Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною
      Молодіжний сленг

      Молодіжний сленг активно використовується в розмовному мовленні. Безперечно, використання в літературному мовленні таких слів і словосполучень неприпустиме, хіба що зі стилістичною метою для відтворення колориту й атмосфери ситуації.

      Лексичний склад української, як і будь-якої іншої, мови містить велику кількість сленгових утворень, що відповідають певним соціальним та професійним групам людей. Упродовж тривалого часу визначався єдиний стандарт літературної мови. Проте існування сленгізмів доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе й розвивається.

      Останнім часом поширеним є залучення сленгових номінацій до мовлення теле- та радіопередач, газет, журналів тощо. Це пояснюється тим, що автори намагаються наблизити їх до кола слухачів (читачів), надати відтінку молодіжної розкутості. Це підтверджує наявність величезного впливу сленгу як вияву молодіжної культури на людей різного віку. Але сленг здобуває позиції не лише у ЗМІ та музиці – найвідоміші імена нового покоління у сучасній літературі пов’язані з цим явищем (більшість сучасних письменників демонструють у своїх творах тенденцію до “фотографування” живого розмовного мовлення з усіма його нелітературними вкрапленнями). Таке значне поширення сленгу у творах літератури можна зарахувати до наслідків так званого “жаргонного вибуху”.

      Пласт сленгової молодіжної лексики великою мірою становлять новоутворення (неологізми), які формуються й змінюються разом зі змінами в суспільстві.  За свідченням доктора філологічних наук Лесі Ставицької, сучасний молодіжний сленг є ніби посередником між інтержаргоном та мовною практикою народу, розмовно-побутовою мовою широких верств населення, яка послуговувалась і завжди послуговуватиметься здатністю української мови до продукування стилістично знижених, іронічних, гротескних лексичних засобів, що в сучасних умовах демократизації стилів спілкування і виявляються адекватними жаргонним і сленговим номінаціям.

      Лексеми утворюються під впливом найрізноманітніших чинників, серед яких особливо виділяються: кримінальний жаргон, інтержаргон, власна інтерпретація серед молоді деяких термінів, зокрема медичних, тощо. Багато лексем молодіжного сленгу семантично дублюють поширені в інтержаргоні одиниці без будь-яких трансформацій: шари, моргала, баньки (очі); лимон (мільйон грошових одиниць); стріляти (просити); поїхати (збожеволіти); бичок, чинарик (недопалок); кабак (ресторан); хахаль (кавалер, наречений); кішка (жінка легкої поведінки); миша (кишеньковий злодій); малахольний (ненормальний); шнобель, нюхало (ніс); замок рушити (вбити) [2, с. 115].

      Походження деяких слів молодіжного сленгу зрозуміти досить легко. Так, наприклад, не становить труднощів пояснення таких слів, як зубр (людина, яка присвячує забагато часу навчанню), це слово, вочевидь, пішло від дієслова зубрити (вчити напам’ять); подібна ситуація в словах парохід (той, хто відвідує пари) та парогуль (той, хто пропускає заняття), що складаються з двох основ пара та ходити (в першому випадку) і гуляти (в другому); гуртак (гуртожиток) та ін. Подібні слова є досить поширеними й завойовують позиції, через те, що мають яскраво виражене іронічне забарвлення, а це притягує молодь, адже володіти добрим почуттям гумору – це “модно” і “класно”. Власне, почуття гумору допомагає підліткові виділитися з загалу та підкреслити свою особистість.

      Англійська мова все більше й більше входить у наше життя й просто не може оминути таке явище, як молодіжний сленг, впливаючи на формування нових сленгових лексем. Наприклад, гирла (дівчина), що пішло від перекрученого англійського girl (дівчина, дівчинка); у стосунку до слова хаза (у значенні дім, будинок) можна розглянути два варіанти виникнення, а саме: англомовне походження – з’явилось на основі англійського house (будинок), де буква [u] випала, а літера [а] утворилась на місці [о] для більшої схожості з українським “хата”, інший варіант – український, який полягає у трактуванні походження цього слова у результаті заміни [т] на [з], що надає слову іронічного забарвлення (маємо справу з множинною мотивацією).

      Слово крейзі (божевільний), яке досить часто трапляється у мовленні сучасної молоді (і не тільки молоді!), є прямим запозиченням з англійської crazy зі збереженням значення. Подібно утворились слова: спікати – говорити, беґ – сумка, паті – вечірка, фазер – батько, мазер – мати, мані – гроші, піпли – люди, месаг –  повідомлення та ін. Можна виявити не лише англійські запозичення, але і німецькі: аусвайс – посвідчення, ахтунґ – увага, варум – чому, вассер – вода; арабізми: кайф – задоволення, кайфувати – насолоджуватись та ін.

