєю історією «Що приховує море», у центрі якої 19-річна дівчина Аква Пісада, що живе в Іспанії на трішки безлюдній вулиці. Мама ізолювала Акву від інших дітей, їй заборонено підходити до моря через алергію на воду. Акві нічого не лишається, як сидіти в чотирьох стінах і чити книги, що вона й робить. Лягає рано, мама за цим слідкує, через це в них часті сварки. Про тата Акві заборонено розмовляти. Одного вечора вона втікає до моря, бо воно ніби кличе її. Заходить і розуміє, що ноги починають зникати…

      Олена Русляченко

      Ілона Бринза, Олена Русляченко, Діана Фінік перечитували книги, з якими вже знайомі, але й не дивно – «Тореодорами з Васюківки» Всеволода Нестайка можна насолоджуватися вічно (розуміємо Ілону Бринзу). Детективи – це детективи. А такий гігант нестандартного мислення, як Шерлок Холмс, не може поступитися своїм місцем героям якихось інших літніх книг, що і засвідчила Олена. Ну, і вибір Діани на  користь «Маленького принца» також зрозумілий. Із кожним прочитанням відкриваються все нові й нові глибини цього твору. «”Маленький принц” – це незвичайна книга, яка підходить для прочитання людьми різного віку. Твір причаровує своїм фантастичним сюжетом та добротою. Головною ідеєю цієї історії є утвердження людських цінностей. Завдяки ній ми починаємо трохи інакше дивитись на цей світ. А усе завдяки маленькому хлопчику, що розкриває нам очі».

      Отже, Вересень оголошує «Книгою літа-2023» «Тріумфальну арку» Еріха Марії Ремарка!

      Шановні викладачі, хочете бути на одній хвилі зі студентами – ознайомтеся з книгами, які справили на них враження. Дорогі студенти, хочете краще зрозуміти один одного – перечитайте книги – вибори своїх товаришів!

       

      " data-title="«Книга літа-2023»">

      «Книга літа-2023»

      Андрій Ворона

      Андрій Ворона

      У перші осінні дні 22 група та члени гуртка «Літературне краєзнавство» підбили підсумки читацьких вражень літа-2023. Літо – це час для відпочинку. Що ж читають філологи у вільний від навчання час? А читають вони у парку, на пляжі, відгородившись від світу своєю кімнатою, разом із домашніми улюбленцями… От ідете містом і раптом бачите замріяну дівчину чи юнака з книжкою в руках… Правильно – це наші філологи.

      Здавалося б, відпочинок від університету, але… для Еріки Довгань «книгою літа» стала «Чудова відьма» Анни Джейн, бо авторка, на її думку, вміє писати історії саме про студентів, «без  зайвого трагізму, але такі глибокі. Головна героїня книги – мій особистий жіночий ідеал. Нею не можна не захоплювати, у неї хочеться багато чого навчитися: і стійкості, і сміливості, і сили духу, і непереможного оптимізму. Ця історія зачаровує, герої змушують закохуватися в них із перших сторінок. Прості події, щирий сюжет. Твір геніальний у своїй простоті».

      Найцікавішою  книгою літа для Андрія Ворони став «Відьмак» А. Сапковського, який занурює у дивний і небезпечний світ пригод, бандитизму, чудернацьких створінь. Сюжет надовго закарбовується в пам’яті.

      Ірина СтаринщукІрина Старинщук

      Магічний світ захопив і Ірину Саринщук. Її фавориткою стала книга «Дика відьма, або Бойове хрещення» Лене Кобербьоль. «Одного разу на сором’язливу дванадцятирічну Клару Ясен нападає Чорний кіт, її звичне життя летить шкереберть, а навкруги починають відбуватися дивні речі». Історія, на думку Ірини, вчить довіряти собі, спрямовує на розкриття власних здібностей, які є в кожного.

      Дар’я Степанова також потрапила в тенета фентезі, вона під враженням від бога вітру та бога землі з «Небесного благословення», історія часом змушувала ридати, «розписана аж на 5 томів, вона зробила літо значно цікавішим».

      Марину Ляховську вразила емоціями, героями, сюжетом, вишуканістю простоти і величі подій «Людина-бензопилка» Татцукі Фуджімото. І це знову світ фентезі: демони, які харчуються людськими страхами, але можуть наділяти людей новими силами за певну плату… Симпатію Марини викликає головний герой, який не має грандіозних цілей, а прагне просто нормально жити – смачно їсти, спати, приваблювати дівчат… У літературному витворі є безліч моментів, які вражають. У головному героєві читач бачить себе. Денджі зачаровує простодушністю, цінуєш кожен момент, проведений із героєм.

