Дякую, ваше повідомлення відправлено!

Виникла помилка. Спробуйте ще раз!

Зв`язок з адміністратором


    Скринька довіри


      Факультет філології та журналістики

      Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

      Друк Друк
      Поділитися новиною

      На занятті було використано принципи історизму та наукової об’єктивності в оцінці історичних фактів, явищ і подій епохи Середніх віків. Домінуючою формою навчання і здійснення контролю досягнутих результатів був діалог, до якого студентів залучав викладач. Спонукаючи узагальнювати вивчений матеріал, висловлювати власні думки, Леся Борисівна здійснювала перевірку навчальних досягнень студентів. Це сприяло організації та детальному розгляду окремих теоретичних положень навчальної дисципліни шляхом індивідуального виконання реферативних повідомлень, і, як наслідок, – формуванню фахових компетентностей майбутніх філологів.

      Заняття пройшло в атмосфері активної взаємодії, а використання новітніх здобутків літературознавчої науки сформувало уявлення про етапи розвитку літератури в добу Середньовіччя, про головні тенденції розвитку середньовічного суспільства та середньовічної культури. На занятті було використано міжпредметні зв’язки з літературою, філософією, історією, застосовано такі інтерактивні форми, як «Групові дискусії», «Метод проектів».

      Формування здібності у студентів діяти й бути успішним у ситуаціях відкритого сучасного суспільства, що динамічно розвивається, формування цілісної системи універсальних знань, умінь, навичок, а також особистої відповідальності, ключових компетентностей, що визначають сучасну якість освіти, і є основними завданнями викладача сучасної української школи.

      " data-title="Літературознавча підготовка майбутнього філолога">

      Літературознавча підготовка майбутнього філолога

      Вивчення художньої літератури має позитивно впливати на формування творчої особистості за умови активної співпраці зі студентами на шляху залучення до найкращих зразків культурно-мистецьких надбань людства. Процес роботи з текстами художньої літератури ґрунтується на питаннях, пов’язаних з аналізом їхньої структури, проблематики, системи образів, поетики, естетичних принципів різних літературних напрямів.
      Ці підходи були зреалізовані старшим викладачем кафедри слов’янських мов та зарубіжної літератури Поліщук Лесею Борисівною разом зі студентами І курсу 14 та 15 груп спеціалізації «Журналістика» факультету української філології на практичному занятті з історії зарубіжної літератури на тему «Лицарська та міська література».

      На занятті було використано принципи історизму та наукової об’єктивності в оцінці історичних фактів, явищ і подій епохи Середніх віків. Домінуючою формою навчання і здійснення контролю досягнутих результатів був діалог, до якого студентів залучав викладач. Спонукаючи узагальнювати вивчений матеріал, висловлювати власні думки, Леся Борисівна здійснювала перевірку навчальних досягнень студентів. Це сприяло організації та детальному розгляду окремих теоретичних положень навчальної дисципліни шляхом індивідуального виконання реферативних повідомлень, і, як наслідок, – формуванню фахових компетентностей майбутніх філологів.

      Заняття пройшло в атмосфері активної взаємодії, а використання новітніх здобутків літературознавчої науки сформувало уявлення про етапи розвитку літератури в добу Середньовіччя, про головні тенденції розвитку середньовічного суспільства та середньовічної культури. На занятті було використано міжпредметні зв’язки з літературою, філософією, історією, застосовано такі інтерактивні форми, як «Групові дискусії», «Метод проектів».

      Формування здібності у студентів діяти й бути успішним у ситуаціях відкритого сучасного суспільства, що динамічно розвивається, формування цілісної системи універсальних знань, умінь, навичок, а також особистої відповідальності, ключових компетентностей, що визначають сучасну якість освіти, і є основними завданнями викладача сучасної української школи.

      22.03.2019

      Переглядів 150