      Однією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення (зазвичай, у результаті метафоризації) лексем літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. Наприклад, базар у літературній мові – торгівля на відкритому місці, у молодіжному мовленні це слово має зовсім інше значення, а саме – мовлення; дієслова: запльовуватись, стріляти, висіти, наїжджати, доганяти мають різне значення у літературній та сленгові мовах.

      Молодіжному мовленню також властива велика кількість вставних слів (вигуків), що передають емоції розповідача: бляха-муха, блін, йо-ма-йо та ін. Активно використовуються суфікси заниженої емоційної маркованости, такі як: ха – депресуха, класуха, –юк – сидюк, –ло –хайло, хавало. Трапляються й здрібніло-пестливі суфікси: телик – телевізор, велик – велосипед, хом’ячок – комп’ютерна мишка, тазик – комп’ютер.

      Характерним для творення сленгу є скорочення та абревіація (працює закон мовної економії): маг – магнітофон, магазин; комп – комп’ютер; дезе – домашнє завдання; фно – фортепіяно; фізра – фізкультура (останні є наслідком прямого читання скорочень д/з, фіз-ра).

      Отже, у молодіжному середовищі сленг посідає помітне місце як засіб виділення індивіда із загалу й спосіб вербального (мовного) спілкування. Проте потрібно бути дуже обережним у використанні сленгових слів: по-перше, знати міру навіть у розмовному звичному контексті; по-друге, не використовувати сленгізми без особливої стилістичної потреби у літературній мові; по-третє, розуміти межу між згрубілою, лайливою чи навіть нецензурною лексикою і сленгізмами (ясна річ, що лайка неприпустима у мовленні взагалі).

       

      Кандидат філологічних наук,

      доцент кафедри прикладної лінгвістики

       та журналістики Лариса ЗАДОЯНА

       

       

       

      " data-title="ГОВОРЮ ЯК ДИХАЮ Молодіжний сленг">

      ГОВОРЮ ЯК ДИХАЮ Молодіжний сленг

      Молодіжний сленг

      Молодіжний сленг активно використовується в розмовному мовленні. Безперечно, використання в літературному мовленні таких слів і словосполучень неприпустиме, хіба що зі стилістичною метою для відтворення колориту й атмосфери ситуації.

      Лексичний склад української, як і будь-якої іншої, мови містить велику кількість сленгових утворень, що відповідають певним соціальним та професійним групам людей. Упродовж тривалого часу визначався єдиний стандарт літературної мови. Проте існування сленгізмів доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе й розвивається.

      Останнім часом поширеним є залучення сленгових номінацій до мовлення теле- та радіопередач, газет, журналів тощо. Це пояснюється тим, що автори намагаються наблизити їх до кола слухачів (читачів), надати відтінку молодіжної розкутості. Це підтверджує наявність величезного впливу сленгу як вияву молодіжної культури на людей різного віку. Але сленг здобуває позиції не лише у ЗМІ та музиці – найвідоміші імена нового покоління у сучасній літературі пов’язані з цим явищем (більшість сучасних письменників демонструють у своїх творах тенденцію до “фотографування” живого розмовного мовлення з усіма його нелітературними вкрапленнями). Таке значне поширення сленгу у творах літератури можна зарахувати до наслідків так званого “жаргонного вибуху”.

      Пласт сленгової молодіжної лексики великою мірою становлять новоутворення (неологізми), які формуються й змінюються разом зі змінами в суспільстві.  За свідченням доктора філологічних наук Лесі Ставицької, сучасний молодіжний сленг є ніби посередником між інтержаргоном та мовною практикою народу, розмовно-побутовою мовою широких верств населення, яка послуговувалась і завжди послуговуватиметься здатністю української мови до продукування стилістично знижених, іронічних, гротескних лексичних засобів, що в сучасних умовах демократизації стилів спілкування і виявляються адекватними жаргонним і сленговим номінаціям.