      Вадим Жимжим

      А от Вадим Жимжим та Сафонова Софія книгою літа обрали «Тріумфальну арку» Еріха Марії Ремарка. Не встояли перед популярним у світовій літературі мотивом «любов – найпотужніша сила»? Знайшли перегук із сучасними подіями? Вадим зізнається, що не особливо полюбляє читати важкі твори, але цей рекомендує всім. Софія ж була настільки вражена, що не зупинилася на «Тріумфальній арці», а прочитала ще і «Ніч у Лісабоні», історію «про війну, бруд і жорстокість, і водночас про силу почуттів, вірність і Велику Любов головних героїв. Книга змушує відчувати все, що в ній відбувається, ти проживаєш історію разом із персонажами, розумієш весь біль. З ними плачеш, моментами злишся та радієш. І постійно задаєшся питанням: а як би я вчинила на їхньому місці? Чи вистачило б духу пережити всі ті випробування?

      Я впевнена, що роман нікого не залишить байдужим і так само торкнеться вашої Душі».

      «Літо коротке, і життя коротке, але що робить його коротким? Те, що ми знаємо, що воно коротке. Хіба бродячі кішки знають, що життя коротке? Хіба знає про це птах? Метелик? Вони вважають його вічним. Ніхто їм цього не сказав. Навіщо ж нам сказали про це?».

      Юлія Андрієнко

      Юлія Андрієнко та Софія Фертак захопилися Люко Дашвар “.  Юлю підкупили містичні елементи, інтригуючий сюжет, переломні моменти («Ініціація»). У Софії ж романи «На запах м’яса» та «Покров» викликають двоякі емоції – це і захват, і розчарування, але все одно залишаються найяскравішими книжкам літа.

      Цілеспрямованість і налаштованість на вдосконалення себе Вікторією Дученко вражає: вона вибрала «книгою літа» «Сучасну українську мову» Оксани Микитюк. Викладачі мовних кафедр, аплодуйте!

      Затишна Таня Пісарогло обрала книгу із затишною назвою «Доки кава не охолоне» Тосікадзу  Тавагуті. У ній пригоди,  портал у минуле на час, доки кава не охолоне. І висновок: «Прочитавши цю книгу, я зрозуміла: треба цінувати кожну мить поряд із рідними, говорити все, що хочеш сказати, бо потім може бути пізно».

      Віктор Заленський

      Віктор Заленський виокремлює книгу Павла Нанієва «Тричі продана». «Зараз, мабуть, той час, коли варто цінувати, вивчати, зберігати все те своє, що ми маємо. І ця книга про нас, про нашу всесвітньовідому «Софіївку», про жінку,  на честь якої парк було створено».

      Анна Перенчук виділила автобіографічну новелу «Кіт усередині» Вільяма Барроуза, в якій автор згадує історії зі своїми домашніми улюбленцями. Разом із цим він роздумує над цінністю «маленького» життя і невиправданої жорстокості людей до всього, що їх оточує. У творі порушено екологічну проблему. «Джунглі Борнео і Південної Америки зникають… щоб розчистити дорогу для кого?» Навіть не дивує, що Аню привабив саме В. Барроуз.

      Анастасія Петрян. Книга літа – «Квіти для Елджернона» Деніел Кіз. Твір – геніальний, м’яка наукова фантастика, вражає своєю морально-етичною складовою. Зацитую лише одну фразу: «Будь таким, як ти є, інші ролі зайняті».

      Настя Люльченко

      Настя Люльченко цього літа насолоджувалася детективними сюжетами «Легендарного Пуаро» Агати Крісті, особливо вразило «Вбивство в Месопотамії». Ірина Бондренко обрала детектив Дена Брауна «Код да Вінчі». Книга зацікавила релігійними таємницями, неординарними персонажами.

      Не можна втриматися, щоб не зацитувати Ірину Хімченко повністю: «Читаючи книгу «Сяйво» Стівена Кінга влітку, я відчула особливу атмосферу жаху та надприродності, яка гармонійно впліталася в спекотний сезон. Кажучи про враження від прочитання цієї книги влітку, хочу виділити кілька ключових моментів.

      По-перше, почуття надзвичайної теплоти та одночасного холоду. У книзі багато сцен, які відбуваються в гарячий літній період і вплітають цю теплоту в жахливу атмосферу. Однак, коли ви занурюєтеся в історію готелю «Оверлук», ви відчуваєте холодну душу цього місця, що створює приємний контраст та підсилює враження.

      По-друге, дія великою частиною відбувається на узбіччі. Читаючи «Сяйво» під яскравим сонцем літа, ви можете відчувати себе на дачі або в ізольованому місці на природі, що підсилює відчуття відокремленості та загрози, які виходять від ізоляції героїв.

      По-третє, внутрішній жах персонажів. Влітку, коли все зазвичай вибухає життям та радістю, прочитувати про внутрішніх та зовнішніх демонів героїв книги може бути особливо вражаючим. Ізоляція в готелі і заглиблення в мрії та кошмари персонажів надає книзі особливої глибини.

      І найголовніше – це захопливий сюжет. «Сяйво» має динамічний сюжет, який не дає вам відпочити від переворотів подій. Це чудово підходить для літнього читання, коли ви можете поглиблюватися в історію, не переключаючись на буденні справи.

