Поділитися новиною
Участь у засіданні взяли декан факультету української філології, доктор педагогічних наук, професор Валентина Олександрівна Коваль; директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор Павло Юхимович Гриценко; заввідділу української діалектології Інституту української мови, кандидат філологічних наук Людмила Віталіївна Рябець; завідувачка кафедри української мови та методики її навчання нашого університету, кандидат філологічних наук, доцент Валентина Володимирівна Розгон; доктор філологічних наук, професор, перший керівник Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру, нині професор кафедри української мови Хмельницького національного університету Михайло Миколайович Торчинський; завідувачка кафедри української літератури, українознавства та методики їх навчання, кандидат педагогічних наук, професор Наталя Петрівна Сивачук; учений секретар Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Наталія Дмитрівна Коваленко; завідувачка кафедри української мови та методики її навчання Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка, кандидат філологічних наук, доцент Галина Іванівна Гримашевич; заступник декана з наукової роботи факультету філології та журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, координатор подільських діалектологічних студій Інна Валентинівна Гороф’янюк та колеги з кафедр факультету української філології Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Уманського національного університету садівництва, Національного авіаційного університету, Хмельницького національного університету, члени Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру та Студентського наукового товариства імені Агатангела Кримського, від яких пролунали щирі й теплі слова віншувань для Ганни Григорівни.
Павло Юхимович Гриценко вправно поєднав у привітанні локус (Одещина (А. Москаленко, Й. Дзендзелівський) – Черкаси (Т. Тищенко) – Уманщина (А. Д. Очеретний, А. П. Могила, нині – Т. М. Тищенко, Г. Г. Березовська, Л. Б. Поліщук, О. П. Оскирко, О. І. Сьоміна – поповнення цього ряду не за горами!)), що неабияк уплинув на діалектологічні вподобання ювілярки, із надбаннями Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру та окреслив перспективу для подальших студій, оскільки подільський ареал і нині є найменш дослідженим, хоч його говірки зберігають неоціненний скарб живого слова. Про вагомість таких досліджень говорили й очільниці діалектологічних центрів Вінниці, Житомира, Кам’янця-Подільського, по-доброму заздрячи вже другому (!) словнику Ганни Григорівни.
«Матеріали до “Словника східноподільських говірок”. Село Городецьке» – перша праця, що презентує дослідження лексики говірки одного населеного пункту Східного Поділля. Активне цілеспрямоване вивчення цих говірок розпочалося з 2003 року – зі створенням Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру. На основі записів уже побачили світ словники Тетяни Тищенко та Ганни Березовської. «Матеріали» – саме та назва, що вказує на ще довгу й копітку роботу з упорядкування, прослуховування записів, їх коментування, аби через кілька років українське мовознавство поповнилося багатотомною працею. Поява цього Словника зміцнює в думці, що це не просто старт, що матиме чітке завершення, це старт видань серії, яка не буде закінченою, бо ж тільки народ уміє так обіграти слово, що кожна нова експедиція привозить уже інше його значення. Та й до цих «Матеріалів» автори мають плани – охопити всі тематичні групи лексики, до яких долучити й ономастичний пласт.
Ганні Григорівні, авторам і Східноподільському лінгвокраєзнавчому центру бажаємо нових проєктів, процвітання і підтримки. Велика дяка всім, хто долучився до засідання, технічно і флюїдно сприяв його проведенню.
" data-title="РОЗШИРЕНЕ ЗАСІДАННЯ СХІДНОПОДІЛЬСЬКОГО ЛІНГВОКРАЄЗНАВЧОГО ЦЕНТРУ">
РОЗШИРЕНЕ ЗАСІДАННЯ СХІДНОПОДІЛЬСЬКОГО ЛІНГВОКРАЄЗНАВЧОГО ЦЕНТРУ
21 грудня, у міжсвяття ювілею Ганни Григорівни Березовської та дня святої Ганни, відбулося розширене засідання Східноподільського лінгвокраєзнавчого науково-координаційного центру. У центрі уваги – дві події: перша – ювілейний день народження скромної, чуйної і доброї людини, сумлінної освітянської працівниці, надійної товаришки, скрупульозної призбирувачки і ревної хранительки народного слова, давніх кафедральних традицій і секретів, кандидата філологічних наук, доцента, доцента кафедри української мови та методики її навчання, керівника Студентського наукового товариства Ганни Григорівни Березовської, друга – презентація нового словника, співавторкою якого є Ганна Григорівна – «Матеріалів до “Словника східноподільських говірок”. Село Городецьке».
