Поділитися новиною
Першокурсники поцікавились в Анни, як то стати і бути переможницею такого конкурсу.
А.І.: У цьому році ти стала переможницею конкурсу «Кращий студент-науковець-2023», який проходив у нашому університеті, і з чим ми тебе вітаємо. Чому ти вирішила брати участь у цьому конкурсі?
А.Р. Дякую дуже за привітання. По-перше, про перемогу, звісно, зразу я не задумувалась, а захотіла відчути драйв від самої участі в такому конкурсі, замотивувати себе на більше. Я пригадала, скільки всього вже встигла зробити в науковому напрямові за три роки навчання в університеті, сумарно два з яких у дистанції (сміється). І подумала: «А чого б і ні?». По-друге, мій приклад може замотивувати інших студентів до занять науковими дослідженнями, адже я з певних причин спочатку вступила на контракт і вважала, що не матиму тих переваг, що мають студенти, які навчаються на бюджеті. Я доклала максимум зусиль, щоб мати відмінні результати під час сесії, і вже на 2-му курсі мене перевели на бюджетне місце, що дало мені більшої впевненості в собі і мотивації до розвитку і самовдосконалення. Тоді я зрозуміла, що контракт для мене був не вирок, швидше стимул!
А.І.: У яких наукових заходах чи конкурсах ти брала участь до цього?
А.Р.: Навчання в університеті і, як виявилось, дистанційна його форма всебічно сприяють участі в студентських наукових конференціях різних рівнів: лише в цьому навчальному році я змогла оприлюднити результати власних наукових напрацювань на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях у Вінниці, Житомирі, Глухові, Кривому Розі та Умані. У минулому році перемогла в І етапі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з польської та української мов, чим особливо завдячую своїм науковим керівникам – професору Оксані Зелінській та доцентові Василю Денисюкові. На жаль, заключні етапи, які мали відбуватися в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника та Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова, не відбулися через війну. У цьому навчальному році я здобула перемогу в Міжнародному конкурсі з української мови ім. Петра Яцика (ІІ (обласний) етап – 2 місце, керівник – доцент Тетяна Тищенко) та Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (І етап – 2 місце, керівник – професор Валентина Коваль).
А.І.: Які навчальні дисципліни, на твою думку, найбільше сприяють розвиткові дослідницьких здібностей?
А.Р.: Тут можу сказати одним словом – усі! Кожен предмет відіграв свою роль, вони є основою безмежного наукового світу. Знання дисциплін «Сучасна українська літературна мова», «Науково-критичне письмо» допомагають правильно і грамотно оформляти наукові роботи. Окремо поштовх до наукових досліджень мені дали «Історична граматика української та польської мов», «Українська діалектологія», «Фольклор України», «Історія української літератури». Ви ж можете знайти себе в інших наукових сферах.
А.І.: Звідки черпаєш ідеї для досліджень?
А.Р.: Насамперед з відвіданих лекцій викладачів факультету, бо всі вони, крім навчальної, займаються ще й науковою роботою і щиро діляться ідеями зі студентами. Я, наприклад, з першого курсу, як і ви, працюю в науковій проблемній групі в Східноподільському науково-координаційному центрі. Відвідала гостьові лекції керівника центру Тетяни Тищенко в ЗВО Камʼянець-Подільського, Вінниці, Житомира, де мала можливість представляти також напрацювання нашої проблемної групи, брала участь в обговоренні і збагачувалась ідеями. Пам’ятаю, як захоплювались нашими лінгвогеографічними напрацюваннями учасники, а особливо іноземні, Міжнародної конференції «Діалекти в синхронії та діахронії» (м. Київ). Такі похвальні слова вимагають не зупинятись на досягнутому.
А.І.: Чи плануєш пов’язати майбутню професію з науковими дослідженнями?
А. Р.: Так, я не хочу зупинятись, я хочу піти далі і вище, бо це звання зобов’язує, мене переповнює і мотивує емоція успіху. Зараз я отримую потужні знання і настанови від своїх наукових керівників, а в майбутньому хочу ділитись цими знаннями з іншими.
А. І.: Твої побажання першокурсникам і майбутнім студентам спеціальності.
А. Р.: Як правило, старшокурсники лякають менших труднощами. Я не буду. Не бійтеся голосних невідомих поки вам слів, тому що саме вони будуть провідниками на шляху вашого розвитку. Не сумнівайтеся в собі, у правильності вашого вибору: у нас вчитися легко, бо цікаво! Памʼятайте, що тільки ледачий не помиляється, а той, хто іде, підкорює дорогу. У кожному з нас сидить геній, який чекає того моменту, коли ми допоможемо йому розкритись. У наших руках є сильна зброя – мова, тому користуймось нею з розумом і зі щирими мотивами.
ЗВАННЯ ЗОБОВ’ЯЗУЄ!
За результатами загальноуніверситетського конкурсу «Кращий студент-науковець – 2023» переможницею стала студентка 3 курсу факультету філології та журналістики ОП «Середня освіта. Українська мова і література. Мова і література (польська)» АННА РУДНИЦЬКА.
