Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною

      Попри те, що дійство відбувалось в онлайн-форматі, модераторка Марина Павленко пообіцяла, що такий спосіб проведення матиме свої переваги, і це справді сталось.

      Але почнемо з того, що відкрила захід заступник декана Ірина Семенівна Гонца, сказавши теплі слова про Наталю й переказавши їй вітання від декана, професора Валентини Олександрівни Коваль.

      Потім Наталя Кучеренко розповіла, як творилася збірка, пояснила, чому така назва і зачитала кілька поезій.

      Далі слово мала Наталина мама Любов Дмитрівна, яка розповіла чимало цікавих подробиць про Наталине дитинство і вдачу.

      Вдалося впросити до слова й бабусю Катерину Олексіївну, і це було дуже безпосередньо, мило і зворушливо.

      Після того Наталині вірші декламували студенти Марина Зарудняк, Дарія Черах і Настя Петренко. Поділились вони і власними поезіями.

      Вразила присутніх пісня Віки Капуловської, написана на слова героїні дійства.

      Магістрант, теж учасник літоб’єднання Артем Гончарук, серед іншого, розповів про те, як він уперше зустрів Наталю.

      Кумедним моментом (і це була також одна з обіцяних переваг онлайн-формату) була «участь» у читанні вірша Наталі Кучеренко її песика Бусі, який дуже гарно й гідно позував на камеру.

      Приємним подарунком для авторки стала ще одна пісня на її слова, яку створив Василь Семенчук і виконав разом з Анною Олександрівною Поліщук.

      Тепле слово про Наталю сказали завкафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Наталія Петрівна Сивачук, викладачі Валентина Анатоліївна Гончарук, Тетяна Володимирівна Лопушан, Василь Вікторович Денисюк, Оксана Юріївна Денисюк.

      Тетяна Миколаївна Тищенко висловила свою підтримку, написавши в чаті. Між іншим, інші присутні теж висловлювали в чаті свої емоції, і це була ще одна перевага такого формату.

      Заступник декана з виховної роботи Наталія Сергіївна Осіпенко зробила цілу мінірецензію збірки і дуже тепло розповіла про Наталю Кучеренко.

      На завершення Ірина Семенівна Гонца потішила неймовірним сюрпризом: деканат вирішив придбати в Наталі кілька збірок для місцевих бібліотек. Що може бути кращим подарунком для автора (та й для бібліотек також)?

      Наталя Кучеренко подякувала всім і зачитала на прощання поезії, присвячені своїм батькам, чим до сліз усіх розчулила.

      Вітаємо нашу авторку й зичимо їй нових звершень, нових книжок, нових читачів і нових презентацій!

      " data-title="Відбулася презентація поетичної збірки Наталі Кучеренко">

      Відбулася презентація поетичної збірки Наталі Кучеренко

      Книжка «Читати душу і не знати мов» магістрантки факультету української філології, учасниці університетського літоб’єднання імені Миколи Бажана Наталі Кучеренко нарешті діждалася своєї презентації, яка все відкладася через карантин.

      Попри те, що дійство відбувалось в онлайн-форматі, модераторка Марина Павленко пообіцяла, що такий спосіб проведення матиме свої переваги, і це справді сталось.

      Але почнемо з того, що відкрила захід заступник декана Ірина Семенівна Гонца, сказавши теплі слова про Наталю й переказавши їй вітання від декана, професора Валентини Олександрівни Коваль.

      Потім Наталя Кучеренко розповіла, як творилася збірка, пояснила, чому така назва і зачитала кілька поезій.

      Далі слово мала Наталина мама Любов Дмитрівна, яка розповіла чимало цікавих подробиць про Наталине дитинство і вдачу.

      Вдалося впросити до слова й бабусю Катерину Олексіївну, і це було дуже безпосередньо, мило і зворушливо.

      Після того Наталині вірші декламували студенти Марина Зарудняк, Дарія Черах і Настя Петренко. Поділились вони і власними поезіями.

      Вразила присутніх пісня Віки Капуловської, написана на слова героїні дійства.

      Магістрант, теж учасник літоб’єднання Артем Гончарук, серед іншого, розповів про те, як він уперше зустрів Наталю.

      Кумедним моментом (і це була також одна з обіцяних переваг онлайн-формату) була «участь» у читанні вірша Наталі Кучеренко її песика Бусі, який дуже гарно й гідно позував на камеру.

      Приємним подарунком для авторки стала ще одна пісня на її слова, яку створив Василь Семенчук і виконав разом з Анною Олександрівною Поліщук.

      Тепле слово про Наталю сказали завкафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Наталія Петрівна Сивачук, викладачі Валентина Анатоліївна Гончарук, Тетяна Володимирівна Лопушан, Василь Вікторович Денисюк, Оксана Юріївна Денисюк.

      Тетяна Миколаївна Тищенко висловила свою підтримку, написавши в чаті. Між іншим, інші присутні теж висловлювали в чаті свої емоції, і це була ще одна перевага такого формату.

      Заступник декана з виховної роботи Наталія Сергіївна Осіпенко зробила цілу мінірецензію збірки і дуже тепло розповіла про Наталю Кучеренко.

      На завершення Ірина Семенівна Гонца потішила неймовірним сюрпризом: деканат вирішив придбати в Наталі кілька збірок для місцевих бібліотек. Що може бути кращим подарунком для автора (та й для бібліотек також)?

      Наталя Кучеренко подякувала всім і зачитала на прощання поезії, присвячені своїм батькам, чим до сліз усіх розчулила.

      Вітаємо нашу авторку й зичимо їй нових звершень, нових книжок, нових читачів і нових презентацій!

      12.04.2021

      Переглядів 295