Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною

      11 вересня 2024 року майбутні вчителі української мови й літератури, іноземних мов (польської \ англійської) та зарубіжної літератури (та поки здобувачі вищої освіти, студенти 11, 12, 21 і 22 груп)  разом зі своїми викладачами-наставниками (доцентами Зоєю Комаровою, Галиною Осіпчук, Тетяною Тищенко) відвідали Меморіальний музей-квартиру Надії Суровцової – активної громадської діячки і письменниці, яка проживала в Умані, понад усе любила Україну, мріяла жити і працювати на рідній землі, за що стала жертвою сталінського режиму та поплатилася довгими роками переслідувань, в’язниць і заслань.

      Відвідувачі музею-квартири мали можливість почути розповідь екскурсовода про сильну і нескорену жінку-українку, патріотку свого міста і країни, а також оглянути експозицію, яку представлено двома залами. В одному з них розміщено документи і фото періоду життя й творчості Надії Суровцової, а в іншому відтворено інтер’єр її помешкання.

      Своїми враженнями про відвідини музею-квартири поділилася Анастасія Павленко, студентка 11 групи, яка зазначила: «Під час екскурсії до музею-квартири Надії Віталіївни Суровцової мене вразила атмосфера, що збереглася в цьому місці. Музей розташований у колишній квартирі відомої письменниці, політичної діячки та революціонерки, яка була свідком багатьох ключових подій історії. Інтер’єр кімнат, особисті речі і документи наочно передають дух епохи та відображають життя і діяльність Суровцової. Особливо цікаво було дізнатися про її внесок у культурне й політичне життя того часу». Єлизавета Копилець, студентка 12 групи, написала так: «Я захоплююся поезією. Мені цікаво було дізнатися про письменницю міста, у якому навчаюся. Я вражена тим, яка тяжка доля в цієї неймовірно сильної жінки, що вона, не зважаючи на важкі випробування, змогла жити далі і творити».

      Захопливою подорожжю в минуле міста Умані для філологів стали відвідини ще одного музею, який має назву неМузею «Таємниці будинку Файнштейна» та функціонує не так давно, але вже користується неабиякою популярністю, бо відзначається неординарністю експонатів, таємничою атмосферою і цікавою мандрівкою до старовинної будівлі.

      Галина Любота, студентка 12 групи, після екскурсії сказала: «Мені сподобалося відкривати таємниці будинку Файнштейна. Дуже атмосферне місце, а екскурсовод  (неймовірна жінка!) зацікавлювала нас історіями та різними експонатами, які, до речі, можна було потримати в руках і добре роздивитися».

      Анастасія Павленко, студентка 11 групи, підхопила попередню думку і написала так: «Цей неформальний музей вражає своєю загадковою та містичною атмосферою. Будівля сповнена таємниць, пов’язаних з її історією та попередніми власниками. Кожна кімната захоплює загадковістю й оригінальними матеріалами, які створюють інтригу і заохочують до роздумів. Екскурсія підштовхувала до несподіваних відкриттів, що дозволило поглянути на історію міста Умань по-новому. Також важливу роль відіграла харизматична та професійна екскурсовод, яка зуміла передати атмосферу таємничості і залучити відвідувачів до інтерактивного процесу обміну думками. Її вміння розповідати історії, відчуття гумору та глибокі знання зробили екскурсію незабутньою».

      Валерія Моніч, студентка 12 групи, після екскурсії розповідала: «Мені дуже сподобалося в «Таємниці будинку Файнштейна». Сама обстановка загадкова, таємнича, десь навіть магічна. Цікаво було слухати екскурсовода та думати про те, як гарно жили люди в місті з давньою історією. Тут я змогла відчути себе «леді з минулого». Ці елегантні шляпи, запах лаванди, таємничість… Усе створювало ефект чогось старовинного і невідомого, але такого бажаного. Я завжди хотіла дізнатися та відчути, як-то жити в ті часи, коли дівчата носять гарні капелюхи, грають на фортепіано та говорять про погоду, прогулюючись уманським Хрещатиком».

