Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною
      Різні підходи до номінації діалектних словників

      Досвід викладацької роботи на факультеті в обох доценток чималий, однак поєднати професійні знання і педагогічну майстерність на занятті з українського словникарства спробували вперше, що було виправдано темою і метою лекції «Діалектні та жаргонні словники».

      Слухачі лекції

      Ідея спільного проведення заняття виникла у зв’язку з тим, що Тетяна Миколаївна є знаною в Україні і за її межами дослідницею української діалектної мови та укладачкою діалектних словників, зокрема таких, як «Лексика бджільництва Східного Поділля» (2008), «Східноподільський родильний обряд: лексикографічний і текстовий опис» (2013), «Матеріали до словника східноподільських говірок» (2022).

      Під її керівництвом укладанням тематичних діалектних словників займалися здобувачі вищої освіти та аспіранти. Зокрема, друком вийшли «Словник назв одягу та взуття у східноподільських говірках» Ганни Березовської, «Лексика традиційного різьблення Уманщини» Владислави Швець.

       

       

      Хто, як не дослідниця діалектів та укладачка словників, зміг би розповісти краще про історію української територіальної лексикографії, її сучасні досягнення, про різновиди діалектних словників, особливості їх побудови і найговніше – поділитися методикою укладання діалектного словничка власної говірки.

      Словник Гаврила Шила

      Доповідь Тетяни Миколаївни була одночасно і науково обґрунтованою, і цікавою, бо з таким захопленням про напрацювання своїх колег-діалектологів, про історію створення кожного словника, особливості реєстрових слів і побудови словникових статей може розповідати тільки та людина, яка захоплена діалектологією та зацікавлена в досягненнях української лексикографії.

       

       

      Формат бінарної лекції дозволив лекторкам доповнювати інформаційний матеріал, налагоджувати рефлексію зі слухачами, залучати їх до дискусії та  обговорення проблемних питань.

      Цікавим фрагментом заняття був час запитань і відповідей, коли Тетяну Миколаївну попросили прокоментувати слова французького філософа і мовознавця Е. Літтре, який закликав не братися за створення словників, бо вони потребують усього життя. Тоді лекторка дуже оригінально відповіла, поділившись із здобувачками своїми планами на майбутнє: видати вже укладений словник і продовжувати роботу над створенням нових лексиконів.  Тому логічним завершенням лекції був заклик «Беріться за створення словників!» і висновок про те, що українська лексикографія потребує молодих дослідників, укладачів словників, бо ці «музеї слів» знайдуть місце для всіх лексем української мови.

      Зоя Комарова

      " data-title="Поєднуємо досвід для забезпечення якості викладання">

      Поєднуємо досвід для забезпечення якості викладання

      10 квітня 2024 року викладачки кафедри української мови та методики її навчання, доценти Зоя Комарова і Тетяна Тищенко, провели бінарну лекцію з навчальної дисципліни «Українське словникарство» для здобувачів освітньої програми «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (польська))».

      Різні підходи до номінації діалектних словників

      Досвід викладацької роботи на факультеті в обох доценток чималий, однак поєднати професійні знання і педагогічну майстерність на занятті з українського словникарства спробували вперше, що було виправдано темою і метою лекції «Діалектні та жаргонні словники».

      Слухачі лекції

      Ідея спільного проведення заняття виникла у зв’язку з тим, що Тетяна Миколаївна є знаною в Україні і за її межами дослідницею української діалектної мови та укладачкою діалектних словників, зокрема таких, як «Лексика бджільництва Східного Поділля» (2008), «Східноподільський родильний обряд: лексикографічний і текстовий опис» (2013), «Матеріали до словника східноподільських говірок» (2022).

      Під її керівництвом укладанням тематичних діалектних словників займалися здобувачі вищої освіти та аспіранти. Зокрема, друком вийшли «Словник назв одягу та взуття у східноподільських говірках» Ганни Березовської, «Лексика традиційного різьблення Уманщини» Владислави Швець.

       

       

      Хто, як не дослідниця діалектів та укладачка словників, зміг би розповісти краще про історію української територіальної лексикографії, її сучасні досягнення, про різновиди діалектних словників, особливості їх побудови і найговніше – поділитися методикою укладання діалектного словничка власної говірки.

      Словник Гаврила Шила

      Доповідь Тетяни Миколаївни була одночасно і науково обґрунтованою, і цікавою, бо з таким захопленням про напрацювання своїх колег-діалектологів, про історію створення кожного словника, особливості реєстрових слів і побудови словникових статей може розповідати тільки та людина, яка захоплена діалектологією та зацікавлена в досягненнях української лексикографії.

       

       

      Формат бінарної лекції дозволив лекторкам доповнювати інформаційний матеріал, налагоджувати рефлексію зі слухачами, залучати їх до дискусії та  обговорення проблемних питань.

      Цікавим фрагментом заняття був час запитань і відповідей, коли Тетяну Миколаївну попросили прокоментувати слова французького філософа і мовознавця Е. Літтре, який закликав не братися за створення словників, бо вони потребують усього життя. Тоді лекторка дуже оригінально відповіла, поділившись із здобувачками своїми планами на майбутнє: видати вже укладений словник і продовжувати роботу над створенням нових лексиконів.  Тому логічним завершенням лекції був заклик «Беріться за створення словників!» і висновок про те, що українська лексикографія потребує молодих дослідників, укладачів словників, бо ці «музеї слів» знайдуть місце для всіх лексем української мови.

      Зоя Комарова

      15.04.2024

      Переглядів 103