Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною
      На цім крилі до тебе примайну, 

      На тім приляжу, цим крилом укриюсь,

      А те, залітане, надламане, утну. Багатокрилість.

      Залітане! Залатаних – нема! Нема залежаних, а є лиш незалежні…

      12 лютого 2017 року на факультеті української філології відбулася зустріч із видатним українським письменником, мовознавцем, просвітянином, громадським діячем, членом Національної спілки письменників України, лауреатом премій імені Павла Тичини, Костянтина Паустовського, Тараса Мельничука, неперевершеним майстром слова –  Олексою Сергійовичем Різниченком. На творчу зустріч зібралася ціла аудиторія зацікавлених студентів і викладачів, серед яких були і студенти ІІ курсу 21, 26 груп факультету української філології (куратор – ст. викладач Ревук Ю. О.).

      Протягом зустрічі Олекса Сергійович декламував власні вірші, розповідав про своє минуле, про цікаві випадки з життя, а також про те, як творилася його поезія. Письменник також представив свої роздуми про нашу рідну мову, про її багатство і красу та презентував свої книги. Студенти з величезним задоволенням слухали розповідь митця, дивувалися його пам’яті та глибоким знанням.

      Особливо припала до душі слухачам лірика автора, і за кожним новим віршем присутні чекали наступного. Тишу порушували лише гучні оплески, які лунали після кожного прочитаного твору.

      Творчість Олекси Різниченка надзвичайно цікава і захоплююча, пронизана душевністю, правдивістю та патріотизмом. Його мовознавчі твори «Складівниця», «Одноримки (словник омонімів та схожословів)», «Спадщина тисячоліть. Чим наша мова багатша за інші?» є новим словом у вивченні української мови, адже Олекса Сергійович належить до плеяди тих поетів, які не лише ґрунтовно досліджують невичерпну «складівницю української мови», але й формують та мистецьки збагачують її, полишаючи по собі найдовершеніші вияви мистецтва одухотвореного слова.

      Вишукано мистецьке володіння словом, знання пракореневої суті рідної мови, прагнення глибинно пізнавати ретроспективу кожного явища, кожного національного обряду, кожного витвору пісенної спадщини – усе це дозволяє Олексі Різниченку не просто римувати слова, а чаклунно нанизувати їх на певну ідею, на душевне озаріння, на ще одне проникнення у минувшину України – нелітописну, літописно замовчувану або й покручно перекручувану. Якого тематичного шару в творчості його не торкніться, на які смислові обрії не вийдіть – скрізь зустрінетеся зі словесним чародійством:

       А вечорами

      навколо мами

      сідали доні із вишивками.

      І рушнички ті,

      і сорочки ті,

      в дівочі літа з любов’ю шиті,

      з любов’ю ткані

      і вишивані –

      на посаг в скрині завчасно дбані…

      Студенти щирими оплесками подякували гостю за цікаву розмову. Вони скористалися нагодою отримати автограф митця, поставити йому запитання та сфотографуватися з ним на згадку.

      " data-title="Творча зустріч з письменником Олексою Сергійовичем Різниченком">

      Творча зустріч з письменником Олексою Сергійовичем Різниченком

      На цім крилі до тебе примайну, 

      На тім приляжу, цим крилом укриюсь,

      А те, залітане, надламане, утну. Багатокрилість.

      Залітане! Залатаних – нема! Нема залежаних, а є лиш незалежні…

      12 лютого 2017 року на факультеті української філології відбулася зустріч із видатним українським письменником, мовознавцем, просвітянином, громадським діячем, членом Національної спілки письменників України, лауреатом премій імені Павла Тичини, Костянтина Паустовського, Тараса Мельничука, неперевершеним майстром слова –  Олексою Сергійовичем Різниченком. На творчу зустріч зібралася ціла аудиторія зацікавлених студентів і викладачів, серед яких були і студенти ІІ курсу 21, 26 груп факультету української філології (куратор – ст. викладач Ревук Ю. О.).

      Протягом зустрічі Олекса Сергійович декламував власні вірші, розповідав про своє минуле, про цікаві випадки з життя, а також про те, як творилася його поезія. Письменник також представив свої роздуми про нашу рідну мову, про її багатство і красу та презентував свої книги. Студенти з величезним задоволенням слухали розповідь митця, дивувалися його пам’яті та глибоким знанням.

      Особливо припала до душі слухачам лірика автора, і за кожним новим віршем присутні чекали наступного. Тишу порушували лише гучні оплески, які лунали після кожного прочитаного твору.

      Творчість Олекси Різниченка надзвичайно цікава і захоплююча, пронизана душевністю, правдивістю та патріотизмом. Його мовознавчі твори «Складівниця», «Одноримки (словник омонімів та схожословів)», «Спадщина тисячоліть. Чим наша мова багатша за інші?» є новим словом у вивченні української мови, адже Олекса Сергійович належить до плеяди тих поетів, які не лише ґрунтовно досліджують невичерпну «складівницю української мови», але й формують та мистецьки збагачують її, полишаючи по собі найдовершеніші вияви мистецтва одухотвореного слова.

      Вишукано мистецьке володіння словом, знання пракореневої суті рідної мови, прагнення глибинно пізнавати ретроспективу кожного явища, кожного національного обряду, кожного витвору пісенної спадщини – усе це дозволяє Олексі Різниченку не просто римувати слова, а чаклунно нанизувати їх на певну ідею, на душевне озаріння, на ще одне проникнення у минувшину України – нелітописну, літописно замовчувану або й покручно перекручувану. Якого тематичного шару в творчості його не торкніться, на які смислові обрії не вийдіть – скрізь зустрінетеся зі словесним чародійством:

       А вечорами

      навколо мами

      сідали доні із вишивками.

      І рушнички ті,

      і сорочки ті,

      в дівочі літа з любов’ю шиті,

      з любов’ю ткані

      і вишивані –

      на посаг в скрині завчасно дбані…

      Студенти щирими оплесками подякували гостю за цікаву розмову. Вони скористалися нагодою отримати автограф митця, поставити йому запитання та сфотографуватися з ним на згадку.

      14.02.2018

      Переглядів 118