      У цілому, читання «Сяйва» влітку може бути надзвичайно насиченим та вражаючим досвідом. Книга створює особливу атмосферу, яка допомагає вам пережити жах та суспільну ізоляцію героїв на кшталт власних переживань під час літнього відпочинку.

      Загалом, «Сяйво» – це шедевр жанру жахів і одна з вражаючих книг Стівена Кінга. Її глибокий психологізм, страхітливий сюжет і незабутні персонажі роблять її обов’язковою для читання всім шанувальникам цього жанру. Коли ви беретеся за цю книгу, готуйтеся до того, що вона вас вразить і не відпустить до останньої сторінки.

      Анна Ільницька

      Анна Ільницька відчула магію слова під час прочитання  твору Марини Павленко «Щоденник закоханої ідіотки», емоційної, з яскравими персонажами. «Ця книга надихнула мене подумати про те, як важливо бути вірною собі та долати життєві труднощі, не піддаватися імпульсивності, прагнути завжди здоровим глуздом оцінювати ситуації і не жити лише мріями та згадками».

      Ірина Поліщук назвала улюбленою трилогію Олександра Дюма «Королева Марго», «Графина де Монсоро», «Сорок п’ять», яка «захоплює відразу і не відпускає до кінця. Політичні інтриги, кохання, підступні змови, трохи містики, дружба. Неймовірно гарні в автора описи кімнат і потаємних коридорів (хотіла б я походити ними). Найбільше мені сподобались картини полювання. Вузькі стежки між деревами… Хоч Дюма багато додав та вигадав, думаю, дійсність була ще цікавіша».

      Віктор Жариков: «Цього літа найбільше вплинула на мене і моє мислення книга Джеймса Доті «Компас серця» про практики взаємодії серця та мозку, про те, як завдяки особливим технікам, досягти своїх мрій та цілей. Книга розповідає про покрокове планування життя, прислуховування до своїх бажань та внутрішніх відчуттів. Як висновок, хочу виділити цитату з книги, яка має мотиваційну для мене силу: «Розум володіє дивовижною силою, але щоб він допоміг досягти того, про що мріємо, для початку необхідно відкрити серце».

      Вероніка Єрмоленко виокремила книгу клінічного психолога Мег Джей «Важливі роки»: «Вона розповідає про те, чому не варто відкладати початок дорослого життя на потім і що потрібно робити у віці від 20-ти до 30-ти. Ця книга сподобалася мені тим, що вона як корисна, так і цікава. Дізнаєшся щось нове, робиш висновки, набираєшся порад від автора. Такі книжки допомагають при зіткненні з труднощами дорослого та самостійного життя».

      Олександр Цимбал

      Олександр Цимбал: «Мій вибір – «Порцеляновий погляд» Дмитра Безверхнього: сюжет як шахова партія з автором, атмосферність і… ох, ці жінки, їх варто остерігатися!»

      Аліна Кашнер – сама авторка, і влітку працювала над своєю історією «Що приховує море», у центрі якої 19-річна дівчина Аква Пісада, що живе в Іспанії на трішки безлюдній вулиці. Мама ізолювала Акву від інших дітей, їй заборонено підходити до моря через алергію на воду. Акві нічого не лишається, як сидіти в чотирьох стінах і чити книги, що вона й робить. Лягає рано, мама за цим слідкує, через це в них часті сварки. Про тата Акві заборонено розмовляти. Одного вечора вона втікає до моря, бо воно ніби кличе її. Заходить і розуміє, що ноги починають зникати…

      Олена Русляченко

      Ілона Бринза, Олена Русляченко, Діана Фінік перечитували книги, з якими вже знайомі, але й не дивно – «Тореодорами з Васюківки» Всеволода Нестайка можна насолоджуватися вічно (розуміємо Ілону Бринзу). Детективи – це детективи. А такий гігант нестандартного мислення, як Шерлок Холмс, не може поступитися своїм місцем героям якихось інших літніх книг, що і засвідчила Олена. Ну, і вибір Діани на  користь «Маленького принца» також зрозумілий. Із кожним прочитанням відкриваються все нові й нові глибини цього твору. «”Маленький принц” – це незвичайна книга, яка підходить для прочитання людьми різного віку. Твір причаровує своїм фантастичним сюжетом та добротою. Головною ідеєю цієї історії є утвердження людських цінностей. Завдяки ній ми починаємо трохи інакше дивитись на цей світ. А усе завдяки маленькому хлопчику, що розкриває нам очі».

      Отже, Вересень оголошує «Книгою літа-2023» «Тріумфальну арку» Еріха Марії Ремарка!

      Шановні викладачі, хочете бути на одній хвилі зі студентами – ознайомтеся з книгами, які справили на них враження. Дорогі студенти, хочете краще зрозуміти один одного – перечитайте книги – вибори своїх товаришів!

       

      08.09.2023

      Переглядів 287