      Лексеми утворюються під впливом найрізноманітніших чинників, серед яких особливо виділяються: кримінальний жаргон, інтержаргон, власна інтерпретація серед молоді деяких термінів, зокрема медичних, тощо. Багато лексем молодіжного сленгу семантично дублюють поширені в інтержаргоні одиниці без будь-яких трансформацій: шари, моргала, баньки (очі); лимон (мільйон грошових одиниць); стріляти (просити); поїхати (збожеволіти); бичок, чинарик (недопалок); кабак (ресторан); хахаль (кавалер, наречений); кішка (жінка легкої поведінки); миша (кишеньковий злодій); малахольний (ненормальний); шнобель, нюхало (ніс); замок рушити (вбити) [2, с. 115].

      Походження деяких слів молодіжного сленгу зрозуміти досить легко. Так, наприклад, не становить труднощів пояснення таких слів, як зубр (людина, яка присвячує забагато часу навчанню), це слово, вочевидь, пішло від дієслова зубрити (вчити напам’ять); подібна ситуація в словах парохід (той, хто відвідує пари) та парогуль (той, хто пропускає заняття), що складаються з двох основ пара та ходити (в першому випадку) і гуляти (в другому); гуртак (гуртожиток) та ін. Подібні слова є досить поширеними й завойовують позиції, через те, що мають яскраво виражене іронічне забарвлення, а це притягує молодь, адже володіти добрим почуттям гумору – це “модно” і “класно”. Власне, почуття гумору допомагає підліткові виділитися з загалу та підкреслити свою особистість.

      Англійська мова все більше й більше входить у наше життя й просто не може оминути таке явище, як молодіжний сленг, впливаючи на формування нових сленгових лексем. Наприклад, гирла (дівчина), що пішло від перекрученого англійського girl (дівчина, дівчинка); у стосунку до слова хаза (у значенні дім, будинок) можна розглянути два варіанти виникнення, а саме: англомовне походження – з’явилось на основі англійського house (будинок), де буква [u] випала, а літера [а] утворилась на місці [о] для більшої схожості з українським “хата”, інший варіант – український, який полягає у трактуванні походження цього слова у результаті заміни [т] на [з], що надає слову іронічного забарвлення (маємо справу з множинною мотивацією).

      Слово крейзі (божевільний), яке досить часто трапляється у мовленні сучасної молоді (і не тільки молоді!), є прямим запозиченням з англійської crazy зі збереженням значення. Подібно утворились слова: спікати – говорити, беґ – сумка, паті – вечірка, фазер – батько, мазер – мати, мані – гроші, піпли – люди, месаг –  повідомлення та ін. Можна виявити не лише англійські запозичення, але і німецькі: аусвайс – посвідчення, ахтунґ – увага, варум – чому, вассер – вода; арабізми: кайф – задоволення, кайфувати – насолоджуватись та ін.

      Однією з цікавих особливостей молодіжного сленгу є зміна значення (зазвичай, у результаті метафоризації) лексем літературної мови, що додає мовленню іронічного забарвлення. Наприклад, базар у літературній мові – торгівля на відкритому місці, у молодіжному мовленні це слово має зовсім інше значення, а саме – мовлення; дієслова: запльовуватись, стріляти, висіти, наїжджати, доганяти мають різне значення у літературній та сленгові мовах.

      Молодіжному мовленню також властива велика кількість вставних слів (вигуків), що передають емоції розповідача: бляха-муха, блін, йо-ма-йо та ін. Активно використовуються суфікси заниженої емоційної маркованости, такі як: ха – депресуха, класуха, –юк – сидюк, –ло –хайло, хавало. Трапляються й здрібніло-пестливі суфікси: телик – телевізор, велик – велосипед, хом’ячок – комп’ютерна мишка, тазик – комп’ютер.

      Характерним для творення сленгу є скорочення та абревіація (працює закон мовної економії): маг – магнітофон, магазин; комп – комп’ютер; дезе – домашнє завдання; фно – фортепіяно; фізра – фізкультура (останні є наслідком прямого читання скорочень д/з, фіз-ра).

      Отже, у молодіжному середовищі сленг посідає помітне місце як засіб виділення індивіда із загалу й спосіб вербального (мовного) спілкування. Проте потрібно бути дуже обережним у використанні сленгових слів: по-перше, знати міру навіть у розмовному звичному контексті; по-друге, не використовувати сленгізми без особливої стилістичної потреби у літературній мові; по-третє, розуміти межу між згрубілою, лайливою чи навіть нецензурною лексикою і сленгізмами (ясна річ, що лайка неприпустима у мовленні взагалі).

       

      Кандидат філологічних наук,

      доцент кафедри прикладної лінгвістики

       та журналістики Лариса ЗАДОЯНА

       

       

       

      08.09.2023

      Переглядів 200