Рекордне засідання літоб’єднання

З приємністю повідомляємо, що, попри карантинні обмеження, чергове засідання університетського літоб’єднання імені Миколи Бажана – відбулось! І не лише відбулось, але й багато в чому стало рекордним!

По-перше, вперше з часів заснування воно пройшло в режимі онлайн. Так, упродовж 11 квітня у всіх охочих на сторінці літоб’єднання у Фейсбуці, створеною учасницею літоб’єднання Настею Кириленко, була нагода поділитися власною творчістю та оцінити інших.

По-друге, за багато часу мовчання обізвались ті учасники, які вже давно випустилися з університету, роз’їхалисья по світу і, відповідно, не могли відвідувати заняття. Ми знову почули Костю Тютюнника (він же – Тау Каппа), Сніжану Шутко, Юлю Гончар, Тетяну Кравець, Анастасію Яніну, Аллу Чухрій, Інну Панчук! Це було так приємно!

По-друге, деякі поети, а саме Сніжана Шутко, Артем Гончарук, Віка Капуловська, Наталя Кучеренко, – цього разу вперше продемонстрували свою прозу!

По-третє, учасниця Віка Капуловська дебютувала з авторською піснею, і це в неї вийшло неперевершено!!!

По-четверте, засідання виявилося рекордним не тільки у просторі, але й у часі, адже тривало аж 15 годин! Настя Кириленко, яке все це публікувала, і керівниця літоб’єднання Марина Степанівна Павленко, яка одразу давала свої відгуки, аж заморились за такий довгий «робочий день», але то була щаслива втома!

Понад 20 неповторних авторів поділилися своєю творчістю. П’ятеро з них забажали залишитись невідомими, проте деяких «викрити» нам усе ж вдалось! Зокрема – нашу випускницю Тетяну Кравець (Куць), яка спершу соромилась назватись, але її впізнали за стилем і за прекрасними творами і – «розшифрували».

І ще розкриємо тут один секрет: однією з «анонімів» була… Настина мама (шановна Олесю Кириленко, не читайте цього речення, будь ласка)! Але біля якого саме тексту – уже здогадуйтеся самі!

Попри те, що тільки Артем Гончарук та Софія Кримовська виконали домашнє завдання, тексти всіх інших авторів теж справили враження і отримали багато схвальних коментарів та репостів. А це, крім вище згаданих, і Дар’я Данилко, і Сергій Мовчан, і Наталя Кучеренко, і Надія Мельник, і Настя Кириленко, і Софія Терлецька, і Нікіта Куземко.

Наша випускниця, відома письменниця й науковиця Юлія Гончар навіть записала спеціально для нас свої вірші на «youtube»!

Найбільшу популярність здобув допис Крістіни Гонти з її віршем «Мурчик»: аж 403 перегляди, 9 поширень та 17 коментарів!

Опубліковані тексти коментувати тут не будемо: кожен може прочитати їх на сторінці літоб’єднання ось тут 

і поставити під ними своє «сердечко».

Сторінку за вчорашній день переглянули аж 472 користувачі!

Наша випускниця Інна Панчук, як і колись на засіданнях, ділилась не власною творчістю, а теплом душі й відгуками про опубліковані тексти. А ще вона залишила такий відгук на своїй сторінці: «Марино Степанівно, дякую за запрошення. За те, що маю змогу ще раз побувати на нашому літоб’єднанні, поринути у творчість, у прекрасне, у цей карантинний день. Радує, що в нас такі творчі студенти, випускники… Таня Тищук Маснюк, Тетяна Рашкован, Олена Запорожець, Алла Чухрій, Альона Лукачук, Людмила Лотецька, Анастасія Яніна… Бажаю їм не зупинятися, творити та досягати поставлених цілей! А також ще раз хочу подякувати нашим викладачам за те, що наші студентські роки пролетіли весело, творчо та креативно. Ех, повернути б час…»

Окремо хочеться подякувати Насті Кириленко, яка, з допомогою Віки Капуловської, була «добрим ангелом» усього цього заходу і модератором сторінки. Вона ж, до речі, й зробила і «зоряний» колаж «з аватарок авторів», який ілюструє цю новину.

«За традицією, пропонуємо подякувати один одному гучними оплесками, ви усі величезні молодці! – написала Настя у підсумку до проведеного засідання. – Тепер час оголосити домашнє завдання для наступного засідання. Отож, наступна тема, вона ж і наше д/з, – “Про що я мовчу”».

Нарешті, ще один відгук, уже від чудової Наталі Кучеренко:

«Упродовж карантину можна не лише робити пари, а ще й насолоджуватися словом. Це нам укотре довели члени літоб’єднання, яке сьогодні відбувалося в онлайн форматі. Я щораз дивуюся, скільки ж у нашому університеті талановитих людей! Іноді просто губишся в словах, бо що не вірш – то історія, що заслуговує, як мінімум, на аплодисменти.

Дякую всім і кожному за настрій, захват, і за поезію, яка полонить!»

Що ж до віртуальності засідання, то, хоч і дуже сподіваємось зустрітися нарешті «віч-на-віч», але й від такого успішного і зручного формату відмовлятися не будемо. Автори й далі зможуть публікувати й обговорювати свої твори на вказаній сторінці, а з часом повторимо таку онлайн-спробу, бо ну дуже вже цікаво й захопливо!