Поділитися новиною
Для майбутнього вчителя знання історико-культурного надбання України є надзвичайно важливим, оскільки визначає його національну ідентичність, громадянську позицію і патріотизм. В Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини дбають про формування у здобувачів вищої освіти культурологічної компетентності, а саме: наповнюють українознавчим змістом заняття з дисциплін гуманітарного спрямування, організовують українознавчі наукові конференції, семінари, вебінари, круглі столи, проводять українознавчі експедиційні дослідження під час навчальної (фольклорної) практики, організовують роботу в гуртках, товариствах, об’єднаннях і майстер-класах, де вчать їх виразно читати, співати народні пісні, ставити народну драму, вишивати, розписувати писанки, що дасть їм змогу в майбутньому організовувати та проводити позакласну роботу в закладі загальної середньої освіти на високому професійному рівні.
Факультет філології та журналістики приділяє значну увагу дослідженню регіональних особливостей традиційної народної культури, регіональної специфіки різних жанрів фольклору. Очолюють цю роботу науково-педагогічні працівники кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання, науковці науково-дослідної лабораторії «Проблеми підготовки студентів-філологів до українознавчої роботи в школі» (керівник – кандидат педагогічних наук, професор Наталія Сивачук).
Як же вивчають регіональне культурне розмаїття здобувачі вищої освіти факультету?
По-перше, вони із задоволенням і великою цікавістю беруть участь у фольклорних експедиціях, під час яких вивчають фольклорну спадщину конкретного населеного пункту, конкретної родини, а також фольклорний світ респондента, який володіє багатою фольклорною пам’яттю.
Здобувачі вищої освіти згідно з навчальним планом проходять навчальну (фольклорну) практику, під час якої збирають фольклорно-етнографічний матеріал, фіксують автентичні зразки фольклору від інформаторів похилого віку, які мають неоціненний досвід і життєву мудрість, а також можуть навчити молодих людей відомих тільки їм «секретів» облаштування народного побуту, організації різних видів молодіжного дозвілля, тонкощів проведення різноманітних календарних і родинних свят. Вони усвідомлюють, що завдяки багатству регіонального культурного різноманіття України ми існуємо як нація зі своєю національно-культурною ідентичністю, своєю мовою, своїми традиціями й обрядами.
По-друге, здобувачі вищої освіти, яким удалося зібрати цінний польовий фольклорно-етнографічний матеріал, здійснюють відповідне дослідження й презентують його результати у виступах на наукових конференціях і семінарах, круглих столах різного рівня.
По-третє, записаний і досліджений матеріал складає основу тез, статей, дописів, курсових і кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти.
Отже, здійснюючи фольклорно-етнографічні дослідження, здобувачі вищої освіти факультету успішно оволодівають методикою записування, фіксації та обробки необхідної інформації. У результаті проведення українознавчої пошуково-експедиційної діяльності вони визначають рівень фольклорної пам’яті респондентів, ареал поширення різних жанрів фольклору, проводять систематизацію та каталогізацію явищ духовної та матеріальної культури.
Переконані, що налагоджена у такий спосіб українознавча експедиційна робота забезпечує відповідні програмні результати навчання, які передбачені чинними освітніми програмами на факультеті. Запрошуємо всіх охочих вивчати традиційну народну культуру та фольклор на факультеті філології та журналістики!
" data-title="Українознавча експедиційна діяльність здобувачів вищої освіти">
Українознавча експедиційна діяльність здобувачів вищої освіти
Для майбутнього вчителя знання історико-культурного надбання України є надзвичайно важливим, оскільки визначає його національну ідентичність, громадянську позицію і патріотизм. В Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини дбають про формування у здобувачів вищої освіти культурологічної компетентності, а саме: наповнюють українознавчим змістом заняття з дисциплін гуманітарного спрямування, організовують українознавчі наукові конференції, семінари, вебінари, круглі столи, проводять українознавчі експедиційні дослідження під час навчальної (фольклорної) практики, організовують роботу в гуртках, товариствах, об’єднаннях і майстер-класах, де вчать їх виразно читати, співати народні пісні, ставити народну драму, вишивати, розписувати писанки, що дасть їм змогу в майбутньому організовувати та проводити позакласну роботу в закладі загальної середньої освіти на високому професійному рівні.
Факультет філології та журналістики приділяє значну увагу дослідженню регіональних особливостей традиційної народної культури, регіональної специфіки різних жанрів фольклору. Очолюють цю роботу науково-педагогічні працівники кафедри української літератури, українознавства та методик їх навчання, науковці науково-дослідної лабораторії «Проблеми підготовки студентів-філологів до українознавчої роботи в школі» (керівник – кандидат педагогічних наук, професор Наталія Сивачук).
Як же вивчають регіональне культурне розмаїття здобувачі вищої освіти факультету?
По-перше, вони із задоволенням і великою цікавістю беруть участь у фольклорних експедиціях, під час яких вивчають фольклорну спадщину конкретного населеного пункту, конкретної родини, а також фольклорний світ респондента, який володіє багатою фольклорною пам’яттю.
Здобувачі вищої освіти згідно з навчальним планом проходять навчальну (фольклорну) практику, під час якої збирають фольклорно-етнографічний матеріал, фіксують автентичні зразки фольклору від інформаторів похилого віку, які мають неоціненний досвід і життєву мудрість, а також можуть навчити молодих людей відомих тільки їм «секретів» облаштування народного побуту, організації різних видів молодіжного дозвілля, тонкощів проведення різноманітних календарних і родинних свят. Вони усвідомлюють, що завдяки багатству регіонального культурного різноманіття України ми існуємо як нація зі своєю національно-культурною ідентичністю, своєю мовою, своїми традиціями й обрядами.
По-друге, здобувачі вищої освіти, яким удалося зібрати цінний польовий фольклорно-етнографічний матеріал, здійснюють відповідне дослідження й презентують його результати у виступах на наукових конференціях і семінарах, круглих столах різного рівня.
По-третє, записаний і досліджений матеріал складає основу тез, статей, дописів, курсових і кваліфікаційних робіт здобувачів вищої освіти.
Отже, здійснюючи фольклорно-етнографічні дослідження, здобувачі вищої освіти факультету успішно оволодівають методикою записування, фіксації та обробки необхідної інформації. У результаті проведення українознавчої пошуково-експедиційної діяльності вони визначають рівень фольклорної пам’яті респондентів, ареал поширення різних жанрів фольклору, проводять систематизацію та каталогізацію явищ духовної та матеріальної культури.
Переконані, що налагоджена у такий спосіб українознавча експедиційна робота забезпечує відповідні програмні результати навчання, які передбачені чинними освітніми програмами на факультеті. Запрошуємо всіх охочих вивчати традиційну народну культуру та фольклор на факультеті філології та журналістики!
Переглядів 232
