Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною
      фуф удпу

      З вітальним словом до присутніх звернулася декан факультету української філології, доктор педагогічних наук, професор Коваль В.О.

      З історією виникнення ідеї проведення радіодиктанту, аудиторією та географією його учасників ознайомила кандидат філологічних наук, доцент Січкар С. А.

      Радіодиктант – це дуже простий і доступний кожному жанр колективної творчості. Бо він єднає всіх незалежно від віку, освіти, життєвого досвіду чи соціального статусу. Бо він дарує особливе відчуття причетності до творення спільної справи. Бо писати радіодиктант можна будь-де і будь з ким! Бо радіодиктант змушує наші серця завмирати в унісон на кожному розділовому знакові.

      В Україні його пишуть щороку, починаючи з 2000; зараз він звучить у День української писемності і мови, який відзначається 9 листопада; перші кілька диктантів звучали у травні, до Дня перепоховання Тараса Шевченка. Але диктант – це не сум і не скорбота. Тому дату змінили. Відтоді це стало просто мовним святом (без активної прив’язки до імен світочів української культури): святом стильним, сучасним, демократичним. Ідея виникла після поїздки делегації Українського радіо до Польщі, де тоді якраз відбувалася така акція; але насправді такі диктанти існують у різних країнах… це як Різдво або Новий рік: ідея свята ніби спільна для всіх, але кожен святкує відповідно до своїх традицій. Тому правильно буде говорити про існування міжнародної ідеї, яку кожна країна реалізує по-своєму.

      До речі, теле- й радіодиктанти пишуть французи, і поляки, і китайці… Та український диктант особливий, по-святковому врочистий. За час проведення Всеукраїнського диктанту національної єдності постійно збільшується аудиторія та географія учасників. Десятки тисяч листів надходять з усіх областей України та з-за кордону: Німеччини, Бельгії Великої Британії, Канади, Аргентини, Литви, Норвегії, Польщі, Швеції, Франції, Росії, Білорусі, Молдови, Таїланду. Пишуть люди різного віку і різних професій: школярі і студенти, військові і робітники, пенсіонери і домогосподарки. Пишуть наодинці з приймачем і цілими колективами. Наймолодшому учаснику написання радіодиктанту національної єдності було 2 роки і 3 місяці, найстаршому – 96 років, який писав усі радіодиктанти, починаючи з 2000 року. У 2016 році було 60 переможців.  Кожен охочий може долучитися до акції та написати диктант просто біля приймача. Далі – за бажанням – можна відправити роботу на Українське радіо для перевірки, а можна дочекатися, поки текст з’явиться на сайті чи буде підбито підсумки в прямому ефірі, та перевірити власноруч. До розгляду приймаються лише рукописи. Надсилати можна традиційні, паперові листи, а з 2014 року – і в електронному вигляді. У другому випадку роботу слід відсканувати або сфотографувати.

      Координаторка акції, ведуча спецпроекту «XVII Радіодиктант національної єдності» Аліна Акуленко сказала, що понад п’ять співробітників «Українського радіо», які входять у ревізійну комісію, читатимуть упродовж місяця надіслані радіодиктанти. Вони шукатимуть не помилки у диктанті, а диктанти без помилок. У грудні, до святого Миколая, в ефірі «Українського радіо» оголосять переможців та надішлють їм посилками символічні призи. Цьогоріч це будуть книги. «У класичному диктанті є 10-15 пунктограм, 5 орфограм. У цьому радіодиктанці концентрація пунктограм і орфограм шалена – 47 розділових знаків. Вони всі не авторські, за правилами, але серед є такі, які рідковживані. Це змагання, не може бути аж надто багато переможців. Ні в якому разі не зробіть висновок, що наша нація неграмотна. В усіх країнах, де пишуть диктанти, подібна ситуація», – сказав Олександр Авраменко. Буде також іще одна локація радіодиктанту для бійців та учасників АТО – на Луганщині. Її координує волонтерка, співачка Анжеліка Рудницька.

