Літературний екскурс «Освіта без кордонів»

Надання освітніх послуг іноземним студентам є важливим чинником становлення української держави як рівноправного партнера у створенні світового освітнього простору. У цьому напрямі залишається актуальною діяльність викладачів кафедри слов’янських мов та зарубіжної літератури, які забезпечують роботу підготовчих курсів для іноземних студентів у 2018 – 2019 н.р.

18 квітня 2019 року в рамках програми «Освіта без кордонів» викладачі кафедри канд. філол. наук, ст. викл. В. В. Черевченко та доц. О. М. Черевченко  провели цікавий виховний захід – літературну бесіду зі студентами з Єгипту, Тунісу, Нігерії та Туркменістану про гуманізаційну місію зарубіжної літератури у сучасному світі.

Зі свого боку, студенти-іноземці підготували цікаві повідомлення про особливості розвитку національних літератур своїх країн. Так, студент із Тунісу Схірі Сухайель зупинився на особливостях розвитку туніської літератури ХХ – поч. ХХІ ст. та характеристиці найбільш відомого твору – символістської драми «Гребля» Махмуда аль Мессаді.

Студент із Нігерії  Нвачукву Годсвілл Чімдіебере торкнувся проблем нігерійської літератури, зокрема творчого доробку нігерійського поета, письменника і драматурга, лауреата Нобелівської премії Воле Шойінка.

Цікавим було повідомлення студента-єгиптянина Махруса Лоайа про становлення єгипетської літератури ХХ століття, зокрема розвитку реалістичної прози (творчість М. Х. Хайкаля та Мухаммеда Теймура).

Не менш змістовними були повідомлення студентів із Туркменістану. Парахат Араздурдиєв зазначив, що туркменська література – одна з найбагатших літератур Середнього Сходу, першою письмовою пам’яткою якої став релігійно-моральний твір хоросанського туркмена Вефа «Ровнак-Уль-Іслам» (Світоч ісламу), написаний ще у 1464 р.

Махсуда Реджепова  та Езіз Аманназаров  проаналізували так звані анонімні романи туркменської літератури, написання яких належить до періоду XV – XVII cт.

Іноземні студенти продемонстрували неабияку зацікавленість та непересічний інтерес до літературного екскурсу, пригадали українських митців, про яких вони вже знають (зокрема, згадали про Тараса Шевченка та Лесю Українку).

Літературна бесіда сприяла розвитку у іноземних студентів міжкультурної комунікації, ознайомленню з етнокультурними традиціями інших країн та вихованню у них толерантності і солідарності.

Захід відзначився пануванням доброзичливої атмосфери, зацікавленістю та повагою до традицій світової культури.