Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором

    Ваше ім'я (обов'язково)

    Ваш email (обов'язково)

    Тема

    Ваше повідомлення

    Скринька довіри

      Ваше ім'я (обов'язково)

      Тема

      Email

      Ваше повідомлення

      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною
      Мова як світ світів. Граматика і поетика текстових структур

      Уже всімнадцяте на базі Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка 9–10 листопада пройшла щорічна Міжнародна наукова конференція «Мова як світ світів. Граматика і поетика текстових структур», присвячена визначним ювілейним датам ‒ 100-річчю з дня народження професорів Іллі Корнійовича Кучеренка та Ніни Іванівни Тоцької та 75-річчю з дня народження професора Анатолія Кириловича Мойсієнка. Як і щороку, викладачі нашого факультету взяли в ній участь. Адже ювіляри пошановані нами: з Анатолієм Кириловичем знайомі особисто – він багато років був сумісником, працював на кафедрі української мови та методики її навчання, керував дисертаційними дослідженнями наших аспірантів. Його праці, а також професорів Іллі Кучеренка (з граматики) та Ніни Тоцької (з фонетики) наші викладачі активно використовують у навчальному процесі.

      Ніна Тоцька

      Завдяки сучасним технологіям (Zoom-трансляції) ми змогли долучитися до засідань конференції. Особливе враження залишилося від пленарного, що відбувалося в актовій залі «жовтого» корпусу, де Сергій Різник, к. філол. н., доц., завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка, представив опис наукової постаті творця української граматикології професора Іллі Кучеренка; Оксана Бас-Кононенко, к. філол. н., доц. кафедри української мови та прикладної лінгвістики ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка, розповіла про Ніну Тоцьку і київську фонетичну школу, очолювану нею; Олена Маленко, д. філол. н., проф., завідувач кафедри українознавства і лінгводидактики Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, ознайомила присутніх із теоретико-практичним досвідом проф. Анатолія Мойсієнка в дискурсі української лінгвопоетики; Марина РЯБЧЕНКО, к. філол. н., асист. каф. історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка, представила особливості української комбатантської прози ХХ – поч. ХХІ ст. Та найбільший інтерес викликав виступ відомого вченого Міхаеля Мозера, президента Міжнародної асоціації україністів, доктора габілітованого, професора Інституту славістики Віденського університету (Австрія). Називався він «Що таке ˮкласична українська моваˮ?». Доповідач розповів про сучасну русифікацію окупованих українських територій, де насаджують  «класичну українську мову», створену в кабінетах кремля, бо наша сучасна українська, якою ми послуговуємося, на думку нашого ворога, – це «канадійський діалект бандерівців»… Після таких слів, думається, у кожного патріота-українця посилюється палке бажання воювати далі, до переможного кінця, відстоювати своє, рідне, а особливо мову.

      Участь у таких конференціях надзвичайно корисна. Тож до нових наукових зустрічей!

       

      " data-title="МОВА ЯК СВІТ СВІТІВ">

      МОВА ЯК СВІТ СВІТІВ

      Мова як світ світів. Граматика і поетика текстових структур

      Уже всімнадцяте на базі Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка 9–10 листопада пройшла щорічна Міжнародна наукова конференція «Мова як світ світів. Граматика і поетика текстових структур», присвячена визначним ювілейним датам ‒ 100-річчю з дня народження професорів Іллі Корнійовича Кучеренка та Ніни Іванівни Тоцької та 75-річчю з дня народження професора Анатолія Кириловича Мойсієнка. Як і щороку, викладачі нашого факультету взяли в ній участь. Адже ювіляри пошановані нами: з Анатолієм Кириловичем знайомі особисто – він багато років був сумісником, працював на кафедрі української мови та методики її навчання, керував дисертаційними дослідженнями наших аспірантів. Його праці, а також професорів Іллі Кучеренка (з граматики) та Ніни Тоцької (з фонетики) наші викладачі активно використовують у навчальному процесі.

      Ніна Тоцька

      Завдяки сучасним технологіям (Zoom-трансляції) ми змогли долучитися до засідань конференції. Особливе враження залишилося від пленарного, що відбувалося в актовій залі «жовтого» корпусу, де Сергій Різник, к. філол. н., доц., завідувач кафедри української мови та прикладної лінгвістики ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка, представив опис наукової постаті творця української граматикології професора Іллі Кучеренка; Оксана Бас-Кононенко, к. філол. н., доц. кафедри української мови та прикладної лінгвістики ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка, розповіла про Ніну Тоцьку і київську фонетичну школу, очолювану нею; Олена Маленко, д. філол. н., проф., завідувач кафедри українознавства і лінгводидактики Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, ознайомила присутніх із теоретико-практичним досвідом проф. Анатолія Мойсієнка в дискурсі української лінгвопоетики; Марина РЯБЧЕНКО, к. філол. н., асист. каф. історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості ННІФ КНУ імені Тараса Шевченка, представила особливості української комбатантської прози ХХ – поч. ХХІ ст. Та найбільший інтерес викликав виступ відомого вченого Міхаеля Мозера, президента Міжнародної асоціації україністів, доктора габілітованого, професора Інституту славістики Віденського університету (Австрія). Називався він «Що таке ˮкласична українська моваˮ?». Доповідач розповів про сучасну русифікацію окупованих українських територій, де насаджують  «класичну українську мову», створену в кабінетах кремля, бо наша сучасна українська, якою ми послуговуємося, на думку нашого ворога, – це «канадійський діалект бандерівців»… Після таких слів, думається, у кожного патріота-українця посилюється палке бажання воювати далі, до переможного кінця, відстоювати своє, рідне, а особливо мову.

      Участь у таких конференціях надзвичайно корисна. Тож до нових наукових зустрічей!

       

      14.11.2023

      Переглядів 29