Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною
      Українознавство в освітньому просторі України: історія, досвід, проблеми та перспективи»

      16 листопада відбулася Всеукраїнська українознавча конференція з нагоди відзначення 25-річного ювілею Науково-дослідної лабораторії «Підготовка студентів-філологів до українознавчої роботи в школі», керівником якої є кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Наталія Петрівна Сивачук.

      Наталія Петрівна Сивачук

      Кафедра впродовж свого існування відстоює необхідність викладання українознавства в освітніх закладах різних рівнів, насичення українознавчим змістом інших дисциплін, а також проведення виховної роботи українознавчого спрямування. Адже українознавство разом із українською мовою, літературою та історією становить стрижень української нації, виступає справжньою об’єднувальною силою, що спонукає українців до усвідомлення своєї національної ідентичності, своєрідної ментальності й неповторного національного характеру. Зараз підготовлені викладачами кафедри українознавці-патріоти зі зброєю в руках стали на захист нашої рідної землі, мови та культури.

      Мирослава Вовк

      У ювілейній конференції взяли участь науковці, викладачі, учителі та здобувачі з таких закладів та установ:  Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України; Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України; Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького; Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка; Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка; Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного; Комунального закладу вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж» та ін.

      На початку конференції доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи Тетяна Леонідівна Годованюк передала вітання з 25-річним ювілеєм науковцям лабораторії від ректора та адміністрації університету. У вітальному слові проректор зазначила, що нині повномасштабне російське вторгнення активізувало процес українізації, що своєрідним науковим та інтелектуальним брендом у науковому просторі стали такі поняття, як «Україна», «українці», «українознавство». Вона звернула увагу присутніх на те, як важливо вивчати українознавство, досліджувати маркери своєї національної ідентичності: історію, мову, культуру, звичаї та традиції. Крім того, Тетяна Леонідівна окреслила вагомий науковий доробок лабораторії за 25 років і побажала її науковцям наступних наукових звершень і відкриттів.

      Тетяна Леонідівна Годованюк

      Привітала всіх учасників і організаторів конференції доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, декан факультету Валентина Олександрівна Коваль. За її словами, лабораторія є осередком шанувальників національно-духовної культури та творчості, мудрості народного слова і витоків естетики сучасних художньо-літературних джерел. Декан зазначила, що упродовж 25 років колектив лабораторії згуртовує і надихає її очільник, кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Наталія Петрівна Сивачук. Валентина Олександрівна висловила свої переконання в тому, що науковці лабораторії здійснюють надважливу справу, активно долучаючи студентську молодь до зібрання та наукового опрацювання фольклору, займаючись просвітницькою роботою, повертаючи звичаї і традиції, що ідентифікують український народ як націю, яка є непереможною.

      Валентина Олександрівна Коваль

      Доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри  української мови, літератури та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка Наталія Валеріївна Гоголь теж привітала колег і учасників усеукраїнської конференції, яка згуртувала всіх навколо проблеми українознавчої підготовки здобувачів освіти в закладах різних рівнів. «Українознавство є не тільки наукою, воно є енергією етики, естетики, любові, добротворчості, почуттів, інтелекту, боротьби за волю і гармонійність світовідчуття», – зазначила вона у своєму вітальному слові.

       

      Наталія Валеріївна Гоголь

      Керівник лабораторії, професор, завідувач кафедри Наталія Петрівна Сивачук у своєму виступі проаналізувала наукову діяльність лабораторії в історичній ретроспективі, починаючи від часу її створення (19 листопада 1998 р.) і до наших днів.   Вона відзначила, що на шляху довжиною у 25 років спільно з лабораторією «крокували» Інститут народознавства НАН України у м. Львові, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України (з ними налагоджено тісну співпрацю) та ін.; в лабораторії побувала значна кількість представників наукової спільноти із вищеозначених та інших закладів (М. Дмитренко, В. Скуратівський, Ю. Шилов, М. Жулинський, С. Павлюк, Г. Горинь, О. Сухомлинська, І. Зязюн та ін.).

