Поділитися новиною
Вдумлива глибока дослідниця, залюблена в ритмомелодику рідного слова, гідна послідовниця діалектологічної школи Миколи Никончука, авторка більше двохсот праць про особливості поліського наріччя, Галина Іванівна акцентувала увагу на єдності і різноманітті північного наріччя української мови, розповіла про його редуктивні ареали й ендемізми, представлення в художній літературі та в лінгвогеографічних і лексикографічних працях.
На лекції були присутніми також здобувачі освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка разом зі своєю викладачкою, кандидатом філологічних наук, доцентом Наталією Русаченко, яка теж є носійкою коростенської говірки північного наріччя. Маємо надію, що такий формат проведення навчальних занять з української діалектології сприятиме утвердженню нових форм співпраці між закладами вищої освіти.
Здобувачі освіти обох університетів були активними під час рефлексії на лекції, адресували доповідачці чимало запитань, та найцікавішим, мабуть, було запитання «Чи користуєтеся Ви рідною говіркою в побуті?». Гостя відповіла: «Коли я їду до свого рідного села на Овруччині, у мене саме в Коростені відбувається ніби якесь перемикання мовних кодів, після якого я одразу починаю мислити і говорити зі своїми друзями і родичами рідною говіркою. Рівень інтелігентності та освіченості сучасної людини корелює з усвідомленням того, що вона має володіти літературною мовою, яка консолідує націю, але водночас упродовж усього життя не повинна втрачати вміння володіти своєю рідною говіркою».
Це гасло, яким у своєму житті керується дослідниця Галина Гримашевич, має спонукати всіх нас до збереження і примноження скарбів рідної мови для прийдешніх поколінь українців.
Тетяна Тищенко
" data-title="ГОСТЬОВА ЛЕКЦІЯ З УКРАЇНСЬКОЇ ДІАЛЕКТОЛОГІЇ ГАЛИНИ ГРИМАШЕВИЧ">ГОСТЬОВА ЛЕКЦІЯ З УКРАЇНСЬКОЇ ДІАЛЕКТОЛОГІЇ ГАЛИНИ ГРИМАШЕВИЧ
Гостьові лекції під час вивчення студентами української діалектології – одна із форм співпраці діалектологічних та етнолінгвістичних наукових центрів і лабораторій закладів вищої освіти України. Вони забезпечують взаємодію навчання і дослідження, залучають наукових та науково-педагогічних працівників інших установ до освітнього процесу, зокрема, на факультеті філології та журналістики Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.
Проєкт «Лекції з української діалектології дослідників-носіїв діалектів», розпочатий майже три роки тому з ініціативи Тетяни ТИЩЕНКО, керівника Східноподільського лінгвокраєзнавчого науково-освітнього центру, триває і нині. За цей час гостьові лекції прочитали доктори філологічних наук, професори Катерина Глуховцева, Борис Коваленко, Наталія Коваленко, кандидати філологічних наук, доценти Інна Гороф’янюк, Галина Гримашевич.
28 лютого 2024 року лекцію про поліське наріччя для здобувачів ОПП «Середня освіта (Українська мова і література. Мова і література (англійська))», які вивчають змістовий модуль «Українська діалектологія» із дисципліни «Ономастико-діалектологічні студії», прочитала завідувачка кафедри української мови та методики її навчання Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка, кандидат філологічних наук, доцент Галина Гримашевич.
Вдумлива глибока дослідниця, залюблена в ритмомелодику рідного слова, гідна послідовниця діалектологічної школи Миколи Никончука, авторка більше двохсот праць про особливості поліського наріччя, Галина Іванівна акцентувала увагу на єдності і різноманітті північного наріччя української мови, розповіла про його редуктивні ареали й ендемізми, представлення в художній літературі та в лінгвогеографічних і лексикографічних працях.
На лекції були присутніми також здобувачі освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка разом зі своєю викладачкою, кандидатом філологічних наук, доцентом Наталією Русаченко, яка теж є носійкою коростенської говірки північного наріччя. Маємо надію, що такий формат проведення навчальних занять з української діалектології сприятиме утвердженню нових форм співпраці між закладами вищої освіти.
Здобувачі освіти обох університетів були активними під час рефлексії на лекції, адресували доповідачці чимало запитань, та найцікавішим, мабуть, було запитання «Чи користуєтеся Ви рідною говіркою в побуті?». Гостя відповіла: «Коли я їду до свого рідного села на Овруччині, у мене саме в Коростені відбувається ніби якесь перемикання мовних кодів, після якого я одразу починаю мислити і говорити зі своїми друзями і родичами рідною говіркою. Рівень інтелігентності та освіченості сучасної людини корелює з усвідомленням того, що вона має володіти літературною мовою, яка консолідує націю, але водночас упродовж усього життя не повинна втрачати вміння володіти своєю рідною говіркою».
Це гасло, яким у своєму житті керується дослідниця Галина Гримашевич, має спонукати всіх нас до збереження і примноження скарбів рідної мови для прийдешніх поколінь українців.
Тетяна Тищенко
Переглядів 69
