Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною

      Завдяки ентузіазму Тетяни Григорівни, студенти Вінницького коледжу давно знають і люблять книжки Марини Павленко. І ось тепер випала нагода зустрітись особисто.
      Актова зала коледжу була наповнена уважними слухачами. І розмова цікава, емоційна і змістовна. Про актуальність читання, про художнє слово, про сучасну шкільну програму, про незаангажований погляд на класиків тощо.
      Особливо трепетно відгукувалася Марина Степанівна про своїх батьків – Степана та Ольгу Павленків, від яких і “заразилася” любов’ю до Слова на все життя. Гарно сприймалися зачитані нею уривки з творів Степана Онисимовича й Ольги Петрівни, зокрема й про розмаїття й “ненудність” нашої мови.
      “Не дуже люблю читати, але після зустрічі з Мариною Павленко змінила свою думку”, “Тепер неодмінно прочитаю щось із книжок Марини Павленко” та ін. – ось які відгуки можна було прочитати після зустрічі на сторінках слухачок в “Інстаграм”. Здається, це вже непоганий результат, хіба не так?
      " data-title="Поетична осінь триває">

      Поетична осінь триває

      Нещодавно з ініціативи викладача-методиста Вінницького гуманітарно-педагогічного коледжу, відмінника освіти України Тетяни Григорівни Омелянчик у Вінницькому педколеджі відбулася творча зустріч із доцентом кафедри української літератури, українознавства та методики їх викладання, членом Національної спілки письменників України Мариною Степанівною Павленко.

      Завдяки ентузіазму Тетяни Григорівни, студенти Вінницького коледжу давно знають і люблять книжки Марини Павленко. І ось тепер випала нагода зустрітись особисто.
      Актова зала коледжу була наповнена уважними слухачами. І розмова цікава, емоційна і змістовна. Про актуальність читання, про художнє слово, про сучасну шкільну програму, про незаангажований погляд на класиків тощо.
      Особливо трепетно відгукувалася Марина Степанівна про своїх батьків – Степана та Ольгу Павленків, від яких і “заразилася” любов’ю до Слова на все життя. Гарно сприймалися зачитані нею уривки з творів Степана Онисимовича й Ольги Петрівни, зокрема й про розмаїття й “ненудність” нашої мови.
      “Не дуже люблю читати, але після зустрічі з Мариною Павленко змінила свою думку”, “Тепер неодмінно прочитаю щось із книжок Марини Павленко” та ін. – ось які відгуки можна було прочитати після зустрічі на сторінках слухачок в “Інстаграм”. Здається, це вже непоганий результат, хіба не так?
      07.11.2018

      Переглядів 119