Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною
      Наталія Осіпенко

      Студенти ознайомилися з науковою літературою, словниками, альбомами, матеріалами фольклорних експедицій, що презентують багатство рідної мови в народній творчості, а саме: «Лексикон української орнаментики» Михайла Селівачова, «Український народний одяг. Етнографічний словник» Катерини Матейко, альбом «Український орнамент» – репринтне відтворення першого видання 1876 року Олени Пчілки та ін.

      Особливого зацікавлення викликала праця Євгена Шевченка  «Українська народна тканина», словника української народної термінології тканини та ткацтва, що містить близько 9000 термінів і понять, які характеризують багатство народної лексики українців.

      Українська народна тканина

      Учасники заходу дізналися, що українська вишивка містить у собі описи мотивів, орнаментики, техніки вишивання, інструментів, наприклад: «рукоділля», «набирування», «поверхниця», «верхоплут», «бігунець», «качалочка», «ретязь», «козлик», «солов’їні вічка», «ланцюжок», «тамбур», «курячий брід», «зубчики», «мережка», «вирізування», «лиштва», «виколювання», «довбанка», «ляхівка», «пухлики» та ін. Молодь вразило, що до багатства мови вишивання належить велика семантична група лексика на означення рослинних антропоморфних і зооморфних мотивів: «хвильки», «шашечки», «зерна», «ключики», «волові ока», «хміль», «терен», «виноград», «хмелик», «сосонки», «вазони», «чорнобривці», «реп’яхи», «купчаки», «петрушка», «горицвіт», «рожа», «шипшина», «яблуко», «полуниця», «вуж», «в’юнок», «раки», «підкова», «зозульки», «ластівки», «ластівчині хвости», «качечки», «павучки», «коник» тощо. У результаті переосмислювання суті загальнонародної мови слова отримують термінологічне значення за подібністю ознак предмета залежно від того, в якому регіоні використовуються народні назви техніки вишивок.

      Мова української вишивки дуже багатогранна. Кожен орнамент відбиває певну епоху, традицію, нашу глибинну культуру. Проведений захід до Дня української мови та писемності мав на меті привернути увагу до лексики народного мистецтва, наукових розвідок. Учасники майстер-класу спланували свою подальшу діяльність щодо відродження традиції вишивання та популяризації народної творчості.

      Після завершення тематичної зустрічі студенти поділилися своїми враженнями.

      Анна Красовська: «Раніше мені здавалося, що вишивка – це тільки хрестик. Виявляється, способів вишивати набагато більше. А скільки нових слів я почула на означення деталей сорочки: «ластка», «маніжка», «уставка», «поділ», технік вишивки: «змережування», «прутик», «шабак» та ін.!  Подивившись на всю красу старовинних сорочок та спробувавши трохи повишивати, мені захотілося й собі вишити сорочку. Дякую за таку можливість пірнути у світ вишивки! Це було цікаво».

      Анна Ільницька: «Захід “Вишивані розмови про мову” пройшов тепло, по-родинному. Чекаю наших нових зустрічей!»

      Ірина Старинщук: «Багато цікавої і нової для мене інформації. Дякую за емоції і знання, що я отримала від вишиваних розмов. Частіше б так!»

      Наталія Осіпенко

       

      " data-title="Вишивані розмови про мову">

      Вишивані розмови про мову

      9 листопада 2022 року з нагоди  відзначення Дня української писемності та мови на факультеті філології та журналістики в межах роботи науково-методичного центру «Дослідження вишивки історичної Уманщини» відбулася тематична зустріч учасників майстер-класу «Українська вишивка в етнолінгвістичному вимірі» під керівництвом кандидата педагогічних наук, доцента кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання, члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України Наталії Осіпенко, яка на початку зустрічі наголосила: «Вишивка – це особливий полотняний літопис, своєрідне письмо на полотні з багатою словесною лексикою».

      Наталія Осіпенко

      Студенти ознайомилися з науковою літературою, словниками, альбомами, матеріалами фольклорних експедицій, що презентують багатство рідної мови в народній творчості, а саме: «Лексикон української орнаментики» Михайла Селівачова, «Український народний одяг. Етнографічний словник» Катерини Матейко, альбом «Український орнамент» – репринтне відтворення першого видання 1876 року Олени Пчілки та ін.

      Особливого зацікавлення викликала праця Євгена Шевченка  «Українська народна тканина», словника української народної термінології тканини та ткацтва, що містить близько 9000 термінів і понять, які характеризують багатство народної лексики українців.

      Українська народна тканина

      Учасники заходу дізналися, що українська вишивка містить у собі описи мотивів, орнаментики, техніки вишивання, інструментів, наприклад: «рукоділля», «набирування», «поверхниця», «верхоплут», «бігунець», «качалочка», «ретязь», «козлик», «солов’їні вічка», «ланцюжок», «тамбур», «курячий брід», «зубчики», «мережка», «вирізування», «лиштва», «виколювання», «довбанка», «ляхівка», «пухлики» та ін. Молодь вразило, що до багатства мови вишивання належить велика семантична група лексика на означення рослинних антропоморфних і зооморфних мотивів: «хвильки», «шашечки», «зерна», «ключики», «волові ока», «хміль», «терен», «виноград», «хмелик», «сосонки», «вазони», «чорнобривці», «реп’яхи», «купчаки», «петрушка», «горицвіт», «рожа», «шипшина», «яблуко», «полуниця», «вуж», «в’юнок», «раки», «підкова», «зозульки», «ластівки», «ластівчині хвости», «качечки», «павучки», «коник» тощо. У результаті переосмислювання суті загальнонародної мови слова отримують термінологічне значення за подібністю ознак предмета залежно від того, в якому регіоні використовуються народні назви техніки вишивок.

      Мова української вишивки дуже багатогранна. Кожен орнамент відбиває певну епоху, традицію, нашу глибинну культуру. Проведений захід до Дня української мови та писемності мав на меті привернути увагу до лексики народного мистецтва, наукових розвідок. Учасники майстер-класу спланували свою подальшу діяльність щодо відродження традиції вишивання та популяризації народної творчості.

      Після завершення тематичної зустрічі студенти поділилися своїми враженнями.

      Анна Красовська: «Раніше мені здавалося, що вишивка – це тільки хрестик. Виявляється, способів вишивати набагато більше. А скільки нових слів я почула на означення деталей сорочки: «ластка», «маніжка», «уставка», «поділ», технік вишивки: «змережування», «прутик», «шабак» та ін.!  Подивившись на всю красу старовинних сорочок та спробувавши трохи повишивати, мені захотілося й собі вишити сорочку. Дякую за таку можливість пірнути у світ вишивки! Це було цікаво».

      Анна Ільницька: «Захід “Вишивані розмови про мову” пройшов тепло, по-родинному. Чекаю наших нових зустрічей!»

      Ірина Старинщук: «Багато цікавої і нової для мене інформації. Дякую за емоції і знання, що я отримала від вишиваних розмов. Частіше б так!»

      Наталія Осіпенко

       

      14.11.2022

      Переглядів 269