      Наталія Петрівна Сивачук

      Керівник лабораторії пригадала присутнім, що ще в 1992 році ректор університету, професор Володимир Григорович Кузь в основу моделі підготовки вчителя-філолога й українознавця на нашому факультеті заклав мудре народне прислів’я: учитель повинен бути   «і швець, і жнець, і на дуду грець», а найголовніше – він має бути носієм національної ідеї, патріотом. Тільки вчитель-патріот зможе виховати національно свідомого й патріотично налаштованого учня.

      Наталія Петрівна зазначила, що на початку діяльності лабораторії було окреслено географію українознавчого пошуку – села історичної Уманщини, до яких викладачі здійснювали експедиції та збирали фольклор: «Кожна експедиція була відкриттям неперевершеного спадку нашого народу, і ми зрозуміли, що і пісня жива, і казка, і легенда жива, і наша  культура, що збереглися і мова наша, і молитва». Згодом пошукову експедиційну роботу почали проводити і студенти факультету під час фольклорної практики, а також учасники студентського наукового фольклорного товариства імені Хрисанфа Ящуржинського. Записаний ними матеріал склав основу наукового архіву лабораторії, з яким плідно працюють науковці, аспіранти, магістранти, студенти, учителі та учні.

      Наталія Петрівна Сивачук

      Отож, як зазначила Наталія Петрівна, лабораторія впродовж усіх років своєї діяльності активно реалізує розроблену та удосконалену модель підготовки майбутнього вчителя-філолога й українознавця. Підготовлений за такою моделлю вчитель знає глибинно культуру нашого народу, його ментальність, він глибинно пізнав нашу міфологію, фольклор, які є «священною історією України», володіє сокровенними, сакральними знаннями, може пояснити учням суть тих речей, які треба пізнати глибинно, як «земля», «могила», «мати», «храм», розуміє такі поняття, як «софійність», «кордоцентризм», «антеїзм», поняття «творчість», «натхнення», усвідомлює їх сакральне значення.

      Валентина Гончарук

      На пленарному засіданні конференції презентували свої глибоко наукові виступи такі високоповажні гості:

      • «Сучасна українська фольклористика: тенденції розвитку, персоналії» – Микола Костянтинович Дмитренко, доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України;

      Микола Костянтинович Дмитренко

      • «Українське родинознавство: лінгвоаксіологічний аспект» – Олена Миколаївна Семеног, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка;

      Олена Миколаївна Семеног

      • «Українознавчі студії в Україні: ретроспектива і сучасність» –

      Мирослава Петрівна Вовк, доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України;

      Мирослава Петрівна Вовк

      • «Україноцентричність світогляду і творчості Івана Нечуя-Левицького» – Володимир Трохимович Поліщук, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури та компаративістики Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького;

      Володимир Трохимович Поліщук

      • «Українознавство як цілісна системна наука у закладах вищої освіти» – Надія Іванівна Скрипник, кандидат філологічних наук, старший викладач, завідувач кафедри української філології Комунального закладу вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж».

      Надія Іванівна Скрипник

      Випускниця нашого факультету, а тепер учителька української мови та літератури Києво-Печерського ліцею №171 «Лідер», Тетяна Миколаївна Тищук подякувала за організований «чудовий захід», із радістю пригадала свої роки навчання на факультеті та пошуково-дослідницьку експедиційну українознавчу діяльність, привітала науковців лабораторії з 25-річним ювілеєм.

      Тетяна Миколаївна Тищук

      Слова подяки організаторам і доповідачам за українознавчу конференцію прозвучали від викладачів, учителів, студентів та всіх присутніх. Учасники висловили сподівання, що українознавство в майбутньому посяде належне йому місце в освітньому просторі.

      Валентина Гончарук

      Підготувала Валентина Гончарук

      " data-title="Всеукраїнська науково-практична конференція «Українознавство в освітньому просторі України: історія, досвід, проблеми та перспективи»">

      Всеукраїнська науково-практична конференція «Українознавство в освітньому просторі України: історія, досвід, проблеми та перспективи»

      Українознавство в освітньому просторі України: історія, досвід, проблеми та перспективи»

      16 листопада відбулася Всеукраїнська українознавча конференція з нагоди відзначення 25-річного ювілею Науково-дослідної лабораторії «Підготовка студентів-філологів до українознавчої роботи в школі», керівником якої є кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Наталія Петрівна Сивачук.