Участь у засіданні взяли декан факультету української філології, доктор педагогічних наук, професор Валентина Олександрівна Коваль; директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук, професор Павло Юхимович Гриценко; заввідділу української діалектології Інституту української мови, кандидат філологічних наук Людмила Віталіївна Рябець; завідувачка кафедри української мови та методики її навчання нашого університету, кандидат філологічних наук, доцент Валентина Володимирівна Розгон; доктор філологічних наук, професор, перший керівник Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру, нині професор кафедри української мови Хмельницького національного університету Михайло Миколайович Торчинський; завідувачка кафедри української літератури, українознавства та методики їх навчання, кандидат педагогічних наук, професор Наталя Петрівна Сивачук; учений секретар Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Наталія Дмитрівна Коваленко; завідувачка кафедри української мови та методики її навчання Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка, кандидат філологічних наук, доцент Галина Іванівна Гримашевич; заступник декана з наукової роботи факультету філології та журналістики Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, координатор подільських діалектологічних студій Інна Валентинівна Гороф’янюк та колеги з кафедр факультету української філології Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Уманського національного університету садівництва, Національного авіаційного університету, Хмельницького національного університету, члени Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру та Студентського наукового товариства імені Агатангела Кримського, від яких пролунали щирі й теплі слова віншувань для Ганни Григорівни.
Павло Юхимович Гриценко вправно поєднав у привітанні локус (Одещина (А. Москаленко, Й. Дзендзелівський) – Черкаси (Т. Тищенко) – Уманщина (А. Д. Очеретний, А. П. Могила, нині – Т. М. Тищенко, Г. Г. Березовська, Л. Б. Поліщук, О. П. Оскирко, О. І. Сьоміна – поповнення цього ряду не за горами!)), що неабияк уплинув на діалектологічні вподобання ювілярки, із надбаннями Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру та окреслив перспективу для подальших студій, оскільки подільський ареал і нині є найменш дослідженим, хоч його говірки зберігають неоціненний скарб живого слова. Про вагомість таких досліджень говорили й очільниці діалектологічних центрів Вінниці, Житомира, Кам’янця-Подільського, по-доброму заздрячи вже другому (!) словнику Ганни Григорівни.
«Матеріали до “Словника східноподільських говірок”. Село Городецьке» – перша праця, що презентує дослідження лексики говірки одного населеного пункту Східного Поділля. Активне цілеспрямоване вивчення цих говірок розпочалося з 2003 року – зі створенням Східноподільського лінгвокраєзнавчого центру. На основі записів уже побачили світ словники Тетяни Тищенко та Ганни Березовської. «Матеріали» – саме та назва, що вказує на ще довгу й копітку роботу з упорядкування, прослуховування записів, їх коментування, аби через кілька років українське мовознавство поповнилося багатотомною працею. Поява цього Словника зміцнює в думці, що це не просто старт, що матиме чітке завершення, це старт видань серії, яка не буде закінченою, бо ж тільки народ уміє так обіграти слово, що кожна нова експедиція привозить уже інше його значення. Та й до цих «Матеріалів» автори мають плани – охопити всі тематичні групи лексики, до яких долучити й ономастичний пласт.
Ганні Григорівні, авторам і Східноподільському лінгвокраєзнавчому центру бажаємо нових проєктів, процвітання і підтримки. Велика дяка всім, хто долучився до засідання, технічно і флюїдно сприяв його проведенню.
Переглядів 443
