Слава наздогнала, або Поетичні сюрпризи

Уже не один рік минув відтоді, як керівник університетського літоб’єднання Марина Степанівна Павленко надіслала добірку найкращих студентських поезій у поважний обласний спілчанський часопис «Холодний Яр».

І ось нарешті добірка  вийшла!

Попри те, що більшість авторів (а їх у збірнику цілих 13) уже закінчили наш університет і розлетілись по світу, було докладено максимальних зусиль (тут особлива подяка 5-курсниці Олені Мельниченко), щоб авторські примірники таки ж «знайшли своїх героїв».

«Дивна і доволі приємна несподіванка сьогоднішнього дня! – озивається на своїй сторінці в мережі одна з учасниць літоб’єднання Катя Прилипко. – Часопис “Холодний яр” Черкаської обласної організації Національної спілки письменників України. І в ньому дивним чином моїх аж 15 поетичних порухів душі… Скільки спогадів і навіть ностальгії…
ДЯКУЮ щиро рідному навчальному закладу – Уманському педуніверситету, який і після випуску не забуває своїх студентів, особливо – Марині Павленко: за незабутні засідання літературної студії і можливість давати міцні крила своєму натхненню! Ось такі бувають сюрпризи в житті!»

А ще хотілося б відзначити, що добірка нітрохи не застаріла: навпаки, показала, що справжня поезія – вічна. Марина Степанівна залюбки зачитувала вірші студентам, а ті захоплювались: «Як? Невже це наші так уміють?»

А вміють же!

На завершення – поезія згаданої вище Каті Прилипко:

* * *
“Я ув’язнена коханням!” –
Ось воно, моє зізнання.
Я – злочинець. Визнаю.
Бо – кохаю. Бо – люблю!

Розгляд справи. Суд іде.
Зараз вирок прогуде…

…Секретар ховає вічі:
-Ви ув’язнені!..
Довічно!