      Наталія Петрівна Сивачук

      Кафедра впродовж свого існування відстоює необхідність викладання українознавства в освітніх закладах різних рівнів, насичення українознавчим змістом інших дисциплін, а також проведення виховної роботи українознавчого спрямування. Адже українознавство разом із українською мовою, літературою та історією становить стрижень української нації, виступає справжньою об’єднувальною силою, що спонукає українців до усвідомлення своєї національної ідентичності, своєрідної ментальності й неповторного національного характеру. Зараз підготовлені викладачами кафедри українознавці-патріоти зі зброєю в руках стали на захист нашої рідної землі, мови та культури.

      Мирослава Вовк

      У ювілейній конференції взяли участь науковці, викладачі, учителі та здобувачі з таких закладів та установ:  Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України; Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України; Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького; Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка; Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка; Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного; Комунального закладу вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж» та ін.

      На початку конференції доктор педагогічних наук, професор, проректор з наукової роботи Тетяна Леонідівна Годованюк передала вітання з 25-річним ювілеєм науковцям лабораторії від ректора та адміністрації університету. У вітальному слові проректор зазначила, що нині повномасштабне російське вторгнення активізувало процес українізації, що своєрідним науковим та інтелектуальним брендом у науковому просторі стали такі поняття, як «Україна», «українці», «українознавство». Вона звернула увагу присутніх на те, як важливо вивчати українознавство, досліджувати маркери своєї національної ідентичності: історію, мову, культуру, звичаї та традиції. Крім того, Тетяна Леонідівна окреслила вагомий науковий доробок лабораторії за 25 років і побажала її науковцям наступних наукових звершень і відкриттів.

      Тетяна Леонідівна Годованюк

      Привітала всіх учасників і організаторів конференції доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник освіти України, декан факультету Валентина Олександрівна Коваль. За її словами, лабораторія є осередком шанувальників національно-духовної культури та творчості, мудрості народного слова і витоків естетики сучасних художньо-літературних джерел. Декан зазначила, що упродовж 25 років колектив лабораторії згуртовує і надихає її очільник, кандидат педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання Наталія Петрівна Сивачук. Валентина Олександрівна висловила свої переконання в тому, що науковці лабораторії здійснюють надважливу справу, активно долучаючи студентську молодь до зібрання та наукового опрацювання фольклору, займаючись просвітницькою роботою, повертаючи звичаї і традиції, що ідентифікують український народ як націю, яка є непереможною.

      Валентина Олександрівна Коваль

      Доктор педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри  української мови, літератури та методики навчання Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка Наталія Валеріївна Гоголь теж привітала колег і учасників усеукраїнської конференції, яка згуртувала всіх навколо проблеми українознавчої підготовки здобувачів освіти в закладах різних рівнів. «Українознавство є не тільки наукою, воно є енергією етики, естетики, любові, добротворчості, почуттів, інтелекту, боротьби за волю і гармонійність світовідчуття», – зазначила вона у своєму вітальному слові.

       

      Наталія Валеріївна Гоголь

      Керівник лабораторії, професор, завідувач кафедри Наталія Петрівна Сивачук у своєму виступі проаналізувала наукову діяльність лабораторії в історичній ретроспективі, починаючи від часу її створення (19 листопада 1998 р.) і до наших днів.   Вона відзначила, що на шляху довжиною у 25 років спільно з лабораторією «крокували» Інститут народознавства НАН України у м. Львові, Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України (з ними налагоджено тісну співпрацю) та ін.; в лабораторії побувала значна кількість представників наукової спільноти із вищеозначених та інших закладів (М. Дмитренко, В. Скуратівський, Ю. Шилов, М. Жулинський, С. Павлюк, Г. Горинь, О. Сухомлинська, І. Зязюн та ін.).

