Поділитися новиною

Війна в Афганістані – збройний конфлікт, у якому брали участь урядові війська Афганістану й СРСР проти повстанських груп моджахедів. Розпочалась у грудні 1979 року нападом спецпідрозділів КДБ СРСР на президентський палац у Кабулі і вбивством президента країни Хафізулли Аміна і його оточення та введенням у країну «обмеженого контингенту» Радянської Армії. За офіційними радянськими даними, війна тривала до виведення радянських військ 15 лютого 1989 року.

За міжнародними даними, в результаті цієї війни загинуло близько 1,5 млн., або 10% тодішнього населення країни. Радянські втрати становили близько 15 тисяч військовослужбовців.

За статистикою, у війні загинуло 2 378 українців. 72 вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили в полон. Поранення отримало більше 8 тис. українців, із них 4 687 повернулися додому інвалідами. Майже 3 тисячі матерів утратили своїх синів. Півтисячі жінок стали вдовами, 711 дітей – сиротами.

Студенти факультету долучилися до міського заходу, присвяченого 30-й річниці виведення військ СРСР з Афганістану. Цей захід спонукав студентку 13 групи Вікторію Заячковську до написання вірша про земляків, які пройшли через горнило радянсько-афганської війни:

Мій воїне, не спиш ти знову?

І… щось в руках тримаєш?

Тихенько молитву промовив

І палко в руці щось стискаєш…

Ти думаєш, ніхто не знає і не баче,

Що фото сина і дружини,

Яка щоночі над колискою плаче,

Стискаєш біля серця, України сину!?

Лишень не плач! У небо глянь!

Твої брати на тебе споглядають –

Не падай на коліна – встань:

Тебе дружина з сином у воріт чекають!