      Звичайно, філологів не могли не зацікавити в будинку Файнштейна виставка мініатюрних книг і стародруків, наукові і художні книги про історію міста, його вулиць, видатних людей, а також найбільша за розмірами книга про Софіївський парк.


      Дарія Черній, студентка 11 групи, не приховувала, що очікувала на звичайну екскурсію з розповідями про Умань, але після відвідин музеїв визнала: «Я поринула в історію цього загадкового міста і була приємно вражена та здивована його таємницями. І це все завдяки талановитим людям Умані, які захоплені своєю справою, такою корисною для всіх нас». Єлизавета Копилець, студентка 12 групи, також була приємно здивована: «Я не очікувала, що похід до неМузею мене так сильно вразить. Я дізналася багато нового про Умань, про історію міста, який вигляд воно мало раніше. А ще там, у будинку, неймовірно красиво, багато різноманітних фотозон, артефактів, давніх книжок та козацьких речей».

      Дуже приємно, що студентів-першокурсників підтримали другокурсники і долучилися до екскурсії. Студкуратор 12 групи Ульяна Бакута, студентка 22 групи, теж поділилася своїми думками: «Похід до музеїв пройшов вдало і залишив позитивні враження. Експозиції різноманітні та пізнавальні, кожен міг знайти щось цікаве для себе. Атмосфера надзвичайно затишна, вона створювала відчуття мандрівки в часі. Особливо приємно було відвідувати музеї в компанії захоплених і цікавих людей, із якими можна поділитися думками та емоціями. Такі прогулянки дарують не лише нові знання, а й чудові моменти спілкування і взаємодії».
      Мандрівки в часі для наших філологів ще не закінчилися, попереду багато цікавого про Умань та її мешканців, тому щиро запрошуємо студентство факультету долучатися до нових екскурсій, до дивовижних відкриттів та позитивних вражень.

      Зоя КОМАРОВА

      " data-title="Неймовірний екскурсійний день для філологів">

      Неймовірний екскурсійний день для філологів

      Умань цікава своєю історією, культурою і надзвичайними людьми, які творили і продовжують докладати чимало зусиль задля розквіту та збагачення рідної країни. Щорічно на початку жовтня уманці й гості міста вшановують день Умані, тому студенти-філологи завчасно згадують та по-новому вивчають історію міста, яке стало для них місцем навчання і проживання.

      11 вересня 2024 року майбутні вчителі української мови й літератури, іноземних мов (польської \ англійської) та зарубіжної літератури (та поки здобувачі вищої освіти, студенти 11, 12, 21 і 22 груп)  разом зі своїми викладачами-наставниками (доцентами Зоєю Комаровою, Галиною Осіпчук, Тетяною Тищенко) відвідали Меморіальний музей-квартиру Надії Суровцової – активної громадської діячки і письменниці, яка проживала в Умані, понад усе любила Україну, мріяла жити і працювати на рідній землі, за що стала жертвою сталінського режиму та поплатилася довгими роками переслідувань, в’язниць і заслань.

      Відвідувачі музею-квартири мали можливість почути розповідь екскурсовода про сильну і нескорену жінку-українку, патріотку свого міста і країни, а також оглянути експозицію, яку представлено двома залами. В одному з них розміщено документи і фото періоду життя й творчості Надії Суровцової, а в іншому відтворено інтер’єр її помешкання.

      Своїми враженнями про відвідини музею-квартири поділилася Анастасія Павленко, студентка 11 групи, яка зазначила: «Під час екскурсії до музею-квартири Надії Віталіївни Суровцової мене вразила атмосфера, що збереглася в цьому місці. Музей розташований у колишній квартирі відомої письменниці, політичної діячки та революціонерки, яка була свідком багатьох ключових подій історії. Інтер’єр кімнат, особисті речі і документи наочно передають дух епохи та відображають життя і діяльність Суровцової. Особливо цікаво було дізнатися про її внесок у культурне й політичне життя того часу». Єлизавета Копилець, студентка 12 групи, написала так: «Я захоплююся поезією. Мені цікаво було дізнатися про письменницю міста, у якому навчаюся. Я вражена тим, яка тяжка доля в цієї неймовірно сильної жінки, що вона, не зважаючи на важкі випробування, змогла жити далі і творити».