      Наталія Петрівна Сивачук

      Керівник лабораторії пригадала присутнім, що ще в 1992 році ректор університету, професор Володимир Григорович Кузь в основу моделі підготовки вчителя-філолога й українознавця на нашому факультеті заклав мудре народне прислів’я: учитель повинен бути   «і швець, і жнець, і на дуду грець», а найголовніше – він має бути носієм національної ідеї, патріотом. Тільки вчитель-патріот зможе виховати національно свідомого й патріотично налаштованого учня.

      Наталія Петрівна зазначила, що на початку діяльності лабораторії було окреслено географію українознавчого пошуку – села історичної Уманщини, до яких викладачі здійснювали експедиції та збирали фольклор: «Кожна експедиція була відкриттям неперевершеного спадку нашого народу, і ми зрозуміли, що і пісня жива, і казка, і легенда жива, і наша  культура, що збереглися і мова наша, і молитва». Згодом пошукову експедиційну роботу почали проводити і студенти факультету під час фольклорної практики, а також учасники студентського наукового фольклорного товариства імені Хрисанфа Ящуржинського. Записаний ними матеріал склав основу наукового архіву лабораторії, з яким плідно працюють науковці, аспіранти, магістранти, студенти, учителі та учні.

      Наталія Петрівна Сивачук

      Отож, як зазначила Наталія Петрівна, лабораторія впродовж усіх років своєї діяльності активно реалізує розроблену та удосконалену модель підготовки майбутнього вчителя-філолога й українознавця. Підготовлений за такою моделлю вчитель знає глибинно культуру нашого народу, його ментальність, він глибинно пізнав нашу міфологію, фольклор, які є «священною історією України», володіє сокровенними, сакральними знаннями, може пояснити учням суть тих речей, які треба пізнати глибинно, як «земля», «могила», «мати», «храм», розуміє такі поняття, як «софійність», «кордоцентризм», «антеїзм», поняття «творчість», «натхнення», усвідомлює їх сакральне значення.

      Валентина Гончарук

      На пленарному засіданні конференції презентували свої глибоко наукові виступи такі високоповажні гості:

      • «Сучасна українська фольклористика: тенденції розвитку, персоналії» – Микола Костянтинович Дмитренко, доктор філологічних наук, професор, провідний науковий співробітник відділу української та зарубіжної фольклористики Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України;

      Микола Костянтинович Дмитренко

      • «Українське родинознавство: лінгвоаксіологічний аспект» – Олена Миколаївна Семеног, доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови і літератури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка;

      Олена Миколаївна Семеног

      • «Українознавчі студії в Україні: ретроспектива і сучасність» –

      Мирослава Петрівна Вовк, доктор педагогічних наук, професор, завідувач відділу змісту і технологій педагогічної освіти Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України;

      Мирослава Петрівна Вовк

      • «Україноцентричність світогляду і творчості Івана Нечуя-Левицького» – Володимир Трохимович Поліщук, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури та компаративістики Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького;

      Володимир Трохимович Поліщук

      • «Українознавство як цілісна системна наука у закладах вищої освіти» – Надія Іванівна Скрипник, кандидат філологічних наук, старший викладач, завідувач кафедри української філології Комунального закладу вищої освіти «Вінницький гуманітарно-педагогічний коледж».

      Надія Іванівна Скрипник

      Випускниця нашого факультету, а тепер учителька української мови та літератури Києво-Печерського ліцею №171 «Лідер», Тетяна Миколаївна Тищук подякувала за організований «чудовий захід», із радістю пригадала свої роки навчання на факультеті та пошуково-дослідницьку експедиційну українознавчу діяльність, привітала науковців лабораторії з 25-річним ювілеєм.

      Тетяна Миколаївна Тищук

      Слова подяки організаторам і доповідачам за українознавчу конференцію прозвучали від викладачів, учителів, студентів та всіх присутніх. Учасники висловили сподівання, що українознавство в майбутньому посяде належне йому місце в освітньому просторі.

      Валентина Гончарук

      Підготувала Валентина Гончарук

      23.11.2023

      Переглядів 181