Поділитися новиною
Студенти 34 групи факультету української філології (ОП «Середня освіта (Українська мова і література). Журналістика), як і всі інші студенти, намагаються не відставати від навчального процесу, працюючи самостійно під віддаленим керівництвом викладачів, у дистанційному режимі. Як їм це вдається, вони розповідають самі.
Тетяна Міщенко: «Дистанційне навчання стало викликом для багатьох. У наш час технологій таке навчання досить зручне, але не завжди!
Величезним його плюсом є постійне перебування вдома ( для нас студентів, які не постійно мали змогу поїхати додому – це чудово). Не потрібно зранку прокидатися і бігти на навчання, ну хіба що в сусідню кімнату. Увімкнула ноутбук – і ти вже на парі.
Але не все так добре, як на перший погляд здається.
Зрозуміло, що для дистанційного навчання потрібні і додаткові ресурси, включаючи комп’ютер, ноутбук або хороший гаджет, Інтернет (який не дуже дружить із сільськими місцевостями), але не у всіх є такі можливості і такі ресурси.
Мінус дистанційного навчання в тому, що система часто перевантажена, можуть траплятися різні казуси, яких ти не очікуєш, що досить впливає на нервову систему, але нічого, впораємося!
Дуже не вистачає живого спілкування, особливо коли вас у групі шестеро і вас в будь-якому випадку запитають, і не раз! Хочеться трішки дискусій!»
Анастасія Баришнікова: «Незважаючи на те, що ми зараз усі вдома, пари ніхто не скасовував. Досить дивно було спочатку робити завдання у незвичних умовах, але це будо і цікаво. Ми з одногрупниками на постійному зв’язку, обговорюємо теми і завдання, мені здається, навіть більше, ніж в університеті.
Зовсім інша атмосфера заняття. Особисто я проводжу свої пари зі смачним какао та печивом. Домашнє навчання може бути дуже веселим, а головне, – не менш якісним. Для того, щоб наше навчання було веселим, ми домовились одягати кумедні піжамки, погодьтесь, такого навчання у нас ще не було.
Ми слідкуємо за дотриманням гігієни один одного, обробляємо клавіатуру та руки. Треба розуміти, що дистанційне навчання – це, перш за все, заради нашого з вами здоров’я, але й це питання кожного з нас, як ми креативно організуємось і скільки позитиву вкладемо. Тож ставмось до всього з позитивом!!!»
Тож побажаємо викладачам і студентам здоров’я, сил, натхнення у нашій спільній роботі, а ще надії на те, що скоро побачимося у стінах нашого університету, де зможемо працювати ще більш плідно!
Реалії дистанційного навчання, або Як студенти скучили за парами в аудиторіях!
В умовах карантину дистанційне навчання для студенів Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини стало єдиною можливістю продовжувати здобувати знання, не наражаючись на ризики для здоров’я.
Студенти 34 групи факультету української філології (ОП «Середня освіта (Українська мова і література). Журналістика), як і всі інші студенти, намагаються не відставати від навчального процесу, працюючи самостійно під віддаленим керівництвом викладачів, у дистанційному режимі. Як їм це вдається, вони розповідають самі.
Тетяна Міщенко: «Дистанційне навчання стало викликом для багатьох. У наш час технологій таке навчання досить зручне, але не завжди!
Величезним його плюсом є постійне перебування вдома ( для нас студентів, які не постійно мали змогу поїхати додому – це чудово). Не потрібно зранку прокидатися і бігти на навчання, ну хіба що в сусідню кімнату. Увімкнула ноутбук – і ти вже на парі.
Але не все так добре, як на перший погляд здається.
Зрозуміло, що для дистанційного навчання потрібні і додаткові ресурси, включаючи комп’ютер, ноутбук або хороший гаджет, Інтернет (який не дуже дружить із сільськими місцевостями), але не у всіх є такі можливості і такі ресурси.
Мінус дистанційного навчання в тому, що система часто перевантажена, можуть траплятися різні казуси, яких ти не очікуєш, що досить впливає на нервову систему, але нічого, впораємося!
Дуже не вистачає живого спілкування, особливо коли вас у групі шестеро і вас в будь-якому випадку запитають, і не раз! Хочеться трішки дискусій!»
Анастасія Баришнікова: «Незважаючи на те, що ми зараз усі вдома, пари ніхто не скасовував. Досить дивно було спочатку робити завдання у незвичних умовах, але це будо і цікаво. Ми з одногрупниками на постійному зв’язку, обговорюємо теми і завдання, мені здається, навіть більше, ніж в університеті.
Зовсім інша атмосфера заняття. Особисто я проводжу свої пари зі смачним какао та печивом. Домашнє навчання може бути дуже веселим, а головне, – не менш якісним. Для того, щоб наше навчання було веселим, ми домовились одягати кумедні піжамки, погодьтесь, такого навчання у нас ще не було.
Ми слідкуємо за дотриманням гігієни один одного, обробляємо клавіатуру та руки. Треба розуміти, що дистанційне навчання – це, перш за все, заради нашого з вами здоров’я, але й це питання кожного з нас, як ми креативно організуємось і скільки позитиву вкладемо. Тож ставмось до всього з позитивом!!!»
Тож побажаємо викладачам і студентам здоров’я, сил, натхнення у нашій спільній роботі, а ще надії на те, що скоро побачимося у стінах нашого університету, де зможемо працювати ще більш плідно!
Переглядів 255