Першокурсники поцікавились в Анни, як то стати і бути переможницею такого конкурсу.
А.І.: У цьому році ти стала переможницею конкурсу «Кращий студент-науковець-2023», який проходив у нашому університеті, і з чим ми тебе вітаємо. Чому ти вирішила брати участь у цьому конкурсі?
А.Р. Дякую дуже за привітання. По-перше, про перемогу, звісно, зразу я не задумувалась, а захотіла відчути драйв від самої участі в такому конкурсі, замотивувати себе на більше. Я пригадала, скільки всього вже встигла зробити в науковому напрямові за три роки навчання в університеті, сумарно два з яких у дистанції (сміється). І подумала: «А чого б і ні?». По-друге, мій приклад може замотивувати інших студентів до занять науковими дослідженнями, адже я з певних причин спочатку вступила на контракт і вважала, що не матиму тих переваг, що мають студенти, які навчаються на бюджеті. Я доклала максимум зусиль, щоб мати відмінні результати під час сесії, і вже на 2-му курсі мене перевели на бюджетне місце, що дало мені більшої впевненості в собі і мотивації до розвитку і самовдосконалення. Тоді я зрозуміла, що контракт для мене був не вирок, швидше стимул!
А.І.: У яких наукових заходах чи конкурсах ти брала участь до цього?
А.Р.: Навчання в університеті і, як виявилось, дистанційна його форма всебічно сприяють участі в студентських наукових конференціях різних рівнів: лише в цьому навчальному році я змогла оприлюднити результати власних наукових напрацювань на міжнародних та всеукраїнських наукових конференціях у Вінниці, Житомирі, Глухові, Кривому Розі та Умані. У минулому році перемогла в І етапі Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з польської та української мов, чим особливо завдячую своїм науковим керівникам – професору Оксані Зелінській та доцентові Василю Денисюкові. На жаль, заключні етапи, які мали відбуватися в Прикарпатському національному університеті ім. В. Стефаника та Національному педагогічному університеті ім. М. П. Драгоманова, не відбулися через війну. У цьому навчальному році я здобула перемогу в Міжнародному конкурсі з української мови ім. Петра Яцика (ІІ (обласний) етап – 2 місце, керівник – доцент Тетяна Тищенко) та Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (І етап – 2 місце, керівник – професор Валентина Коваль).
А.І.: Які навчальні дисципліни, на твою думку, найбільше сприяють розвиткові дослідницьких здібностей?
А.Р.: Тут можу сказати одним словом – усі! Кожен предмет відіграв свою роль, вони є основою безмежного наукового світу. Знання дисциплін «Сучасна українська літературна мова», «Науково-критичне письмо» допомагають правильно і грамотно оформляти наукові роботи. Окремо поштовх до наукових досліджень мені дали «Історична граматика української та польської мов», «Українська діалектологія», «Фольклор України», «Історія української літератури». Ви ж можете знайти себе в інших наукових сферах.
А.І.: Звідки черпаєш ідеї для досліджень?
А.Р.: Насамперед з відвіданих лекцій викладачів факультету, бо всі вони, крім навчальної, займаються ще й науковою роботою і щиро діляться ідеями зі студентами. Я, наприклад, з першого курсу, як і ви, працюю в науковій проблемній групі в Східноподільському науково-координаційному центрі. Відвідала гостьові лекції керівника центру Тетяни Тищенко в ЗВО Камʼянець-Подільського, Вінниці, Житомира, де мала можливість представляти також напрацювання нашої проблемної групи, брала участь в обговоренні і збагачувалась ідеями. Пам’ятаю, як захоплювались нашими лінгвогеографічними напрацюваннями учасники, а особливо іноземні, Міжнародної конференції «Діалекти в синхронії та діахронії» (м. Київ). Такі похвальні слова вимагають не зупинятись на досягнутому.
А.І.: Чи плануєш пов’язати майбутню професію з науковими дослідженнями?
А. Р.: Так, я не хочу зупинятись, я хочу піти далі і вище, бо це звання зобов’язує, мене переповнює і мотивує емоція успіху. Зараз я отримую потужні знання і настанови від своїх наукових керівників, а в майбутньому хочу ділитись цими знаннями з іншими.
А. І.: Твої побажання першокурсникам і майбутнім студентам спеціальності.
А. Р.: Як правило, старшокурсники лякають менших труднощами. Я не буду. Не бійтеся голосних невідомих поки вам слів, тому що саме вони будуть провідниками на шляху вашого розвитку. Не сумнівайтеся в собі, у правильності вашого вибору: у нас вчитися легко, бо цікаво! Памʼятайте, що тільки ледачий не помиляється, а той, хто іде, підкорює дорогу. У кожному з нас сидить геній, який чекає того моменту, коли ми допоможемо йому розкритись. У наших руках є сильна зброя – мова, тому користуймось нею з розумом і зі щирими мотивами.
Переглядів 189
