Поділитися новиною
У цей день із першокурсниками на практичних заняттях із дисциплін «Старослов’янська мова» і «Практичний курс української мови» працювали досвідчені викладачі – кандидати філологічних наук, доценти Тетяна Тищенко та Вікторія Шиманська.
Різні види робіт, використані доц. Вікторією Шиманською, дали знання здобувачам ОП «Українська мова і література. Англійська мова» про свято розвитку державної мови та його історію, Преподобного Нестора Літописця – послідовника Кирила і Мефодія, творців слов’янської писемності; можливість продемонструвати свої творчі здібності (написали твори за темою «День української писемності та мови – свято єднання нації»); формували патріотичні почуття та утвердили в тому, що українська мова й українськість – це престижно, сучасно й дуже потрібно!
Історія появи писемності на українських землях і причетність до цього старослов’янської мови, роль світочів українського слова минулих епох (І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Олеся Гончара, В. Симоненка та ін.) і наших сучасників для розвитку й збереження української мови – стали предметом дискусій на занятті зі старослов’янської мови для здобувачів ОП «Українська мова і література. Англійська мова» та «Українська мова і література. Польська мова і зарубіжна література». Високій емоційності пари сприяло читання студентами й викладачкою Тетяною Тищенко поезій про велич української мови («як гул століть, як шум віків, як бурі подих»), її невмирущість («яка чума, яка біда косила, а сила знову розцвіла»), її чуттєвість («ну, щоб, здавалося, слова…. А серце б’ється, ожива, як їх почує»), її незалежність і самостійність («діалект…а ми його надишем міццю духу і огнем любови і нестертий слід його запишем самостійно між культурні мови»). Студенти переглянули фільм про одну зі святинь нашого народу – Пересопницьке Євангеліє і дали відповіді на запитання вікторини про неї.
Слова Ліни Костенко про те, що «нації вмирають не від інфаркту – спочатку їм відбирає мову», спонукали задуматися здобувачів про важливість ролі вчителя української мови та літератури для нашого суспільства у справі збереження нації та її коду.
" data-title="В ОБОРОНІ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА КОЖНОГО ДНЯ!">
В ОБОРОНІ УКРАЇНСЬКОГО СЛОВА КОЖНОГО ДНЯ!
У калейдоскопі святкових заходів, які організували і провели викладачі кафедри української мови та методики її навчання (участь у диктанті національної єдності, відкриття Міжнародного конкурсу імені Петра Яцика, проведення лекцій і майстер-класів в Уманському краєзнавчому музеї, участь у конференціях, організованих колегами з інших навчальних закладів та ін.) у День української писемності та мови, знайшлося місце і звичайним навчальним заняттям.
У цей день із першокурсниками на практичних заняттях із дисциплін «Старослов’янська мова» і «Практичний курс української мови» працювали досвідчені викладачі – кандидати філологічних наук, доценти Тетяна Тищенко та Вікторія Шиманська.
Різні види робіт, використані доц. Вікторією Шиманською, дали знання здобувачам ОП «Українська мова і література. Англійська мова» про свято розвитку державної мови та його історію, Преподобного Нестора Літописця – послідовника Кирила і Мефодія, творців слов’янської писемності; можливість продемонструвати свої творчі здібності (написали твори за темою «День української писемності та мови – свято єднання нації»); формували патріотичні почуття та утвердили в тому, що українська мова й українськість – це престижно, сучасно й дуже потрібно!
Історія появи писемності на українських землях і причетність до цього старослов’янської мови, роль світочів українського слова минулих епох (І. Котляревського, Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Олеся Гончара, В. Симоненка та ін.) і наших сучасників для розвитку й збереження української мови – стали предметом дискусій на занятті зі старослов’янської мови для здобувачів ОП «Українська мова і література. Англійська мова» та «Українська мова і література. Польська мова і зарубіжна література». Високій емоційності пари сприяло читання студентами й викладачкою Тетяною Тищенко поезій про велич української мови («як гул століть, як шум віків, як бурі подих»), її невмирущість («яка чума, яка біда косила, а сила знову розцвіла»), її чуттєвість («ну, щоб, здавалося, слова…. А серце б’ється, ожива, як їх почує»), її незалежність і самостійність («діалект…а ми його надишем міццю духу і огнем любови і нестертий слід його запишем самостійно між культурні мови»). Студенти переглянули фільм про одну зі святинь нашого народу – Пересопницьке Євангеліє і дали відповіді на запитання вікторини про неї.
Слова Ліни Костенко про те, що «нації вмирають не від інфаркту – спочатку їм відбирає мову», спонукали задуматися здобувачів про важливість ролі вчителя української мови та літератури для нашого суспільства у справі збереження нації та її коду.
Переглядів 406