Козацькі прізвища у Реєстрі Війська Запорозького 1649 р.

14 жовтня в Україні вже традиційно відзначають не лише церковне свято Покрови Пресвятої Богородиці, а й День українського козацтва.

У цей день хотілося б згадати про унікальну й цікаву пам’ятку історії та культури українського народу, важливе джерело з історії українського козацтва та державності України – Реєстр Війська Запорозького 1649 р.

Реєстр 1649 p., що дійшов до нас, вражає масштабністю — він охоплює понад 40 тис. козаків.

Варто зазначити, що до Реєстру входив і Уманський полк (2976 іменувань), що включав Маньківську, Івангородську, Бузівську, Бабанську, Бершадську, Кочубіївську, Цибулівську, Іванську, Бутанську, Романівську, Кислянську, Соболювську і Ладижинську сотні.

Першою відомою нам згадкою про Реєстр є запис у щоденнику близької до королівського двору особи — Станіслава Освєнціма, польського шляхтича, що служив маршалком при дворі коронного хорунжого Станіслава Конецпольського і брав участь у походах коронної армії проти повсталих народних мас України. У щоденнику С. Освєнціма записано, що козацькі посли передали королю Реєстр і витяг з нього, складений в гетьманській канцелярії.

Першим науковим дослідником пам’ятки став її видавець, відомий український вчений, письменник, один із засновників слов’янознавства в Росії, професор Московського університету Осип Максимович Бодянський (1808—1877).

Антропонімний матеріал з Реєстру традиційно використовують для різноманітних досліджень уже кілька поколінь науковців (історик Ф. П. Шевченко, мовознавці С. П. Бевзенко, М. Л. Худаш, І. Д. Сухомлин, О. Д. Неділько, В. О. Шевцова, П. П. Чучка, Р. Й. Керста та ін.). Завдяки їм зацікавлення проблематикою Реєстру не згасало в українській науці протягом останніх десятиріч. Антропоніми Реєстру досліджувались у різних аспектах. Найбільше уваги приділено словотворові прізвищевих назв, останнім часом — і власних імен.

Багато цікавих знахідок обіцяє майбутнім дослідникам пам’ятки лексика, що лягла в основу прізвищевих назв.

За характером творення прізвищеві назви Реєстру представлені трьома відомими словотвірними способами:

1. Морфологічні утворення. За частотою вживання, на першому місці в Реєстрі стоять прізвищеві назви з суфіксом -енко. У пам’ятці їх зафіксовано понад 22 тис., що становить 56% загальної кількості зареєстрованих. До поширених належали й антропоніми з суфіксами -ичъ, -овичъ (-евичъ), -ко, -еня, -укъ.
2. Морфолого-синтаксичні утворення. Морфолого-синтаксичний спосіб словотворення представлений у Реєстрі насамперед композитами й лексикалізованими словосполученнями типу Кривошапка, Непийвода, Сиротадобрий тощо (близько 1 % загальної кількості іменувань у пам’ятці).

Другу групу цього словотвірного типу прізвищевих назв становлять двоосновні слов’янські автохтонні імена та імена з запереченням Не-, їх у Реєстрі небагато (Богдань, Богдась, Нечай, Невгадъ, Ненадъ, Ненайда, Несинъ та інші).

Дещо більшою й рівномірно поширеною на всій території, яку охоплює пам’ятка, є група прізвищевих назв, вжитих у формі субстантивованих присвійних прикметників із суфіксами -ин, -ишин (0,6 %) та -ов/-ев (0,4 %). Лише поодинокими прикладами у більшості полків Реєстру засвідчені посесивні прізвищеві назви із суфіксом -ого (типу Хмельницького). За частотою вживання окремо стоять прізвищеві назви з суфіксом –ский (-зкий,  -цкий), які становлять 4,5 % загальної кількості іменувань у пам’ятці

3. Семантичні утворення. Прізвищеві назви, утворені таким способом, посідають друге місце у Реєстрі за частотою вживання (понад 17 % загальної кількості записаних у пам’ятці людей). Це здебільшого іменники та прикметники: Каша, Куделя, Кухликъ, Солодовникъ, Смѣливый, Усатый, Хитрий тощо.

Усі названі антропонімні форми більш-менш рівномірно фіксуються на всій досліджуваній території. Виняток становлять прізвищеві назви з суфіксом -овичъ (-евичъ), які переважають у ареалі, що охоплює східну частину сучасних Черкаської і Київської областей, а також захід Чернігівської і Полтавської. Названі типи прізвищевих назв, як свідчать дослідження з української антропонімії, лягли в основу сучасних українських прізвищ.

 

Джерело: Реєстр Війська Запорозького 1649 року/Підгот. до друку О. В. Тодійчук (голов. упоряд.) та ін.; Редкол.: Ф. П. Шевченко (відп. ред.) та ін.— К.: Наукова думка, 1995.— 592 с.