Літоб’єднання, присвячене Міжнародному дню рідної мови

На кафедрі української літератури, українознавства та методики їх навчання факультету української філології відбулося засідання літоб’єднання, присвячене Міжнародному дню рідної мови.

Домашнє завдання звучало, здавалось би, не так і пафосно: «Вперше чую» («Вперше бачу»), – але кожен із прочитаних текстів мав якнайбезпосередніший стосунок до багатства рідної мови.

Нікіта Куземко прочитав есей про те, як людина пізнає світ і чим пізнання дорослого відрізняється від пізнання дитини.

Наталя Кучеренко знов усіх вразила поезією про любов.

Віка Капуловська під своїм улюбленим образом кави, по суті, теж завуалювала кохання.

Артем Гончарук здивував присутніх несподіваною посвятою 90-літтю Ліни Костенко. Він цілковито уник зайвої патетики й похвал, притаманних віршам такого типу, а «скаламбурив» найуживаніші Лінині поетичні образи. Втім, судіть самі, ось цей Артемів вірш:

 

Ліні

Вона майстерно танцювала падеграс,

І римувала сказане із несказанним.

Відмови кидала непотребу прикрас,

Бо має серце з духом ніжно-нездоланним.

Крізь терни відстаней і здичавілий час,

Повз сині айстри, їх рожеві хуртовини

Печальна муза знову тихо йде до нас

Попід бузками і кущами горобини.

Настала мить якихось ніжних потрясінь…

Її поезія – це завжди неповторність,

Нагадує нам барви весняних цвітінь –

В той час, коли змагаються краса й потворність.

Дар’я Данилко не зрадила своєму стилеві й прочитала вірш на актуальні морально-етичні теми.

Був на засідання й «джокер»: старший уманський поет Петро Троценко. Він не лише читав свої різножанрові поезії, але й прекрасно їх співав.

Багатство рідної мови надає щонайширші можливості!