      " data-title="«Нас багато. Ми різні. Але нас об’єднує спільна мета»">

      «Нас багато. Ми різні. Але нас об’єднує спільна мета»

      У День української писемності та мови студенти різних факультетів Уманського державного педагогічного університету долучилися до написання XVII Радіодиктанту національної єдності.фуф удпу

      З вітальним словом до присутніх звернулася декан факультету української філології, доктор педагогічних наук, професор Коваль В.О.

      З історією виникнення ідеї проведення радіодиктанту, аудиторією та географією його учасників ознайомила кандидат філологічних наук, доцент Січкар С. А.

      Радіодиктант – це дуже простий і доступний кожному жанр колективної творчості. Бо він єднає всіх незалежно від віку, освіти, життєвого досвіду чи соціального статусу. Бо він дарує особливе відчуття причетності до творення спільної справи. Бо писати радіодиктант можна будь-де і будь з ким! Бо радіодиктант змушує наші серця завмирати в унісон на кожному розділовому знакові.

      В Україні його пишуть щороку, починаючи з 2000; зараз він звучить у День української писемності і мови, який відзначається 9 листопада; перші кілька диктантів звучали у травні, до Дня перепоховання Тараса Шевченка. Але диктант – це не сум і не скорбота. Тому дату змінили. Відтоді це стало просто мовним святом (без активної прив’язки до імен світочів української культури): святом стильним, сучасним, демократичним. Ідея виникла після поїздки делегації Українського радіо до Польщі, де тоді якраз відбувалася така акція; але насправді такі диктанти існують у різних країнах… це як Різдво або Новий рік: ідея свята ніби спільна для всіх, але кожен святкує відповідно до своїх традицій. Тому правильно буде говорити про існування міжнародної ідеї, яку кожна країна реалізує по-своєму.

      До речі, теле- й радіодиктанти пишуть французи, і поляки, і китайці… Та український диктант особливий, по-святковому врочистий. За час проведення Всеукраїнського диктанту національної єдності постійно збільшується аудиторія та географія учасників. Десятки тисяч листів надходять з усіх областей України та з-за кордону: Німеччини, Бельгії Великої Британії, Канади, Аргентини, Литви, Норвегії, Польщі, Швеції, Франції, Росії, Білорусі, Молдови, Таїланду. Пишуть люди різного віку і різних професій: школярі і студенти, військові і робітники, пенсіонери і домогосподарки. Пишуть наодинці з приймачем і цілими колективами. Наймолодшому учаснику написання радіодиктанту національної єдності було 2 роки і 3 місяці, найстаршому – 96 років, який писав усі радіодиктанти, починаючи з 2000 року. У 2016 році було 60 переможців.  Кожен охочий може долучитися до акції та написати диктант просто біля приймача. Далі – за бажанням – можна відправити роботу на Українське радіо для перевірки, а можна дочекатися, поки текст з’явиться на сайті чи буде підбито підсумки в прямому ефірі, та перевірити власноруч. До розгляду приймаються лише рукописи. Надсилати можна традиційні, паперові листи, а з 2014 року – і в електронному вигляді. У другому випадку роботу слід відсканувати або сфотографувати.

      Координаторка акції, ведуча спецпроекту «XVII Радіодиктант національної єдності» Аліна Акуленко сказала, що понад п’ять співробітників «Українського радіо», які входять у ревізійну комісію, читатимуть упродовж місяця надіслані радіодиктанти. Вони шукатимуть не помилки у диктанті, а диктанти без помилок. У грудні, до святого Миколая, в ефірі «Українського радіо» оголосять переможців та надішлють їм посилками символічні призи. Цьогоріч це будуть книги. «У класичному диктанті є 10-15 пунктограм, 5 орфограм. У цьому радіодиктанці концентрація пунктограм і орфограм шалена – 47 розділових знаків. Вони всі не авторські, за правилами, але серед є такі, які рідковживані. Це змагання, не може бути аж надто багато переможців. Ні в якому разі не зробіть висновок, що наша нація неграмотна. В усіх країнах, де пишуть диктанти, подібна ситуація», – сказав Олександр Авраменко. Буде також іще одна локація радіодиктанту для бійців та учасників АТО – на Луганщині. Її координує волонтерка, співачка Анжеліка Рудницька.

      16.11.2017

      Переглядів 107