Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною

      Війна в Афганістані – збройний конфлікт, у якому брали участь урядові війська Афганістану й СРСР проти повстанських груп моджахедів. Розпочалась у грудні 1979 року нападом спецпідрозділів КДБ СРСР на президентський палац у Кабулі і вбивством президента країни Хафізулли Аміна і його оточення та введенням у країну «обмеженого контингенту» Радянської Армії. За офіційними радянськими даними, війна тривала до виведення радянських військ 15 лютого 1989 року.

      За міжнародними даними, в результаті цієї війни загинуло близько 1,5 млн., або 10% тодішнього населення країни. Радянські втрати становили близько 15 тисяч військовослужбовців.

      За статистикою, у війні загинуло 2 378 українців. 72 вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили в полон. Поранення отримало більше 8 тис. українців, із них 4 687 повернулися додому інвалідами. Майже 3 тисячі матерів утратили своїх синів. Півтисячі жінок стали вдовами, 711 дітей – сиротами.

      Студенти факультету долучилися до міського заходу, присвяченого 30-й річниці виведення військ СРСР з Афганістану. Цей захід спонукав студентку 13 групи Вікторію Заячковську до написання вірша про земляків, які пройшли через горнило радянсько-афганської війни:

                                                                                 Мій воїне, не спиш ти знову?

                                                                                 І… щось в руках тримаєш?

                                                                                 Тихенько молитву промовив

                                                                                 І палко  в руці щось  стискаєш…

                                                                                 Ти думаєш, ніхто не знає і не баче,

                                                                                 Що фото сина і дружини,

                                                                                 Яка щоночі над колискою плаче,

                                                                                 Стискаєш біля серця, України сину!?

                                                                                 Лишень не плач! У небо глянь!

                                                                                 Твої брати на тебе споглядають –

                                                                                 Не падай на коліна – встань:

                                                                                 Тебе дружина з сином у воріт чекають!

       

      Пам’ятаймо тих, хто пережив цю війну, тих, хто не дожив, не доспівав, не докохав…

       

       

      " data-title="Присвячується землякам, які пройшли через горнило радянсько-афганської війни">

      Присвячується землякам, які пройшли через горнило радянсько-афганської війни

      15 лютого 1989 року –  день виведення радянських військ із Афганістану…

      Війна в Афганістані – збройний конфлікт, у якому брали участь урядові війська Афганістану й СРСР проти повстанських груп моджахедів. Розпочалась у грудні 1979 року нападом спецпідрозділів КДБ СРСР на президентський палац у Кабулі і вбивством президента країни Хафізулли Аміна і його оточення та введенням у країну «обмеженого контингенту» Радянської Армії. За офіційними радянськими даними, війна тривала до виведення радянських військ 15 лютого 1989 року.

      За міжнародними даними, в результаті цієї війни загинуло близько 1,5 млн., або 10% тодішнього населення країни. Радянські втрати становили близько 15 тисяч військовослужбовців.

      За статистикою, у війні загинуло 2 378 українців. 72 вважаються зниклими безвісти або тими, що потрапили в полон. Поранення отримало більше 8 тис. українців, із них 4 687 повернулися додому інвалідами. Майже 3 тисячі матерів утратили своїх синів. Півтисячі жінок стали вдовами, 711 дітей – сиротами.

      Студенти факультету долучилися до міського заходу, присвяченого 30-й річниці виведення військ СРСР з Афганістану. Цей захід спонукав студентку 13 групи Вікторію Заячковську до написання вірша про земляків, які пройшли через горнило радянсько-афганської війни:

                                                                                 Мій воїне, не спиш ти знову?

                                                                                 І… щось в руках тримаєш?

                                                                                 Тихенько молитву промовив

                                                                                 І палко  в руці щось  стискаєш…

                                                                                 Ти думаєш, ніхто не знає і не баче,

                                                                                 Що фото сина і дружини,

                                                                                 Яка щоночі над колискою плаче,

                                                                                 Стискаєш біля серця, України сину!?

                                                                                 Лишень не плач! У небо глянь!

                                                                                 Твої брати на тебе споглядають –

                                                                                 Не падай на коліна – встань:

                                                                                 Тебе дружина з сином у воріт чекають!

       

      Пам’ятаймо тих, хто пережив цю війну, тих, хто не дожив, не доспівав, не докохав…

       

       

      18.02.2019

      Переглядів 152