      Захопливою подорожжю в минуле міста Умані для філологів стали відвідини ще одного музею, який має назву неМузею «Таємниці будинку Файнштейна» та функціонує не так давно, але вже користується неабиякою популярністю, бо відзначається неординарністю експонатів, таємничою атмосферою і цікавою мандрівкою до старовинної будівлі.

      Галина Любота, студентка 12 групи, після екскурсії сказала: «Мені сподобалося відкривати таємниці будинку Файнштейна. Дуже атмосферне місце, а екскурсовод  (неймовірна жінка!) зацікавлювала нас історіями та різними експонатами, які, до речі, можна було потримати в руках і добре роздивитися».

      Анастасія Павленко, студентка 11 групи, підхопила попередню думку і написала так: «Цей неформальний музей вражає своєю загадковою та містичною атмосферою. Будівля сповнена таємниць, пов’язаних з її історією та попередніми власниками. Кожна кімната захоплює загадковістю й оригінальними матеріалами, які створюють інтригу і заохочують до роздумів. Екскурсія підштовхувала до несподіваних відкриттів, що дозволило поглянути на історію міста Умань по-новому. Також важливу роль відіграла харизматична та професійна екскурсовод, яка зуміла передати атмосферу таємничості і залучити відвідувачів до інтерактивного процесу обміну думками. Її вміння розповідати історії, відчуття гумору та глибокі знання зробили екскурсію незабутньою».

      Валерія Моніч, студентка 12 групи, після екскурсії розповідала: «Мені дуже сподобалося в «Таємниці будинку Файнштейна». Сама обстановка загадкова, таємнича, десь навіть магічна. Цікаво було слухати екскурсовода та думати про те, як гарно жили люди в місті з давньою історією. Тут я змогла відчути себе «леді з минулого». Ці елегантні шляпи, запах лаванди, таємничість… Усе створювало ефект чогось старовинного і невідомого, але такого бажаного. Я завжди хотіла дізнатися та відчути, як-то жити в ті часи, коли дівчата носять гарні капелюхи, грають на фортепіано та говорять про погоду, прогулюючись уманським Хрещатиком».

      Звичайно, філологів не могли не зацікавити в будинку Файнштейна виставка мініатюрних книг і стародруків, наукові і художні книги про історію міста, його вулиць, видатних людей, а також найбільша за розмірами книга про Софіївський парк.


      Дарія Черній, студентка 11 групи, не приховувала, що очікувала на звичайну екскурсію з розповідями про Умань, але після відвідин музеїв визнала: «Я поринула в історію цього загадкового міста і була приємно вражена та здивована його таємницями. І це все завдяки талановитим людям Умані, які захоплені своєю справою, такою корисною для всіх нас». Єлизавета Копилець, студентка 12 групи, також була приємно здивована: «Я не очікувала, що похід до неМузею мене так сильно вразить. Я дізналася багато нового про Умань, про історію міста, який вигляд воно мало раніше. А ще там, у будинку, неймовірно красиво, багато різноманітних фотозон, артефактів, давніх книжок та козацьких речей».

      Дуже приємно, що студентів-першокурсників підтримали другокурсники і долучилися до екскурсії. Студкуратор 12 групи Ульяна Бакута, студентка 22 групи, теж поділилася своїми думками: «Похід до музеїв пройшов вдало і залишив позитивні враження. Експозиції різноманітні та пізнавальні, кожен міг знайти щось цікаве для себе. Атмосфера надзвичайно затишна, вона створювала відчуття мандрівки в часі. Особливо приємно було відвідувати музеї в компанії захоплених і цікавих людей, із якими можна поділитися думками та емоціями. Такі прогулянки дарують не лише нові знання, а й чудові моменти спілкування і взаємодії».
      Мандрівки в часі для наших філологів ще не закінчилися, попереду багато цікавого про Умань та її мешканців, тому щиро запрошуємо студентство факультету долучатися до нових екскурсій, до дивовижних відкриттів та позитивних вражень.

      Зоя КОМАРОВА

      12.09.2024

      Переглядів 160